Ухвала суду № 28953821, 29.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р. Справа № 29844/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У червні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ) від 25 серпня 2009 року за № 0001992399/0, яким йому було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 57905,38 грн. за травень 2009 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року у справі № 2а-1774/10/0370 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ОДПІ просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову ТОВ. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що працівниками ДПА у Волинській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 року по 31.05.2009 року за результатами якої складено акт № 298/07/34524327 від 13 серпня 2009 року.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ у податковій декларації з ПДВ за травень 2009 року завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку на суму 57905,38 грн., внаслідок чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Розбіжність в сумі ПДВ 57905,38 грн. виникла внаслідок включення до рядка З розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року оплати інвестиції на будування АЗС по ТОВ Компанія «Ресайл».

Для підтвердження правомірності включення суми ПДВ до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок платника у травні 2009 pоку ОДПІ було направлено запит (лист від 30.06.2009 р. №6271/7/23-513) до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на проведення зустрічної перевірки контрагента ТОВ Компанія «Ресайл».

Згідно з інформацією, отриманою від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (лист віл 23.07.2009 р. №13212/7/23-0910), провести перевірку ТОВ Компанія «Ресайл» неможливо у зв'язку із тим, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

Відтак апелянт вважає, що судом не було враховано того, що документальною перевіркою не підтверджено факт декларування податкових зобов'язань ТОВ Компанія «Ресайл, а тому на підставі п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2009 р. в сумі 22520 грн. по постачальнику І ланки ТОВ Компанія «Ресайл.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду вимоги апелянта заперечила, вважає їх безпідставними та просить у задоволенні апеляційної скарги відповити.

Представник ОДПІ у судове засідання апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апелянта, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТОВ, суд першої інстанції виходив із того, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ по постачальнику ТзОВ Компанія «Ресайл» стала інформація ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, надіслана на запит Луцької ОДПІ, відповідно до якої ТОВ Компанія «Ресайл» відсутнє за адресою реєстрації.

Однак ТОВ Компанія «Ресайл» зареєстрована як юридична особа 01.02.2000 та з 10.02.2000 року взята на облік як платник податків у податковій інспекції (а.с.37).

Ні на час виникнення господарських відносин із позивачем, ні на час перевірки цю юридичну особу не було припинено. Серед видів діяльності даного підприємства значиться будівництво будівель (а.с.37 на звороті).

Витягом з офіційного сайту ДПА України підтверджується, що ТОВ Компанія «Ресайл» є платником ПДВ з 19.02.2007 року (а.с.39).

Разом з тим інформація, предявлена відповідачем в обґрунтування своїх висновків, викладених в акті перевірки, не стосується періоду, що перевірявся (період квітень-травень 2009 року в акті перевірки, а в інформації ДПІ у Голосіївському районі м.Києва - січень-лютий 2009 року).

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що на підставі договору від 24.04.2008 року між ТОВ та ТОВ Компанія «Ресайл» щодо інвестиційної діяльності по проектуванню, будівництву та введенню в експлуатацію автозаправного комплексу або автозаправної станції (АЗС) позивач, як інвестор, вніс інвестиції шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок учасника-замовника - ТОВ Компанія «Ресайл», сплативши суму ПДВ у ціні товару.

Дана обставина підтверджується копіями платіжних доручень про перерахування коштів ТОВ Компанія «Ресайл» та податковими накладними за квітень 2009 року. (а.с.22-29).

Позивачем пред'явлено у судове засідання копії належно оформлених податкових накладних, виданих ТОВ Компанія «Ресайл» (а.с.22-26), яке зареєстроване, як юридична особа, та перебуває на обліку, як платник податків; у періоді, протягом якого існували взаємовідносини із позивачем, було платником ПДВ.

Нормами Закону №168/97-ВР право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Твердження відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР є сплата контрагентом позивача сум ПДВ до бюджету судом відхилено з огляду на те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи і зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, у ході проведеної працівниками ДПА у Волинській області позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2009 року працівниками контролюючого органу було виявлено розбіжність в сумі ПДВ 57905,38 грн., що виникла внаслідок включення до рядка З розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року оплати інвестиції на будування АЗС по ТОВ Компанія «Ресайл», правомірність якого не було підтверджено ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у ході зустрічної перевірки ТОВ Компанія «Ресайл» через відсутність останнього за місцем реєстрації.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №168/97-ВР, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 цього Закону бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначені п. 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Порядок перевірки ОДПІ задекларованого ТОВ бюджетного відшкодування передбачений пп. 7.7.5 та 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Підпунктом «в» пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закон №168/97-ВР).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до витягу з офіційного сайту ДПА України ТОВ Компанія «Ресайл» є платником ПДВ з 19.02.2007 року (а.с.39).

При цьому відповідачем не заперечується те, що напідставі договору від 24.04.2008 року між ТОВ та ТОВ Компанія «Ресайл» позивач вніс інвестиції шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Компанія «Ресайл», сплативши суму ПДВ у ціні товару та отримавши при цьому належно оформлені податкові накладні від ТОВ Компанія «Ресайл».

Жодних зауважень щодо реальності згаданої господарської операції у контролюючого органу також немає.

При цьому апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що Закон №168/97-ВР не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, оскільки порушення вимог закону контрагентами позивача повинно тягнути негативні наслідки саме для таких суб'єктів господарювання.

У справі Інтерсплав проти України (п. 38 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Окрім того, у справі «Булвес» АД проти Болгарії (п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що при вирішенні даного публічно-правового спору суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року у справі № 2а-1774/10/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 30 січня 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба