УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2013 р. Справа № 9104/46385/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,
з участю секретаря судового засідання: Драбчук М.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства "Бюргери" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
10.08.2010 року представник Приватного підприємства "Бюргери" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 січня 2010 року №0000213311.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на час проведення перевірки податковим органом, підприємство було платником єдиного податку і зобов'язано було вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. Висновок відповідача про обов'язок позивача здійснювати облік товарних запасів та порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податковим органом зроблений без врахування цієї обставини, тому застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 21 цього Закону є незаконним та необґрунтованим.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 січня 2010 року №0000213311 в частині застосування таких на суму 6988 грн.
Представник Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням п.12. ст.3 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Бюргери» є суб'єктом господарської діяльності - юридичною особою, внесений до ЄДРПОУ за № 32483614 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Галицькому районі м. Львова.
Відповідно до Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою № НОМЕР_1 від 25.12.20099 року ПП «Бюргери» перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
15.12.2009 року ДПА у Львівській області було проведено перевірку за дотриманням субєктом господарювання ресторану в с. Оброшино, Пустомитівського райлону Львівської області, належного ПП «Бюргери», порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Результати перевірки оформлені актом №3852/13/01/23/32483614 від 15.12.2009 року, складеного в присутності адміністратора ОСОБА_1
Як вбачається з описової частини акту №3852/13/01/23/32483614 від 15.12.2009 року, до перевірки суб'єктом господарювання не представлено поточну та останню використану книги обліку розрахункових операцій (п.2.1.3, п.2.1.6), поточну та останню використану розрахункові книжки (п.2.1.7, п.2.1.8), відсутні використані контрольні стрічки (п.2.1.9), продаж 30 г коньяку «Закарпатський»на суму 5,00 грн. здійснено без застосування РРО (п.2.2.7), не забезпечено роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (п.2.2.8), невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунку сумі, зазначеної в денному звіті - 5,00 грн. (п.2.2.13); не забезпечено ведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутні накладні на алкогольні напої на загальну суму 3494 грн.00 коп. (п.2.2.14).
Таким чином, перевіркою було встановлено, що позивач порушив вимоги пунктів 1,2,6,10,12 та 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято рішення від 15 січня 2010 року №0000213311 про застосування штрафних (фінансових) санкцій ПП «Бюргери»на суму 7523 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону N 265/95 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону N 265/95 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Позивач не оспорює порушення підприємством пунктів 1, 2 та 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( надалі- Закон N 265/95), але заперечує проти порушень ведення обліку товарних запасів та незабезпечення зберігання використаної КОРО та контрольних стрічок, тобто пунктів 6,10 та 12 цієї статті.
Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із статтею 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 996-XIV від 16.07.99 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Судом першої інстанції вірно встановлено те, що з наданих позивачем копій денних звітів РРО не вбачається належного виконання ним щоденного друку фіскальних звітних чеків, передбаченого пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки такі чеки мають розриви в датах та часі, що фактично виключає «щоденне» виконання позивачем друку фіскальних звітних чеків, в тому числі і в розумінні поняття «зміна», використаного в пункті 2 Постанови, згідно якого зміна це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
За таких обставин суд першої інстанції встановив доведеним факт вчинення позивачем порушення вимог Закону.
Пунктом 4.6 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №107/5298, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, ще суб'єкт господарювання повинен забезпечити, зокрема, ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, друкування Х-звітів, Z -звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО.
Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно роз'яснення ДПА України (лист від 22.12.2008р. №26818/7/23-7017 „Про надання роз'яснення"), - у разі встановлення фактів невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку на реєстраторі розрахункових операцій, або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожне порушення згідно пункту 4 статті 17 вищезазначеного Закону. Отже, застосування штрафних санкцій за порушення вимог закону-правомірно.
Перевіривши оскаржуване позивачем рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 січня 2010 року №0000213311, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що застосування відповідачем санкцій на суму 6988 грн. 00 коп., прийнято без урахування вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР та з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, оскільки позивачем не забезпечено ведення обліку алкогольних напоїв на загальну суму по цінах реалізації 3494,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія судів вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 січня 2010 року на суму 6988 грн. 00 коп. підлягає скасуванню, як незаконне.
Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ПП «Бюргери» пунктів 1,2,6,10 та 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР, то при визначенні таких у сумі 535 грн. 00 коп. податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, оскільки позивач не забезпечив зберігання використаної КОРО та контрольних стрічок. Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 лютого 2010 року ОСОБА_1- адміністратора ресторану ПП «Бюргер», визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 КУпАП (проведення розрахункових операцій без застосування РРО, невидача розрахункового документа) та застосовано до неї штраф у розмірі 85 грн. Дана постанова ОСОБА_1 не оскаржена.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року у справі № 2а-7273/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді С.П. Нос
А.І. Рибачук
Судове рішення № 28953583, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7273/10/1370. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: