Ухвала суду № 28965420, 21.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2013 року м. Київ К-32159/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Агро 2»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2010 та

ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010

у справі №2а-1389/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Агро 2»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Трайгон Агро 2»про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова від 23.06.2009 №0001162330/0, від 31.08.2009 №0001162330/1, від 24.11.2009 №0001162330/2, від 03.02.2010 №0001162330/3 на суму 394734,70 грн. відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Трайгон Агро 2»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.12.2007 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 17.12.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 04.06.2009 №2741/233/35589804.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001162330/0 від 23.06.2009, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 394734,70 грн., у т.ч. основний платіж 317319,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 77415,70 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідними індексами, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток стало не включення останнім до складу собівартості сільськогосподарської продукції витрат по компенсації послуг зі збирання врожаю, послуг із зберігання врожаю, які не можуть бути віднесені до витрат на збут; зменшення сформованої виробничої вартості готової сільськогосподарської продукції за рахунок втрат від сушіння та очищення зерна в кількісному виразі; закриття витрат в розрізі біологічних активів (кукурудза, соняшник, озима пшениця) за відсутності документів про використання зазначених активів в господарській діяльності.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно з п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»під запасами розуміються активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Пунктом 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»передбачено, що первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) згідно з п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Аналіз п.п.18, 19 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», дає підстави для висновку, що витрати зі збору та зберігання сільськогосподарської продукції рослинництва не віднесені до жодної з перелічених категорій витрат, а відтак мають відноситись до собівартості товару.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій правильно відхилено доводи позивача про належність витрат зі збору та зберігання сільськогосподарської продукції рослинництва до витрат звітного періоду.

Оскільки вартісні показники господарських операцій позивача з контрагентами ЗАТ «Гусятинський елеватор»щодо придбання послуг із зберігання сільськогосподарської продукції рослинництва вартістю 320476,88 грн. (ПДВ -64109,17 грн.) та ФОП ОСОБА_2 щодо придбання послуг із збору сільськогосподарської продукції рослинництва вартістю 222805,00 грн. (без ПДВ) не заперечуються, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про підтвердження висновків відповідача, що неврахування позивачем вартості вищезазначених послуг в приросту (убутку) балансової вартості товарів в силу п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»спричинило заниження валових доходів на суму 543282,00 грн.

Стосовно відображення позивачем зменшення залишків зерна в кількісному та вартісному виразі, то згідно з п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №892/4185, на рахунку 211 відображаються поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю, на рахунку 27 -продукція сільськогосподарського виробництва за видами продукції, на рахунку 791 -результат операційної діяльності, на рахунку 94 - витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю.

За визначенням п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»біологічним активом є тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Згідно з п.п.3.1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»дане Положення (стандарт) не поширюється на сільськогосподарську продукцію, що зберігається після її первісного визнання.

Судами попередніх інстанцій досліджено роздруківку журналу-ордеру та відомостей позивача по рахунку 271 «Продукція рослинництва» за 2008 рік, з якої вбачається, що по кореспонденції рахунків 271 та 9401 відображено загальний показник 546860,06 грн., що підтверджує висновки акта перевірки про здійснення позивачем обліку витрат від визначення первинної вартості біологічних активів у розмірі 546860,06 грн. Зазначені висновки підтверджуються і складеним позивачем розрахунком приросту/убутку, при цьому, за алгоритмом наведених в розрахунку обрахувань приріст/убуток формувався з урахуванням показника рахунку 9401, тобто відображена за рахунком 211 вартість оприбуткованого біологічного активу зменшувалась на витрати за рахунком 9401 та на собівартість реалізованої готової продукції за рахунком 9011, що не відповідає вимогам п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого будь-яка дооцінка (уцінка) вартості запасів (товарів), в тому числі і біологічних активів, в межах податкового обліку не повинна змінювати первинно визначеної балансової вартості запасів і у такий спосіб впливати на показники приросту (убутку).

З огляду на викладене, слід погодитись з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач за рахунок зменшення відображеної на рахунку 211 первинної балансової вартості запасів на показник рахунку 9401 занизив показники приросту (убутку) запасів, що спричинило заниження валових доходів на суму 546860,06 грн.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Судами попередніх інстанцій встановлено проведення позивачем бухгалтерської проводки за рахунками д-т 9401 к-т 211 на суму 179135,70 грн., що підтверджується роздруківкою журналу-ордеру та відомістю по рахунку 211 «Поточні біологічні активи рослинництва»за 2008 рік, при цьому документи, що підтверджують використання біологічних активів у власній господарській діяльності у позивача відсутні, у зв'язку з чим правильними є висновки відповідача, що таке зменшення балансової вартості запасів на кінець звітного періоду призвело до заниження валового доходу на 179135,70 грн.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій, встановивши, що висновки акта перевірки відповідача щодо заниження позивачем валового доходу на суму 1269277,76 грн. знайшли своє підтвердження, дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 317319,44 грн.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень, оскільки містять загальні посилання на необґрунтованість судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Агро 2»відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук