Ухвала суду № 28965432, 28.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року м. Київ К-50089/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Вербицької О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство екологічних досліджень»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2008

по справі № 6/93 (22а-28069/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство екологічних досліджень»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство екологічних досліджень»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0000312309/2 від 16.10.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009, позов задоволено частково; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування податкового зобов'язання в розмірі 47 175 грн., в т.ч.: 31 450 грн. основного платежу та 15 725 грн. штрафних санкцій; в іншій частині позову -відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Агентство екологічних досліджень»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01 по 31.12.2006, складено акт № 409-23-9-31612148 від 23.05.2007, в якому зафіксовано порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за 2006 рік на 1 060 050 грн. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ за 2006 рік на 2 540 880 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, 16.10.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000312309/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 538 254 грн., в т.ч.: 358 836 грн. основного платежу та 179 418 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що ТОВ «Агентство екологічних досліджень»неправомірно віднесло до податкового кредиту суми податку на додану вартість за період жовтень та листопад 2006 року, оскільки паркінг, розташований за адресою: м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6, літ. Б-Б1 не використовується у господарській діяльності позивача, є фондом невиробничого призначення та не підлягає амортизації у податковому обліку.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до реєстру податкових накладних та актів виконаних робіт на проведення ремонтно-будівельних робіт за листопад 2006 року за адресою: м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6, літ. Б-Б1, позивачем в листопаді 2006 року проводилися ремонтно-будівельні роботи нежитлового приміщення на загальну суму 2 031 785,20 грн., в т.ч. ПДВ -338 630,88 грн.

Загальна вартість витрат, понесених на будівництво паркінгу акумулюється на рахунку № 1522 «Інвестиції:Паркінг», і становить 6 841 999 грн., вартість ПДВ в сумі 342 099,95 грн. віднесено до складу податкового кредиту.

Враховуючи оскарження судових рішень позивачем лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог та межі перегляду, визначені ст. 220 КАС України, слід зазначити таке.

Частково відмовляючи в задволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абз. 1, 3, 4 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку; право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пп. 1.17 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Згідно із визначенням, наведеним в пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього Закону, під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів. Під терміном «невиробничі фонди»слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться: капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку. Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів установлюється Міністерством фінансів України. Такий бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та не впливає на податкові зобов'язання платника податку. До валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, основним і єдиним видом діяльності позивача є здача приміщення в оренду (платне користування).

На основі викладеного, суди дійшли вірного висновку про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні оплати за будівництво паркінгу за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6, літ. Б-Б1, оскільки останній не відноситься до складу основних виробничих фондів позивача.

Зважаючи на вищезазначене, межі перегляду, та за відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство екологічних досліджень»відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.В. Вербицька