Постанова № 28975989, 29.01.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. Справа № 18/2638/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кулик О.В.

відповідача - Ковальчук О.М.

представники 1-ї, 2-ї, 3-ї третьої особи - не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3824 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.12 р. у справі № 18/2638/11

за позовом Приватного АТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат", Донецька обл.,

до ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", Полтавська обл.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :

1. ТОВ " ТД " Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська обл.,

2. ДП " Донецька залізна дорога", м. Донецьк,

3. Донецька торгово-промислова палата, м. Донецьк

про стягнення 25956,18 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 25956,18грн. у т.ч. 25071,78грн. - вартість недостачі дизельного пального та 884,40грн. - послуг експерта Донецької торгово-промислової палати.

Справа неодноразово розглядалась у судах різних інстанціях.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.06.2012 р. у справі № 18/2638/11 (суддя Кльопов І.Г.) в задоволення позову відмовлено, з посиланням на виконання відповідачем обов'язку по договору, порушення порядку прийняття нафтопродуктів та недоведеність нестачі продукції.

Позивач з рішенням господарського не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, судові витрати покласти на відповідача.

У апеляційній скарзі зазначив, що нестача виявлена у цистерні з непошкодженою пломбою, дія Інструкції №281 не розповсюджується на позивача, тому для приймання продукції був залучений експерт.

Позивач вважає, що відповідальність за нестачу товару повинен нести постачальник.

Представник відповідача вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства,надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач зазначив, що згідно з умовами договору зобов'язання по поставці вважається виконаним з моменту передачі товару в розпорядження перевізника, з цього моменту по позивача переходить право власності на товар, а також всі ризики, пов'язані з втратою та пошкодженням товару,постачальник не несе відповідальності за нестачу товару, що виникла після його передачі перевізнику; вважає, що є неналежним відповідачем по справі, факт нестачі товару недоведений належними доказами.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між ПАТ "Докучаєвський флюсо-долоітний комбінат" та ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" 22.12.2010 р. укладений договір № 4560/2/2118/574, згідно якого ПАТ ТФНК "Укртатнафта" (Компанія) зобов'язалась поставити позивачу (покупцю) нафтопродукти узгодженими партіями, а позивач зобов'язався їх оплатити та прийняти в асортименті, кількості згідно поданих заявок, узгодженим з постачальником. Обсяги нафтопродуктів для поставки визначені в договорі (п.1.1 Договору).

Пунктами 3.1,3.2.,3.9. договору передбачено, що базис поставки нафтопродуктів РСА (франко-перевізник на естакаді наливу м. Кременчук, вул. Свіштовська,3) здійснюється відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000; вантажовідправником по даному договору є ПАТ "Торговий дім "Укртатнафта", датою поставки товару вважається дата приймання вантажу до перевезення, вказана в залізничній накладній.

Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС 2000 передбачають обов'язки продавця та покупця щодо продажу та приймання товарів при поставці на умовах РСА, за якими відповідач зобов'язаний надати товар перевізникові або іншій особі, призначеній покупцем або обраний продавцем у відповідності зі ст. А. З „а", у названому місці у день чи межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Поставка вважається здійсненою (ст. А.4.): А) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; Ст. Б. 5 передбачає, що покупець (в даному випадку - ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат") несе всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли товар є поставленим у відповідності зі ст. А. 4.

Пунктом 3.11. договору ПАТ "Укртатнафта" вважається таким, що виконало свої зобов'язання по поставці товару з моменту передачі товару в розпорядження перевізника. При цьому, з цього моменту від ПАТ "Укртатнафта"до Позивача переходить право власності на товар, а також всі ризики, пов'язані з втратою та пошкодженням товару. Постачальник (ПАТ "Укртатнафта") не несе відповідальності за нестачу товару, що виникла після його передачі перевізнику. Вагою фактично поставленого товару вважається вага, вказана у відвантажувальних документах (перевізних документах).

У п. 3.2 договору зазначено, що вантажовідправником по даному договору є ПАТ "Торговий дім "Укртатнафта".

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець оплачує вартість товару предоплатою у повному обсязі. Підставою для предоплати за товар є рахунок на предоплату поставщика.

Додатковою угодою № 4 від 21.07.2011р. сторони внесли зміни в п.1.1. договору, щодо обсягів поставки.

Позивачем здійснено оплату товару в повному обсязі, що підтверджується копіями рахунків-фактур та платіжним дорученням №1000182546 від 22.06.2011р., в тому числі оплачено дизпаливо у цистерні № 74003948 в кількості 53,9 т.

На підставі договору та додаткової угоди № 4 - 28.06.2011р. позивачеві поставлені нафтопродукти (дизельне паливо) за залізничною накладною № 44300150 в чотирьох вагоно-цистернах № 774729351, № 74733338, № 75079772, № 74003948, в тому числі у цистерні №74003948 маса вантажу визначена відправником у кількості 53900кг.

При прийманні вантажу позивачем виявлено невідповідність ваги палива дизельного, зазначеного в супровідних документах відносно фактичної ваги, визначеної після зваження, що підтверджується актом зважування від 28.06.2011р.

Як свідчать матеріали справи цистерна № 74003948 надійшла без видимих ушкоджень з непошкодженими пломбами вантажовідправника та видана перевізником без перевірки, що підтверджується відміткою залізниці на накладній № 44300150.

Пунктами 3.16., 3.17 договору передбачений обов'язковий виклик представника поставщика при виявленні нестачі товару,а при відмові поставщика від участі в прийманні товару, покупець вправі запросити для участі в перевиркі представника незалежної організації або експерта ТПП України.

В зв'язку з виявленням факту недостачі дизельного пального, згідно з умовами договору, позивач листом від 29.06.2011р. за № 1763 звернувся до відповідача з вимогою направити уповноваженого представника позивача для прийняття участі у прийманні товару. 29.06.2011р. за № 1000-1279 відповідач відмовив позивачу в направленні представника для прийняття товару, оскільки товар при відправки був визначений на електронних вагах в автоматичному режимі.

Позивач звернувся до Донецької торгово-промислової палати з заявою про визначення маси вантажу, експертом за участю представників вантажоодержувача складено акт експертизи № 3802 від 30.06.2011р., в якому зазначено, що в цистерні, без видимих пошкоджень, за непошкодженими ЗП вантажовідправника виявлено дизельне пальне в кількості 51460 кг., що менше зазначеного в накладній на 2440 кг.

Суд першої інстанції не досліджував зазначених обставин справи та умов договору та зробив необґрунтований висновок про те, що акт експертизи не є належним доказом, оскільки позивачем порушено порядок проведення еспертизи відповідно до Правил видачі вантажів.

При цьому не враховано, що договором передбачено прийняття товару за участю експерта, експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України, акт експертизи складався не на станції залізниці, а у вантажоодержувача, тому посилання суду на порушення «Правил видачі вантажів» є безпідставними.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на порушення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, так як позивач не належить до суб'єктів господарювання, для яких є обов'язковими вимоги Інструкції про прийманні нафти та нафтопродуктів, приймання проводилось за участю експерта, про що складений акт експертизи.

Таким чином, наявність нестачі палива дизельного виявленого у непошкодженій цистерне з непошкодженими ЗП підтверджується належними доказами, зокрема актом експертизи.

Пунктом 3.19 договору передбачено, що постачальник не несе відповідальності за нестачу товару в залізничних цистернах , прибувших без пломб відправника, з порушенням цілісності пломб відправника, а рівно з порушенням цілісності самих цистерн. В даному випадку покупець пред'являє претензії безпосередньо до перевізника від свого імені.

Отже, для звільнення постачальника/відповідача/ від відповідальності він повинен довести, що нестача товару виявлена у цистерні,прибувшей без пломб відправника з порушенням цілісності пломб або порушенням цілісності цистерни.

В матералах справи відсутні зазначені докази неналежного перевезення, тобто вини перевізника, тому посилання господарського суду на пункт 3.11 договору та твердження про виконання відповідачем своїх зобов'язаннь по договору шляхом передачи товару транспортній організації - залізниці (перевізнику) через вантажовідправника (ООО «Торговий дім «Укртатнафта»), за яким він не несе відповідальності за нестачу товару, виниклу після передачі товару залізниці не підтверджується матеріалми справи.

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що нестача товару виникла після передачі вантажу перевізнику, що спростовується матеріалами справи, зокрема залізничною накладною № 44300150, в якої є відмітка про видачу вантажу,який прибув у непошкодженому вагоні, за справними ЗПП відправника без перевірки, актом зважування від 28.06.2011р., актом експертизи №3802 від 30.06.2011р.,якими підтверджується виявлення нестачі палива дизельного у непошкодженій цистерне з непошкодженими ЗП.

Отже, відповідач передав позивачу паливо дизельне в меньшій кількості чим оплачено позивачем, фактично отримано 51460 кг, тобто кількість нестачі палива дизельного складає 2440кг. і до позивача перейшло право власності на фактично переданий товар.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як свідчать матеріали справи відповідач,отримавши оплату за товар в повному обсязі, передав позивачу меньшу кількость товару, ніж зазначена в накладній та оплачена позивачем, тому вартість недостачі дизельного пального в кількості 2440 кг. у сумі 25071,78грн. та вартість експертизи в сумі 884грн. підлагають стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на те, що він є неналежним відповідачем безпідставне,так як відповідач є постачальником за договором, отримує плату за товар та відповідає за кількість товару переданого за договором.

Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову і рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 670 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2012 р. у справі № 18/2638/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товаривства "Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія "Укртатнафта", (39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська,3. код ЕДРПОУ 00152307) на користь Приватного акціонерного товаривства "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" ( 85740, Донецька область, м.Докучаєвськ, вул. Тельмана, 2, код ЕДРПОУ 00191856) 25071,78 грн. нестачі палива дизельного, 884 грн. вартість послуг експерта, 259,56 грн. держмита, 236 грн. судових витрат, 804,75 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Наказ доручити надати господарському суду Полтавської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 28.01.2013 року

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.