Справа № 1318/87/2012
ВИРОК
іменем України
20 грудня 2012 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пташинського І.А.
при секретарі Терлецькій І.В..
з участю прокурора Старосельської Т.С., Сенечина В.В.
потерпілого ОСОБА_1,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_2,
підсудного ОСОБА_3,
захисника-адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, інваліда ІІІ групи, не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, -
встановив :
ОСОБА_3, без передбаченого законом дозволу незаконно носив та зберігав у підсобному приміщенні на території власної садиби в с.Михайлевичі, Самбірського району, Львівської області, обріз одноствольної гладкоствольної мисливської заводської рушниці 12 калібру моделі «ЗК», яку він у 2004 р. знайшов поблизу лісу с.Михайлевичі, що була перероблена шляхом вкорочення передньої частини ствола та встановлення саморобного прикладу у вигляді пістолетної ручки, і, згідно висновку балістичної експертизи №546 від 20.08.2009 р., є нестандартною вогнепальною зброєю, призначеною для стрільби мисливськими патронами 12 калібру.
Крім того, ОСОБА_3, 02 серпня 2009 року приблизно о 23.00 год. в с.Михайлевичі, Самбірського району, Львівської області, під час конфлікту із ОСОБА_1 умисно здійснив в нього постріл із обрізу одноствольної мисливської гладкоствольної заводської рушниці 12 калібру моделі «ЗК», спричинивши потерпілому вогнепальне дробове поранення лівої пахової ділянки, яке не супроводжувалося загрозливими для життя явищами і відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність у вчиненому визнав частково та показав, що повністю підтримує покази, дані ним в ході досудового слідства. Крім того зазначив, що повністю визнає незаконне зберігання та носіння обрізу одноствольної гладкоствольної мисливської заводської рушниці 12 калібру моделі «ЗК». Не визнає того, що вчинив хуліганські дії і порушив громадський порядок, так як такого умислу не мав. Також ствердив, що умислу на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не мав, постріл з обрізу відбувся під час боротьби вже після того, як він з потерпілим впали на землю, тобто з необережності. У нього був намір з'ясувати за що так сильно побили його сина - ОСОБА_5 Зброю брав щоб тільки настрашити. У вчиненому щиро розкаявся. Цивільний позов визнав частково, а саме в частині відшкодування потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 1794 грн. 29 коп. та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
Крім часткового визнання підсудним своєї вини в інкримінованих йому злочинах, його винність повністю доведена наступними доказами.
Показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, яки й показав, що 02 серпня 2009 року він бачив, як ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (син) билися на дорозі метрів 15 за територією бару. Він їх не розбороняв. В той день він може випив пиво, може ні, не пам'ятає. Конфлікту із ОСОБА_5 не мав. Після того, як в магазині дружина запитала його що він мав із ОСОБА_5, він пішов на вулицю і вияснив це питання із дочкою ОСОБА_3 Вона визнала, що помилилася. На вулиці біля магазину було багато людей, а також були ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 В клубі була дискотека, за 70-80 метрів від магазину. В цей момент, коли він стояв біля доньки ОСОБА_3, від сторони моста до них наблизився ОСОБА_5 зі своїм батьком ОСОБА_3, який був у білих штанах. Рушниці в ОСОБА_3 він не бачив. ОСОБА_3 відкликав його на сторону. Вони відійшли в сторону до 10 метрів у темне місце в напрямку моста. Потім ОСОБА_3 витягнув рушницю (обріз) із-за штанів, виражався нецензурною лайкою, і сказав, що зараз постріляє. Вони стояли один напроти другого до 1 метра. Від ствола до нього було десь 0,5 метра. ОСОБА_3 вистрілив в нього - в пах. Після пострілу він ще встиг вдарити рукою ОСОБА_3 і вони попадали. Він впав ОСОБА_3 на ноги. Збіглися всі. Після пострілу його жінка та інші теж впали на ОСОБА_3, який був в стані алкогольного сп'яніння. Потім його віднесли до автомобіля і відвезли у лікарню. В даний час скаржиться на стан здоров'я - поболює, погіршилась чоловіча спроможність. У нього з ОСОБА_3 конфліктів не було. Конфліктів з ОСОБА_5 (сином) взагалі не мав. ОСОБА_5 (син) звертався на нього по ст. 125 КК України до суду і кримінальна справа була закрита за примиренням між ОСОБА_5 та ним. Також кримінальні справи відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 судом були закриті за примиренням із ОСОБА_5 Ствердив, що підсудного на місце події викликав син -ОСОБА_5, але чому не знає.
Показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, яка в основному підтвердила показання потерпілого ОСОБА_1, однак зазначила, що коли ОСОБА_3 кликав ОСОБА_1 то нецензурної лайки не чула і обрізу не бачила. Також не чула, щоб ОСОБА_3 погрожував комусь убивством. Про те, що ОСОБА_3 бігав зі зброєю і комусь погрожував, почула зі слів ОСОБА_20 -ОСОБА_7 Чому ОСОБА_3 обрав її чоловіка не знає, її чоловік сина ОСОБА_3 не бив. Відносно ОСОБА_1 кримінальна справа, яка була порушена за скаргою ОСОБА_3, 06.10.2011 р. закрита по амністії. Проти молодшого ОСОБА_3 справа теж була закрита.
Показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_10, який підтвердив, що бачив момент пострілу з обріза, який був прижатий до бедра ОСОБА_3, а ствол був направлений прямо в живіт його татові ОСОБА_1 Після пострілу він пішов до тата, який кричав, що поранений, а ОСОБА_11 та ОСОБА_6 залишились. Ствердив, що не бачив щоб ОСОБА_3 бігав з обрізом за ОСОБА_7 і перезаряджав обріз. ОСОБА_3 старший хотів розібратись за те, що батько рухав його сина, але той його не рухав.
Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, який показав, що в той день була бійка між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (сином) -ОСОБА_6 вдарив в лице ОСОБА_5, а той вдарив його електрошокером із-заду і між ними відбулася бійка. Бачив як в ОСОБА_1 (потерпілого) виник інцидент з дочкою ОСОБА_3, спорили. Потім він бачив і чув, як ОСОБА_3 покликав ОСОБА_1: «ОСОБА_1 ходи сюди, треба поговорити», і вони пішли в сторону моста. В руках у ОСОБА_3 нічого не було. Не чув, щоб ОСОБА_3 виражався нецензурно, когось ображав і комусь погрожував. Від того місця де були підсудний та потерпілий він знаходився на відстані 15 м. ОСОБА_3 стояв на відстані 1 метра від ОСОБА_1 Потім чув як кричав ОСОБА_1 для чого ОСОБА_3 «фузія» і що вони будуть стрілятись. Почув хлопок і побачив як ОСОБА_1 впав на ОСОБА_3 Дружина ОСОБА_1 кричала і почала його піднімати. ОСОБА_3 пішов з обрізом, претензій більше ні до кого не мав. Обріз він побачив вже після інциденту, до того його не бачив. ОСОБА_3, зі слів дочки, думав, що ОСОБА_1 побив його сина.
Показаннями свідка ОСОБА_13, який суду ствердив, що бачив, як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відійшли метрів на десять і кричали один до одного нецензурною лайкою, потім зчепилися і впали на землю. Ударів не бачив. Постріл відбувся, коли вони вже лежали на землі. Відразу зброї у ОСОБА_3 не бачив. ОСОБА_3 був знервований, бо побили сина. Після пострілу не бачив щоб ОСОБА_3 бігав за кимось і погрожував рушницею.
Показаннями свідка ОСОБА_14, з яких відомо, що молодшого ОСОБА_3 на дорозі біля бару бив ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Бачив особисто, як ОСОБА_1 вдарив кулаком в груди ОСОБА_5 Приїхав ОСОБА_3 і почав виясняти із ОСОБА_1 з цього приводу. Підсудний і потерпілий почали штовхатися, вживали нецензурну лайку, впали на землю і пролунав постріл. На очах у ОСОБА_5 коли він був із ОСОБА_1, наносили тілесні ушкодження його синові. ОСОБА_3 ні до, ні після пострілу нікому не погрожував.
Аналогічними з показаннями свідка ОСОБА_14 показаннями свідка ОСОБА_15
Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, з яких відомо, що спочатку була бійка між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 молодшим. ОСОБА_3 пішов покликав батька. ОСОБА_3 прийшов і покликав ОСОБА_1, щоб запитати чого побили сина. Переслідував мету -розібратися за сина. При цьому ОСОБА_3 нікому не погрожував, не матюкався. Чи ОСОБА_1 бив ОСОБА_5, чи хтось інший -не пам'ятає. ОСОБА_5 (син) бив їх трубами, тому він та ОСОБА_6 трохи його побили. Коли пролунав постріл, то ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходились в стоячому положенні, а він був від них до 10 метрів. Після пострілу він підбіг до ОСОБА_1 з ОСОБА_3, які лежали на землі. Жінка ОСОБА_1 притискала обріз, який тримав в правій руці ОСОБА_3, двома руками до землі. ОСОБА_3 на нього обріз не скеровував, а він схопив за нього, коли дружина ОСОБА_1 його відпустила. ОСОБА_3 почав кричати: «ОСОБА_20, я тебе зараз застрілю», вирвав у нього з рук обріз, почав його «ламати»і перезаряджати, шукав по кишенях патрон. Він втікав до людей, а ОСОБА_3 біг за ним. Вважає, що була реальна загроза його життю.
Показаннями свідка ОСОБА_6, який суду показав, що спочатку був конфлікт між ним та ОСОБА_5 з приводу його побиття день перед тим. В ході цього конфлікту він отримав удар електрошокером від ОСОБА_5 Через 1-2 год. по цьому появився ОСОБА_3 із сином «на розбори». Чув як ОСОБА_3 кликав ОСОБА_1 : «ОСОБА_1 ходи сюди»., нецензурної лайки не було, зброї не бачив. Він знаходився від того місця за 15 метрів. Бачив, як ОСОБА_3 направляв ствол на ОСОБА_1, тримаючи його біля ноги. Бачив спалах, підсудний і потерпілий стояли десь 0,7-1 м між собою. Заперечив, що була реальна загроза йому і всім оточуючим від дій ОСОБА_3 Після пострілу побіг з ОСОБА_7 до ОСОБА_1 Ствердив, що підсудний біг за ОСОБА_7 та кричав «ОСОБА_20 я тебе застрілю», однак не бачив, щоб ОСОБА_3 перезаряджав одноствольний обріз.
Показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_16, який показав, що був біля клубу і бачив, як ОСОБА_6 бив ОСОБА_5 Бачив молодшого ОСОБА_5 всього в крові, побитого. Через деякий час приїхав батько ОСОБА_5 розбиратись за сина і покликав ОСОБА_1, нецензурної лайки не було. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зчепились, попадали на дорогу, пролунав постріл. Бачив спалах на висоті 30 см над землею і чув звук. То було за 20-30 м від бару і там було темно. ОСОБА_3 молодшого в той час били ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Люди з клубу повиходили ще до пострілу, бо були крики.
Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17, в яких він підтвердив ті обставини, що ОСОБА_3 з'явився в с.Михайлевичі, Самбірського району, Львівської області, десь через годину після побиття ОСОБА_6 його сина ОСОБА_5, якого також раз стукнув ОСОБА_7, а ОСОБА_1 лише щось кричав до них. ОСОБА_3 покликав ОСОБА_1 в сторону -на середину подвір'я біля бару і стали навпроти металевої брами в'їзду до бувшого колгоспу, в сторону мосту не відходили. Після того, як ОСОБА_7 почав бити молодшого ОСОБА_3, почалася бійка між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Стріляли в лежачому положенні, але хто сказати не може.
Протоколом прийому телефонного повідомлення о 00.15год. 03.08.11р., з якого убачається, що ОСОБА_18 з діагнозом кульове поранення поступив у Рудківську лікарню (а.с.8 т.1).
Протоколом усної заяви від 03.08.2009 р., згідно якого ОСОБА_1 просить прийняти міри до ОСОБА_3, який спричинив йому тілесні ушкодження (а.с.3 т.1).
Протоколом огляду місця події від 03.08.2009 р., з якого відомо, що в с.Михайлевичі, Самбірського району, Львівської області, на шутрованому заїзді, який веде на територію тракторної бригади в 19,35 м від стіни магазину ПП «ОСОБА_1»та 7,75 м від металевої брами виявлено та вилучено пластмасовий контейнер до гладко ствольної рушниці (а.с.14 т.1).
Протоколом огляду місця події від 04.08.2009 р., з якого відомо, що на ділянці біля огорожі будинку ОСОБА_19 було виявлено та вилучено обріз мисливської рушниці (а.с.29-30 т.1).
Постановою від 05.08.2009 року та протоколом огляду речових доказів, згідно яких 2 металеві трубки, обріз рушниці з патроном, пасок, пара тапочок 39 розміру, пара тапочок 42 розміру, штани-джинси оглянуті, прилучені до справи як речові докази та здані на зберігання в Самбірський МВ ГУМВСУ у Львівській області (а.с.32, 33-35 т.1).
Висновком судово-медичної експертизи №432/09 від 04.09.2009 р., в частині того, що у ОСОБА_1 виявлено рану в лівій ділянці пахової складки зліва з переходом на ліву половину калитки. Крім того, на рентгенограмі верхньої третини лівого стегна і в площині малого тазу наявні множинні дрібні чужорідні тіла. Вищеописане ушкодження цілком можливо могло утворитися внаслідок пострілу з гладко ствольної зброї, оснащеної дробом.
Висновком судово-медичної експертизи №432/09 від 04.09.2009 р., в частині того, що виявлені у ОСОБА_1 ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а. с.40-42 т.1) суд не приймає до уваги , оскільки він в цій частині спростовується висновком судово-медичної експертної комісії №187 від 10.12.2010 - 01.02.11 р.р., яким встановлено, що «при зверненні за медичною допомогою у громадянина ОСОБА_1 діагностовано «вогнепальне дробове поранення лівої пахової ділянки», що підтверджено клінічними і рентгенологічними даними. Об'єктивних даних за наявність «проникаючого поранення живота»в медичних картах стаціонарного хворого -не відмічено. Рана у лівій паховій ділянці у громадянина ОСОБА_1 відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого (більше 3-х тижнів) розладу здоров'я. Поранення пахової ділянки не супроводжувалося «…загрозливими для життя явищами…»згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»п.2.1.2. Громадянину ОСОБА_1 було причинено сліпе дробове поранення з близької відстані. Такі вхідні рани характеризуються значним травмуванням мілких тканин, а тому, як правило лікування таких ран триває приблизно 1-1,5 місяці. Це пов'язано із дефектом шкіри та підлеглих м'яких тканин, наявністю у м'яких тканинах травмованої ділянки чужорідних тіл: шроту, тощо, а тому загоєння таких ран проходить повільно, вторинним натягом. Громадянин ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою 03.08.2009 року і перебував на стаціонарному лікуванні по 27 серпня 2009р. Згідно записів медичної карти №6722/813 стаціонарного хворого 8-ї МКЛ пацієнт був виписаний з незагоєною раною розмірами 3х3 см для продовження лікування в амбулаторних умовах. У зв'язку із довготривалим загоєнням рани, яке супроводжувалося довготривалим розладом здоров'я, пошкодження яке було спричинено 02 серпня 2009 року громадянину ОСОБА_1 відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості. Враховуючи дані літератури, слід вважати, що постріл з обрізу в ліву пахову ділянку ОСОБА_1 був виконаний з близької відстані. Дульний зріз зброї був спрямований спереду назад, про що свідчать результати медико-криміналістичної експертизи одягу потерпілого та рентгенологічні дані»(а.с.203-206 т.2).
Висновком експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу №3/1112 від 24.08.2012 р. щодо того, що на штанах потерпілого, пижі та в стволі рушниці встановлено присутність продуктів пострілу (одноосновного бездимного пороху) (а.с.78-80 т.1).
Висновком балістичної експертизи слідів пострілу №546 від 20.08.2009 р. згідно якого, пластмасовий пиж, вилучений при огляді місця події в с. Михайлевичі Самбірського району, являється пижом-контейнером-концентратором, частиною мисливського патрона 12 калібру. Обріз одноствольної мисливської гладкоствольної заводської рушниці калібру моделі «ЗК», із заводським номером на подушці ствола НОМЕР_1 та заводським номером на важелі замикання НОМЕР_2. вилучений при огляді місця події в с. Михайлевичі Самбірського району, виготовлений шляхом саморобної переробки -вкорочення передньої частини ствола, та виготовлення саморобного прикладу у вигляді пістолетної рукоятки, із заводської мисливської рушниці, являється нестандартною вогнепальною гладкоствольною зброєю, призначеною та придатною для стрільби мисливськими патронами 12 калібру. Ударно-спусковий механізм обріза мисливської рушниці справний, проведення пострілу без натискання на спусковий гачок неможливе. При порівнянні слідів деформації на пижі-контейнера-концентратора, табличними слідами пошкодження на пижах-контейнера-концентратора для визначення відстані пострілу встановлено імовірну відстань дальності пострілу до 50см. Один патрон з маркувальним позначенням в донній частині «12-ТАКНО 12 UKRAINE»являється мисливським патроном 12 калібру, призначений і придатний для стрільби з мисливських гладкоствольних рушниць відповідного калібру (а.с.86-89 т.1).
Висновком медико-криміналістичної експертизи №220/2009-мк від 01-09.10.2009р., яким установлено, що на одязі громадянина ОСОБА_1 на передній половинці джинсів зліва було виявлено вхідне вогнестрільне пошкодження, яке утворилось від компактної дії дробового заряду, до складу якого входив свинець. Враховуючи дані літератури можна вважати, що постріл з обрізу міг бути виконаний з відстані близько 20 см. По краях пошкодження на футболці, у гільзі та у стволі на даного на експертизу обрізу було виявлено відкладання свинцю, що може свідчити про можливість заподіяння вищезгаданого пошкодження пострілом з вищезгаданого обрізу. Вхідне вогнестрільне пошкодження на передній половині джинсів відповідає рані на тілі громадянина ОСОБА_1 в лівій паховій ділянці. При дослідженні джинсів можна встановити лише те, що дульний зріз зброї був спрямований в передню поверхню тіла, в ліву пахову ділянку (а.с.163-168 т.1).
На підставі перевірених у судовому засіданні доказів, суд не приймає до уваги пояснення підсудного ОСОБА_3 в тій частині, що «умислу на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 він не мав, постріл з обрізу відбувся під час боротьби вже після того, як він з потерпілим впали на землю, тобто з необережності, зброю брав щоб тільки настрашити», оскільки вони спростовуються діями самого підсудного, які він описував у своїх поясненнях в ході досудового слідства і які він підтвердив в судовому засіданні, а саме: «спочатку взяв металеву палицю чи шланг і разом із сином вибіг на вулицю. Після дзвінка доньки, яка повідомила, що її також та племінницю хочуть бити, він побіг в стодолу, де під покрівлею мав схований обріз гладкоствольної мисливської рушниці, який знайшов поблизу лісу десь 5 років тому…витягнувши обріз рушниці, зарядив один патрон в патронник й побіг на місце…». Тобто, на переконання суду, дані дії підсудного свідчать про його повне розуміння своїх діянь і характер їх суспільної небезпеки, передбачення ним настання можливих небезпечних наслідків і бажання їх настання -прямий умисел завдати тілесні ушкодження потерпілому. Також дані висновки суду ґрунтуються на показаннях потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_6, які суд вважає в цій частині достовірними, у зв'язку з тим, що вони в цій частині узгоджуються із висновком балістичної експертизи слідів пострілу №546 від 20.08.2009 р., яким встановлено імовірну відстань дальності пострілу до 50 см та висновком медико-криміналістичної експертизи №220/2009-мк від 01-09.10.2009р., згідно якого постріл з обрізу міг бути виконаний з відстані близько 20 см, тобто практично виключили можливість проведення пострілу впритул під час боротьби.
Також суд відхиляє покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в тій частині, що постріл відбувся коли підсудний та потерпілий знаходились в лежачому положенні, так як вони не відповідають обставинам справи, спростовуються показами потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_6, висновками балістичної експертизи слідів пострілу та висновком медико-криміналістичної експертизи.
Суд вважає, що підсудний ОСОБА_3, заперечуючи свою винність в умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому та стверджуючи що дані дії були ним вчинені з необережності, розкаюючись в них, таким чином не намагається уникнути відповідальності за скоєне, а лише пом'якшити свою участь та понести менш суворе покарання, оскільки він не заперечує частково відшкодувати завдані ним потерпілому матеріальні та моральні збитки.
Оцінюючи всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_3 у без передбаченого законом дозволу незаконному носінні та зберіганні у підсобному приміщенні на території власної садиби в с.Михайлевичі, Самбірського району, Львівської області, обрізу одноствольної гладкоствольної мисливської заводської рушниці 12 калібру моделі «ЗК»та умисному нанесенні під час конфлікту ОСОБА_1 пострілом із обрізу одноствольної мисливської гладкоствольної заводської рушниці 12 калібру моделі «ЗК»вогнепального дробового поранення лівої пахової ділянки, яке не супроводжувалося загрозливими для життя явищами і відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я, а тому кваліфікація його дій за ч.1 ст.263 та ч.1 ст.122 КК України є вірною.
Поряд з цим, досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що він 02 серпня 2009 року приблизно о 23.00 год. в с.Михайлевичі, Самбірського району, Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на території подвір'я приватного бару-магазину «Громада», що належить суб'єкту підприємницької діяльності гр. ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно, з хуліганських спонукань та мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки в громадських місцях, нецензурно висловлювався в присутності громадян, що перебували на території бару та, застосувавши вогнепальну зброю, здійснив постріл у власника бару ОСОБА_1, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Основним об'єктом злочину хуліганство, передбаченого ст. 296 КК України, є громадський порядок. Кримінально караним вважається таке діяння винного, яким грубо порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. При цьому немає значення чи воно було вчинене в громадських місцях.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 р. «Про судову практику у справах про хуліганство», суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжуються погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчиненим винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілого тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидними для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
У судовому засіданні це обвинувачення не знайшло свого підтвердження, оскільки судом встановлено, що умислу в діяннях підсудного ОСОБА_3 на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, не було. Даний висновок суду ґрунтується на показаннях допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_16, які ствердили, що коли ОСОБА_3 відкликав ОСОБА_1 в сторону, нецензурної лайки з його боку не було, відразу зброї (обрізу) у ОСОБА_3 ніхто не бачив і той нікому не погрожував, а ОСОБА_3 переслідував мету -розібратися з приводу побиття його сина -ОСОБА_3
Показання допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 в тій частині, що вони (ОСОБА_3 та ОСОБА_1) відійшли в сторону до 10 метрів у темне місце в напрямку моста, також свідчать про відсутність умислу на вчинення підсудним хуліганства.
Суд вважає, що мотивом, який спонукав підсудного до вчинення активних дій -здійснення пострілу із обрізу мисливської рушниці в потерпілого, було побиття його сина, яке не заперечував ніхто з допитаних учасників процесу, і яке також підтверджене висновком комісійної судово-медичної експертизи №132 від 23.10.09р. -19.11.09р. (а.с.174-182 т.1). Тобто між підсудним та потерпілим виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3 вистрілив у потерпілого з обрізу мисливської рушниці.
При цьому суд не приймає до уваги твердження потерпілого ОСОБА_1, що він конфліктів із ОСОБА_5 (сином) не мав і йому не відомо чому той на місце події викликав підсудного ОСОБА_3, так як воно спростовується показаннями свідка ОСОБА_14 в тій частині, що «молодшого ОСОБА_3 на дорозі біля бару бив ОСОБА_6 та ОСОБА_1, який вдарив кулаком в груди ОСОБА_3.»; постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2011 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 за ч.2 ст. 125 КК України (з приводу спричинення ними 02.08.2009 р. ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень), згідно їх заяв, закрито на підставі п. «в», «є»ст.ст. 1, 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 р., тобто з нереабілітуючих обставин. Дана постанова суду ніким не оскаржена, не скасована, є чинною.
Також суд відхиляє покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в тій частині, що підсудний погрожував ОСОБА_7 вбивством та біг за ним із обрізом мисливської рушниці, оскільки дані покази не знайшли свого підтвердження в суді та спростовуються показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Суд вважає свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які мають безпосереднє відношення до побиття сина підсудного, заінтересованими особами, які, даючи такі покази, є необ'єктивними і прагнуть погіршити становище підсудного, переслідуючи особисті інтереси.
Крім того, ні в ході досудового слідства, ні під час судового слідства не здобуто доказів того, що вищевказаними діями підсудного ОСОБА_3 було зірвано роботу будь-якого закладу чи перервано проведення будь-яких інших громадських заходів. Дані обставини також підтверджуються показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_16, який показав, що вказані події відбувались за 20-30 м від бару і там було темно, а люди з клубу повиходили ще до пострілу, бо були крики.
Не знайшла в судовому засіданні свого підтвердження і та обставина, що 02.10.2009 р. підсудний ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння, а тому суд вважає дане твердження припущенням досудового слідства і не приймає його до уваги.
За таких обставин, суд вважає, що в діянні підсудного ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а тому його за цією статтею слід визнати невинним і по суду виправдати.
При обранні міри та виду покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує особу підсудного, який згідно ст.89 КК України не судимий, скоїв середньої тяжкості та тяжкий злочини, по місцю праці та проживання характеризується позитивно, не заперечує проти відшкодування завданих потерпілому матеріальних збитків та частково моральних.
Як обставини, що пом'якшують відповідальність, суд враховує те, що підсудний щиро розкаявся, стан його здоров'я -інвалід ІІІ групи загального захворювання, неправомірну поведінку потерпілого.
За таких обставин, з урахуванням поведінки підсудного на досудовому слідстві та в судовому засіданні, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Позовну заяву ОСОБА_1 до підсудного ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1794 грн. 29 коп. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. 00 коп. слід задовольнити частково. Враховуючи представлені позивачем докази завданої йому матеріальної та моральної шкоди, суд вважає, що з ОСОБА_3 слід стягнути в користь ОСОБА_1 1794 грн. 29 коп. за завдану матеріальну шкоду та 10000 грн. 00 коп. за завдану моральну шкоду, а всього 11794 грн. 00 коп. В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Речові докази по кримінальній справі, а саме: дві металеві трубки, обріз рушниці з патроном, пасок, пара тапочок 39 розміру, пара тапочок 42 розміру, штани-джинси - слід знищити.
Судові витрати по кримінальній справі за проведення балістичної експертизи і експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу в сумі 413 грн. 16 коп. слід стягнути з підсудного ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 263 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 122 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_3 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком -2 (два) роки, якщо він на протязі іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно ст.76 ч.1 п.3 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
ОСОБА_3 по ст. 296 ч.4 КК України визнати невинним і по суду виправдати за відсутністю в його діяннях складу злочину.
Позовну заяву ОСОБА_1 до підсудного ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 11 794 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 29 коп., з яких : 1794 грн. 29 коп. за завдану матеріальну шкоду та 10 (десять тисяч) грн. 00 коп. за завдану моральну шкоду. В решті позовних вимог відмовити.
Речові докази по справі, а саме : дві металеві трубки, обріз рушниці з патроном, пасок, пара тапочок 39 розміру, тапочок 42 розміру, штани-джинси, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Самбірського МВ ГУМВСУ у Львівській області (а.с.33, 36 т. 1) -знищити.
Стягнути ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області судові витрати по кримінальній справі за проведення балістичної експертизи і експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу в розмірі 413 (чотириста тринадцять) грн. 16 коп. (ГУДКУ у Львівській області, р/р 35221003000808, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150, призначення платежу -за експертизу №3/1112 від 24.08.2009 р. та №5/546 від 20.08.2009 р.).
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 -заставу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Заставу у розмірі 12 207 (дванадцять тисяч двісті сім) грн. 16 коп. із 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн. 00 коп., яка була внесена як запобіжний захід відносно ОСОБА_3, після вступу вироку в законну силу, звернути на виконання вироку в частині майнових стягнень, а саме: 11 794 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 29 коп. -звернути ОСОБА_1 на покриття коштів за задоволеним частково позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; 413 (чотириста тринадцять) грн. 16 коп. -звернути НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області на покриття коштів за стягнутими судовими витратами по кримінальній справі.
Решту застави, яка була внесена як запобіжний захід відносно ОСОБА_3, після вступу вироку в законну силу, в розмірі 4 792 (чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 55 коп. повернути заставодавцю -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими -з моменту вручення копії вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя
Судове рішення № 28967808, Самбірський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 20.12.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1318/87/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: