Ухвала суду № 28960737, 23.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 р.Справа № 1570/2123/2012

Категорія: 2.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гончарука А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про надання права ведення обліку платника податків без цифрового ідентифікатора (індивідуального ідентифікаційного номера, номера облікової картки платника податків, обліку платника податків без використання серії та номеру паспорту) і заміною його на ідентифікацію за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та місцем реєстрації і проставленням відмітки в паспорті,

В С Т А Н О В И В :

27 березня 2012 року позивачі звернулися до суду з позовом про зобов'язання Державної податкової служби України не вносити про позивачів інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, зберегти за позивачами форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації), зобов'язання Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби здійснювати подальший облік позивачів, як платників податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платників податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та місцем реєстрації), не вносити інформацію про позивачів до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, зобов'язання Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби видати ОСОБА_3 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора» та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою та зобов'язання Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, після отримання ОСОБА_3 паспорту громадянина України, внести на стор. 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою (а.с. 7-10).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року в задоволенні позову було відмовлено повністю (224-229).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі звернулись до Любашівської МДПІ Одеської області з заявами, в яких зазначають, що вони за своїми релігійними переконаннями просять в подальшому здійснювати їх облік, як платників податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора (за прізвищем, ім'ям та по-батькові та за місцем проживання), не вносити інформацію про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, а також проставити у їх паспортах (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою (а.с. 12-15).

Позивачі також звернулись до Державної податкової адміністрації України із заявами, в яких зазначають про те, що вони за своїми релігійними переконаннями не можуть і не хочуть користуватися електронним цифровим ім'ям - індивідуальним цифровим кодифікатором, відмовляються від цифрового кодифікатора та просять не вносити інформацію про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти за ним форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження) (а.с. 21-25).

Любашівською МДПІ Одеської області та Державною податковою службою України повідомлено позивачів, що Податковим кодексом України запроваджено облік всіх фізичних осіб-платників податків без використання ідентифікаційних номерів. Фізична особа-платник податків, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для забезпечення її обліку як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, має особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення про таку відмову, пред'явити паспорт та, у разі необхідності, інші документи (а.с. 16-20, 26-29).

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у грудні 2011 року подали до Любашівської МДПІ Одеської області повідомлення за формою №1П фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків (а.с. 30-33), які Любашівською МДПІ Одеської області залишено без задоволення (а.с. 34-37).

Судом першої інстанції встановлено, що у вищевказаних повідомленнях не заповнено усі необхідні реквізити, а саме - рядки 25-31 («Місце роботи», «Телефон», «Паспорт фізичної особи»).

Крім того, у вказаних повідомленнях, позивачі здійснили відмітку про те, що з дією ст. ст. 63, 70 Податкового кодексу України не згодні.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» №320/94-ВР від 22.12.1994 року (який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» №320/94-ВР від 22.12.1994 року (який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України) заборонено внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів інформації про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера.

Зазначений Закон втратив чинність з 01.01.2011 року із прийняттям Податкового кодексу України.

Главою 6 Податкового кодексу України регулюється порядок обліку платників податку.

Пунктом 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року передбачено, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Таким чином, Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року на відміну від норм Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» №320/94-ВР від 22.12.1994 року (який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України) не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставлення у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера натомість передбачено ведення обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки та проставлення в паспортах таких осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків розроблено відповідно до ст. ст. 63, 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України, ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації №954 від 17.12.2010 року.

Пунктом 1 Розділу ІІ Положення №954 від 17.12.2010 року усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення №954 від 17.12.2010 року порядок проведення реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі включає, зокрема внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Згідно до п. 1 Розділу ІІ Положення №954 від 17.12.2010 року облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Пунктом 1 Розділу VIII Положення №954 від 17.12.2010 року передбачено, що фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою № 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.

У разі необхідності особа, крім паспорта громадянина України, пред'являє свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 Розділу VIII Положення №954 від 17.12.2010 року облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Фізична особа подає Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.

Пунктом 6 Розділу VIII Положення №954 від 17.12.2010 року передбачено, що взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні фізичній особі може бути відмовлено у взятті на облік та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк взяття на облік.

Згідно з пунктом 8 Розділу VIII Положення №954 від 17.12.2010 року за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8.

Облік таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру є її облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Враховуючи наведені норми, механізм відмови особи від ідентифікаційного номеру є формалізованим процесом, який передбачає подання заяви згідно з установленою формою, а також певних документів, що стосуються особи.

Згідно ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачі діяли в межах своїх повноважень та в порядку, передбаченому законом, факт порушення прав позивачів з боку відповідачів відсутній, а тому позовні вимоги не обґрунтовані, оскільки суперечать порядку обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера встановленому Податковим кодексом України, а зміст відмітки, яку позивачі просять проставити в їх паспортах, не відповідає змісту відмітки, проставлення якої у випадку відмови особи від прийняття реєстраційного номера передбачено Податковим кодексом України, та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про щодо вимоги ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, про зобов'язання Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби видати ОСОБА_3 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора» та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою та зобов'язання Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області, після отримання ОСОБА_3 паспорту громадянина України, внести на стор. 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, суд першої інстанції вірно зазначив, що не може зобов'язати податковий орган вчинити певні дії на майбутнє, при цьому ОСОБА_3 не подавалось до податкового органу відповідне повідомлення та при отриманні паспорта питання про внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера може бути вирішення згідно із відповідним Порядком.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України передбачений порядок внесення відмітки щодо ідентифікаційного номеру лише до паспортів, а тому неповнолітня особа зможе використати своє право щодо відмови від ідентифікаційного номеру через свої релігійні або інші переконання після досягнення шістнадцятирічного віку.

Також колегія суддів не вбачає невідповідності діючого законодавства, що регулює спірне питання, нормам Конституції України. Крім того Конституція України не регулює питання щодо внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Питання відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довели та обґрунтували. В свою чергу, позивачі всупереч наведеним приписам не довели апеляційному суду протиправність прийнятого рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов