Ухвала суду № 28967119, 17.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2013 р. м. Київ К/9991/29101/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ-Карпати»

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011

у справі № 2а-465/08/0770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ-Карпати»

до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТ-Карпати»(далі по тексту -позивач, ТОВ «АВТ-Карпати») звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області (далі по тексту -відповідач, Мукачівська ОДПІ в Закарпатській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2006 №4147/23-01/32548063/19189/3 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року в сумі 155000,00 грн. та за листопад 2004 року в сумі 207097,00 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою адміністрацією в Закарпатській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання чинного податкового законодавства позивачем за період з 01.07.2003 по 30.06.2005, за результатами якої складено акт перевірки від 25.11.2005 №46/14-022/10/32548063.

За результатами розгляду вказаного акту перевірки, а також скарг позивача в процедурі адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2006 №4147/23-01/32548063/19189/3, яким було зменшено бюджетне відшкодування у загальній сумі 1055050 грн., в тому числі зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 155000,00 грн. та за листопад 2004 року в сумі 207097,00 грн., яке є предметом судового оскарження по даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №326, факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Як встановлено судом першої інстанції, у даному випадку акт перевірки від 25.11.2005 №46/14-022/10/32548063, за наслідками якого було прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, вищевказаним вимогам не відповідає, оскільки не містить чіткого, об'єктивного та повного викладу фактів порушень податкового законодавства, на підставі яких було зменшено спірні суми бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 155000,00 грн. та за листопад 2004 року в сумі 207097,00 грн. Відповідачем не зазначено, в чому полягає суть допущеного позивачем порушення у цій частині з посиланням на первинні документи, а також на норми чинного податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за наслідками попередньо проведеної документальної перевірки позивача по питанню відшкодування ПДВ за вересень 2004 року (акт перевірки від 27.10.2004 №54д/26-20-01) вже було виявлено завищення бюджетного відшкодування на суму 155000,00 грн. у зв'язку з відсутністю у позивача оригіналів податкових накладних. Аналогічне порушення, що призвело до завищення бюджетного відшкодування на суму 207097,00 грн., було зафіксовано податковим органом в акті перевірки від 15.12.2004 №174/23-01/19089. Податковими повідомленнями-рішеннями від 28.10.2004 за №2694/26-20/32548063/16538 було визначено позивачеві суму податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 155000,00 грн. та від 15.12.2004 за №3016/23-01/32548063-19098 було зменшено позивачу бюджетне відшкодування за вересень 2004 року в сумі 207097,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що після отримання позивачем у наступних звітних податкових періодах від постачальників оригіналів податкових накладних відповідно у жовтні 2004 року на суму 155000,00 грн. та в листопаді 2004 року на суму 207097,00 грн., позивач включив відповідні суми до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах та в установленому законом порядку в подальшому вказані суми було включено позивачем до бюджетного відшкодування. Вказана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 7 пункту 7.7 підпункту 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на момент існування відповідних правовідносин, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Відповідно до статті 7 пункту 7.7 підпункту 7.7.3. вказаного Закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Правильність формування позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування у податкових деклараціях за жовтень та листопад 2004 року підтверджена і самим відповідачем у актах перевірки від 31.12.2004 №281/23-01/1/32548063/284 та від 20.01.2005 №13/23-01/1/32548063/863 відповідно.

Відповідач стверджує що податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 26.06.2006 №4147/23-01/32548063/19189/3 вже було предметом судового розгляду у суді, зокрема зазначає, що господарським судом Закарпатської області розглядався той самий спір між тими ж сторонами на підставі прийнятої постанови суду від 07.09.2006 по справі №7/231-2006.

Суд першої інстанції вірно не погодився із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

В ході судового розгляду справи судом першої інстанції досліджено предмет та підстави позову по справі №7/231-2006. Так, із змісту позовної заяви випливає, що в межах справи №7/231-2006 позивач оскаржував повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 26.06.2006 №4147/23-01/32548063/19189/3, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 91380,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 330759,00 грн. Тобто в частині зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 155000,00 грн. та за листопад 2004 року в сумі 207097,00 грн. податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.06.2006 №4147/23-01/32548063/19189/3 при розгляді справи №7/231-2006 не було предметом оскарження. Крім того, такий висновок випливає також із змісту позовної заяви щодо підстав оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, зокрема суд констатує, що з тих підстав, з яких заявлено позов по даній справі, позов, що розглядався Господарським судом Закарпатської області в межах справи №7/231-2006 не заявлявся. Також як вбачається з долученої до матеріалів справи постанови Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2006 по справі №7/231-2006, в мотивувальній частині даної постанови відсутні дані щодо оцінки обставин відносно правомірності або неправомірності зменшення податковим органом позивачеві бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 155000,00 грн. та за листопад 2004 року в сумі 207097,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 26.06.2006 №4147/23-01/32548063/19189/3.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 01.10.2009 постанова Господарського суду Закарпатської області та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 у справі №7/231-2006 скасовані зокрема в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.06.2006 №4147/23-01/32548063/19189/3 в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 422193,00 грн. (в тому числі в сумі 91280,00 грн. за основним платежем та 330759,00 грн. штрафних санкцій). Справа в цій частині направлена на новий розгляд і знаходиться в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду (справа №2а-4216/09/0770). Позивачем надано суду копію заяви про уточнення позовних вимог по вказаній справі №2а-4216/09/0770 від 15.11.2010 і даною заявою чітко розмежовано предмет оскарження по справі №2а-4216/09/0770 та по даній справі, при цьому наголошено, що податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 26.06.2006 №4147/23-01/32548063/19189/3 в частині зменшення ТОВ «АВТ Карпати»бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року в сумі 155000,00 грн., та за листопад 2004 року в сумі 207097,00 грн. в межах справи №2а-4216/09 не оскаржувалося і вимога про визнання його протиправним по справі №2а-4216/09/0770 не заявляється.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно включив спірні суми ПДВ до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах (в періодах в яких було отримано оригінали податкових накладних) та до бюджетного відшкодування за жовтень та листопад 2004 року.

Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 та залишення в силі постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2010.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ-Карпати»задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 скасувати та залишити в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2010.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров