Ухвала суду № 28960804, 24.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 р.Справа № 2а-4814/11/2170

Категорія: 8.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

встановиЛА:

29 вересня 2011 року, позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (далі Департамент САТ ДПА України), про скасування рішення від 16 вересня 2011 року № 000550 про застосування фінансових санкцій у розмірі 4548855,92 грн., мотивуючи його тим, що оскаржуване рішення Департаменту САТ ДПА прийнято безпідставно, оскільки позивач не порушував вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про виноград та виноградне вино» щодо не внесення у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв колекційні коньяки «Дніпро», «Херсон», «Імперіал», як окрему групу - коньяки України колекційні, оскільки:

- по-перше, здійснював свою виробничу діяльність на підставі отриманих ліцензій № 255 від 03.04.2006 року та №510 від 03.04.2011 року з додатками, в яких міститься перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі права власності на знаки для товарів і послуг, зокрема, випуск марочних коньяків групи «КС»: «Дніпро», «Херсон», «Імперіал»;

- по-друге, відповідно до ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови», п. 2.3.3 «Основних правил виробництва і зберігання коньяків» КД У 00011050-15.91.10:2008 та п.1.1 «Технологічної інструкції на виробництво та розлив коньяків України» ТІ У 00011050-15.91.10-4:2008, колекційні коньяки України не виділяють в окремі групу від марочних коньяків, а тому відповідно не потребують окремого внесення в додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв;

- по-третє, штраф передбачений абзацом 3 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», може бути застосовано лише до особи, яка здійснює виробництво алкогольних напоїв без наявності ліцензії на виробництво взагалі, і не може бути застосовано до особи, яка здійснює виробництво алкогольних напоїв за наявності ліцензії, проте виробляє такі алкогольні напої, що не внесені у додаток до відповідної ліцензії.

Представники позивача в судовому засіданні першої інстанції підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти позову, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Суд першої інстанції своєю постановою від 28 травня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій - задовольнив. Скасував рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України від 16.09.2011 року № 000550 про застосування штрафних санкцій у розмірі 4548855,92 грн.

Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Департамент САТ ДПА України посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 20.06.2011 року по 29.06.2011 року, відповідно до наказу регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Херсонській області від 17.06.2011 року № 108-п, та на підставі направлення регіонального управління від 20.06.2011 року № 108, фахівцями РУ Департаменту САТ ДПА України здійснено фактичну перевірку з питань дотримання вимог чинного законодавства України, яке регулює виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та нормативної документації на ВАТ «АПФ «Таврія» за період з 01.06.2010 року по31.05.2011 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 107/32/01/00413475 від 05.07.2011 року та довідку №2/32/00413475 від 04.07.2011 року, яка є невід'ємною частиною акту перевірки, серед декілька висновків яких встановлено порушення позивачем вимоги ч. 8 ст. 3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями), а саме не внесено у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв колекційні коньяки «Дніпро», «Херсон», «Імперіал», як окрему групу - коньяки України колекційні в кількості 9278 пляшок та сувенірних бочок (677,62 дал) 271,44 дал б.с. на суму 3075324,60 грн.

На підставі вказаного висновку акту перевірки Департаментом САТ ДПА України прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 16 вересня 2011 року №000550, згідно з яким до позивача застосовано штраф у сумі 4 548 855,92 грн. відповідно до абз. 3 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Як зазначено у самому рішенні, підставою для його прийняття є порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідно до якої виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії, а саме виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Згідно п.3.19. Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 лютого 2007 року № 71 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2007 року за № 116/13383 (далі Положення) до функцій Департаменту належить застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19.12.1995р. №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон України №481).

Згідно ст. 2 ч. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Позивач надав суду копії ліцензій на виробництво алкогольних напоїв, а саме:

- ліцензія серії АБ №155794, реєстраційний № 255 від 03.04.2006 року (далі - ліцензія № 255), термін дії якої з 03.04.2006 р. до 03.04.2011 р.;

- ліцензія серії АГ №152931, реєстраційний № 510 від 04.04.2011 року (далі - ліцензія № 510), термін дії якої з 03.04.2011 р. до 03.04.2016 р.

Про наявність вказаних ліцензій у позивача вказує і відповідач в акті перевірки, тобто з приводу наявності у позивача ліцензії, спір між сторонами відсутній.

Абзацом 25 статті 1 Закону України №481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 17 Закону України №481 встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. Наведений у зазначеній статті перелік підстав є вичерпним, а тому не підлягає довільному та розширеному тлумаченню й застосуванню.

Відповідно до абз.2 ч.2 статті 17 Закону України №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 гривень.

Як вбачається з наведеної норми, Закон пов'язує можливість застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій за виробництво алкогольних напоїв лише з відсутністю у виробника такої продукції ліцензії. В даному випадку, відповідач підтверджує про наявність у позивача ліцензії.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідач незаконно привластив функцію тлумачення наведеної норми, оскільки у своєму рішенні про застосування фінансових санкцій доповнює законодавче формулювання підстав її застосування як "виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв».

Колегія суддів притримується тієї ж позиції, що й суд першої інстанції про те що, норма права, яка встановлює вид та міру такої відповідальності, якою є ст. 17 ч. 2 абз. 2 Закону України №481, не підлягає розширеному тлумаченню і її зміст слід розуміти, виходячи із обмежених підстав застосування відповідальності, зокрема виключно за виробництво алкогольних напоїв за відсутності ліцензії.

Такий висновок підтверджується п. 2.12. Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10 лютого 2007 р. № 71, відповідно до якого до основних завдань відповідача відноситься застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, тобто відповідач має право застосовувати фінансові санкції лише у випадках, які прямо передбачені законодавством.

Частиною 8 ст. 3 Закону України № 481 передбачено, що одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

З огляду на приписи вищевказаної норми Закону, випливає, що додаток до ліцензії виконує функцію документа, який закріплює перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які має право виробляти суб'єкт господарювання, та містить перелік знаків для товарів і послуг, які можуть використовуватись суб'єктом господарювання при маркуванні вироблених алкогольних напоїв.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що додаток до ліцензії є її невід'ємною частиною, а тому випуск позивачем продукції із знаками для товарів та послуг, не внесеними у додаток до ліцензії, є виробництвом продукції без наявності ліцензії.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що такий довід відповідача є хибним з огляду на наведені норми, адже, як відмічалось вище, ліцензія і додаток до неї виконують різні функції та є різними за своєю правовою природою документами: ліцензія засвідчує право на здійснення певного виду господарської діяльності - у даному випадку здійснювати виробництво алкогольної продукції, у той час як додаток до ліцензій визначає види алкогольних напоїв, які має право виробляти ліцензіат та закріплює перелік знаків для товарів і послуг, які можуть використовуватись при маркуванні продукції, тобто виконує посвідчувальну функцію, а тому ототожнювати ці документи, як це робить відповідач, немає підстав.

Перевіркою ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» встановлено, що в період з 01.01.2010 року по 31.05.2011 року позивач виробляв та розливав у споживчу тару коньяки «Дніпро», «Херсон» та «Імперіал».

В доповненнях до заперечень відповідач в обґрунтування своїх доводів надав копії етикеток на коньяки колекційні, які випускав позивач і які, на думку відповідача, відсутні у додатку до ліцензії, з яких вбачається, що позивач випускав:

- «Імперіал» коньяк України марочний групи «ДС» колекційний;

- «Дніпро» коньяк України марочний групи «КС» колекційний;

- «Херсон» коньяк України марочний групи «КС» колекційний.

Як вбачається з додатків до ліцензій №255 і №510 вказані види коньяків внесені як коньяки марочні групи КС («Херсон», «Дніпро») та коньяки марочні групи ДС («Імперіал»). Згідно з сертифікатом відповідності № UA1.040.Х010080-10, терміном дії з 31.05.2010 року до 27.05.2015 року, вищезазначені коньяки віднесені до групи «коньяк України марочний колекційний».

Згідно ДСТУ Коньяки України 4700:2006 коньяки залежно від термінів витримки поділяють на ординарні та марочні, які у свою чергу залежно від строку витримки та якості коньячних спиртів, що використовуються при їх виготовленні, поділяються на коньяки три зірочки, коньяки чотири зірочки, коньяки п'ять зірочок - ординарні коньяки та коньяки витримані КВ, коньяки витримані вищої якості КВВЯ, коньяки старі КС, коньяки дуже старі ДС, коньяки колекційні - марочні коньяки.

Отже, відповідно до ДСТУ коньяки колекційні не є окремим видом коньяків, а належать до марочних коньяків, які пройшли післякупажний відпочинок та додатково витримані у дубовій тарі не менше 3-х років.

Водночас вказане ДСТУ не передбачає будь-яких вимог щодо коньяків колекційних та процедур їх обробки, всі наявні у ДСТУ вимоги, у тому числі фізико-хімічні та органоліптичні показники, стосуються лише ординарних та марочних коньяків, окрім наклеювання на колекційні коньяки додаткового ярлика із зазначенням, що такий марочний коньяк є колекційним та строку його додаткової витримки у колекції, а процедура додаткової витримки марочних коньяків для набуття ними ознак колекційності не передбачає здійснення щодо таких коньяків будь-яких додаткових дій і за своїм змістом полягає лише у відстрочці розливу коньяків у пляшки не менш як на три роки з моменту виготовлення таких марочних коньяків.

З наведеного суд першої інстанції на думку колегія суддів дійшов правильного висновок, що колекційні коньяки не є окремим видом коньяків, а є марочними коньяками, що набули ознак колекційності через їх більш пізній строк витримки, порівняно з іншими марочними коньяками, тобто жодних технологічних процедур для перетворення марочних коньяків у колекційні ДСТУ Коньяки України 4700:2006 не передбачає і не вимагає.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що доводи відповідача про встановлення факту виробництва позивачем алкогольних напоїв, які позначені знаками для товарів та послуг, не внесеними у додаток до ліцензії є не обґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про скасування рішення від 16 вересня 2011 року № 000550 про застосування фінансових санкцій у розмірі 4548855,92 грн.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан