Ухвала суду № 28958400, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/5660/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1670/5660/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 15.08.2012 року № 0011762301/1167.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року зазначений позов задоволено .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 15.08.2012 року № 0011762301/1167.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" (ідентифікаційний код 30311153) зареєстроване 03.02.1999 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

22.02.1999 року зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію від 09.01.2011 року № 100317427.

З 18.06.2012 року по 16.07.2012 року податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 23.07.2012 року № 2431/23-209/30311153.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем, зокрема, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 121 911 грн., в т.ч.: за липень 2010 року - 41 525 грн., серпень 2010 року - 50 358 грн. 75 коп., вересень 2010 року - 30 026 грн. 60 коп.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 року № 0011762301/1167, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 152 388 грн. 75 коп.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкових ревізорів-інспекторів щодо завищення позивачем податкового кредиту за липень-вересень 2010 року на суму 121 911 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, по взаємовідносинах із ПП "Екобудсервіс-плюс" з придбання підрядних робіт, які не мали реального характеру.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Колегією суддів встановлено, що 10.07.2010 року між позивачем (Замовник) та ПП "Екобудсервіс-плюс" (Виконавець) укладено договір № 05/07-сп, предметом якого визначено виконання робіт по монтажу силосів ємкістю 5,5 тис. т в кількості 2 шт. 2 черга Комплексу по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових та олійних культур ТОВ СП "Нібулон" в м. Глобино Полтавської області.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано податкову накладну від 30.07.2010 року № 412 на загальну суму 249 152 грн. 40 коп. в т.ч. ПДВ - 41 525 грн. 40 коп., акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року, договірну ціну на будівництво, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2010 року, рахунок від 30.07.2010 року № 463, платіжні доручення від 01.09.2010 року № 827 на суму 150 000 грн. та від 07.09.2010 року № 870 на суму 170 000 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

В ході судового розгляду справи встановлено, що вищевказаний договір укладався позивачем із ПП "Екобудсервіс-плюс" з метою виконання умов договору № 1705/3П, укладеного 17.05.2010 року із ТОВ "Нібулон" щодо виконання робіт по монтажу силосів ємкістю 5,5 тис. т в кількості 3 шт. 2 черга Комплексу по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових та олійних культур ТОВ СП "Нібулон" в м. Глобино Полтавської області, що підтверджується долученими до матеріалів справи договором підряду, актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року тощо.

З матеріалів справи встановлено, що 10.08.2010 року між позивачем (Замовник) та ПП "Екобудсервіс-плюс" (Виконавець) укладено договір № 06/08-сп, предметом якого визначено виконання робіт на будівництві "Реконструкція Королівського ХПП із збільшенням місткості з 32 тис. т до 47 тис. т в с. Королівка Олександрійського району Кіровоградської області.

З метою підтвердження реальності здійснення зазначеної господарської операції позивачем надано суду податкову накладну від 31.08.2010 року № 491 на загальну суму 302 152 грн. 50 коп., в т.ч. ПДВ - 50 358 грн. 75 коп., рахунок від 31.08.2010 року № 485, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року, акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Оплата придбаних у ПП "Екобудсервіс-плюс" робіт підтверджується платіжними дорученнями від 13.09.2010 року № 879, від 13.10.2010 року № 956, від 26.10.2010 року 978, від 27.12.2010 року № 1232.

В ході розгляду справи встановлено, що вищевказаний договір укладався позивачем із ПП "Екобудсервіс-плюс" з метою виконання умов договору № 12/04-2010, укладеного 12.04.2010 року із ТОВ "Королівське ХПП" щодо виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві "Реконструкція Королівського ХПП із збільшенням місткості з 32 тис. т до 47 тис. т в с. Королівка Олександрійського району Кіровоградської області, що підтверджується долученими до матеріалів справи договором будівельного підряду, актом приймання виконаних робіт за серпень 2010 року тощо.

Також, 10.09.2010 року між позивачем (Замовник) та ПП "Екобудсервіс-плюс" (Виконавець) укладено договір № 07/10-сп, предметом якого визначено виконання робіт по монтажу зерносховища - 5,5 тис. т - 1 шт. на будівництві - Комплекс по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових та олійних культур ТОВ СП "Нібулон" в м. Глобино Полтавської області.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано суду податкову накладну від 30.09.2010 року № 510 на загальну суму 180 159 грн. 60 коп. в т.ч. ПДВ - 30 026 грн. 60 коп., акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, договірну ціну на будівництво, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, рахунок від 30.09.2010 року № 500, платіжні доручення від 22.11.2010 року № 1093 на суму 160 000 грн. та від 26.01.2011 року № 44 на суму 8 822 грн. 10 коп, копії яких містяться в матеріалах справи.

В ході судового розгляду справи представником позивача зазначено, що вищевказаний договір укладався позивачем із ПП "Екобудсервіс-плюс" з метою виконання умов договору № 2608/4П, укладеного 26.08.2010 року із ТОВ "Нібулон" щодо виконання робіт по монтажу зерносховища - 5,5 тис. т - 2 шт. на будівництві - Комплекс по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових та олійних культур ТОВ СП "Нібулон" в м. Глобино Полтавської області, що підтверджується долученими до матеріалів справи договором підряду, актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року тощо.

Отже, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Екобудсервіс-плюс" підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, роботи використано у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ПП "Екобудсервіс-плюс" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів враховує, що згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ПП "Екобудсервіс-плюс" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Таким чином, оскільки ПП "Екобудсервіс-плюс" на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим включення позивачем до податкового кредиту за липень-вересень 2010 року на суму 121 911 грн. по взаємовідносинах із ПП "Екобудсервіс-плюс" є правомірним.

Твердження відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ПП "Екобудсервіс-плюс", колегія суддів оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до абзацу 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагента чи відносно їх посадових осіб представник відповідача не наводив.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1670/5660/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.