Рішення № 28953095, 23.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2013 р.Справа № 5017/2528/2012

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Невінгловська Ю.М.

судді: Власова С.Г., Рога Н.В.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ананійчук О.А. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: Ягодніков С.Ю. (представник діючий на підставі довіреності);

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»;

до відповідача: Закладу культури у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Палац моряків»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний центр»

про стягнення 110 839 370,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (надалі - ПАТ «ВТБ Банк») звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Закладу культури у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Палац моряків» (надалі - ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків»), в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 110 839 370,07 грн., з яких: 11800000,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 10.08.2012р. (7, 993) становить 94 317 400,00 грн. - сума основного боргу - неповернута сума кредиту, 1239 237, 77 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 10.08.2012р. (7,993) становить 9 905 946,87 грн. - заборгованість по простроченими відсотками за користування кредитом, 418 495,90 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно), 5 025 107,38 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно), 167 398,44 грн. - 3% річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно), 1 005 021,48 грн. - 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно) та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що борг по кредиту та борг по відсоткам за користування кредитом виник у ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків» на підставі договору про заміну боржника у зобов'язанні та переведення боргу №62 ВД п.б. від 03.03.2012р., який укладений між ТОВ «Металургійний центр» (первинний боржник), ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків» (новий боржник) і ПАТ «ВТБ Банк» (кредитор) та договір №17 від 03.03.2012р. про внесення змін до кредитного договору №62 ВД від 26.07.2007р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2012р., суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було порушено провадження у справі № 5017/2528/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

У судовому засіданні 19.09.2012 року представник позивача подав до суду заяву, в порядку ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просив суд вжити заходи до забезпечення його позову, шляхом накладення арешту на все майно (нерухоме, рухоме, в т.ч. грошові кошти, а також майнові права) та будь-яке інше майно відповідача в межах ціни позову 110 839 370,07 грн. та судових витрат, сплачених позивачем, а саме судового збору у розмірі 64380,00 грн., що знаходяться на рахунках відкритих в будь-яких фінансових установах.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову ПАТ «ВТБ Банк» посилався на те, що відповідач має можливість вільно розпоряджатись своїм майном під час вирішення даного спору та може здійснити його реалізацію (продаж), що призведе до значного зменшення матеріальних цінностей відповідача за кількістю та якістю на момент виконання рішення суду, чим будуть порушені майнові інтереси позивача, з урахуванням можливого утруднення у майбутньому виконання рішення суду у разі задоволення позову.

В судовому засіданні 19.09.2012р. судом було розглянуто відповідну заяву та відмолено у її задоволенні з тих підстав, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування поданого клопотання та жодним чином не доведено підстав неможливості виконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття зазначених заходів. Так, всі обґрунтування ПАТ «ВТБ Банк» базуються лише на припущенні позивача щодо можливого зменшення матеріальних цінностей та майна відповідача, між тим жодних доказів, підтверджуючих можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення позивачем не надано. У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на все майно відповідача у межах ціни позову та судових витрат у даній справі.

22.10.2012р. від ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків» до суду надійшла заява, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої представник відповідача просив суд надати можливість ознайомитись з матеріалами справи, оскільки позовна заява з додатками на адресу відповідача не надходила. Крім того, разом з даною заявою відповідачем було подано на виконання вимог ухвали суду документи, серед яких заява вих. №041 від 22.10.2012р., згідно якої ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків» повідомляє, що від засновника закладу не надходило будь-якої інформації щодо наявності/відсутності судових справ, рішень судів з приводу укладення кредитного договору чи заміни боржника, а також те, що такою інформацією відповідач не володіє.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2012 року, враховуючи категорію і складність справи, суд призначив справу №5017/2528/2012 до колегіального розгляду у складі трьох суддів та відповідно до розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 24.10.2012 року №5017/2528/2012, на підставі рішення зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (оформлене протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу №5017/2528/2012 передано на розгляд та прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Власова С.Г., Д'яченко Т.Г.

15.11.2012р. до канцелярії суду від ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків» надійшла заява, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої відповідач просив суд витребувати у Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавчий напис нотаріуса №6570, виданий 09.08.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П.

В обґрунтування даної заяви відповідач посилався на відсутність змоги самостійно надати відповідний документ та зазначав, що вимоги позивача до відповідача за виконавчим написом нотаріуса №6570 від 09.08.2012р., виконавче провадження з якого вже відкрито, та вимоги за даним позовом зв'язані між собою підставою і предметом виникнення, отже, відповідач зазначає, що з метою встановлення фактичних обставин у справі та щодо правомірності здійснення виконавчого напису нотаріуса, судом мають бути витребувані відповідні документи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача у судовому засіданні 19.11.2012р., заявлене в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, відмовив у його задоволенні з огляду на необґрунтованість заявленого клопотання, а також враховуючи, що витребувані документи не встановлюють будь-яких обставин у вирішенні даного спору по суті.

У судовому засіданні 19.11.2012р. представником відповідача було заявлено усне клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Металургійний центр».

Ухвалою господарського суду від 19.11.2012р., в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, судом було залучено до участі у даній справі ТОВ «Металургійний центр», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Крім того, зазначеною ухвалою суду було відкладено розгляд справи.

У судовому засіданні 05.12.2012 року представник відповідача надав до суду відзив на позов, згідно якого проти позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» заперечував, а саме зазначив, що позивачем при здійсненні розрахунку суми заборгованості допущено помилку, яка призвела до збільшення суми боргу на 73 664,61 грн. Крім того, відповідач стверджує, що з огляду на наявне виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №6570, виданого 09.08.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., про звернення стягнення у сумі 1265922,68 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.04.2012 року (1 долар США - 7,9850 грн.) становить 101083893,10 грн. на нежилу будівлю, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 9, яка належить на праві власності ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків», в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «ВТБ Банк» та яка передана відповідачем позивачу в іпотеку, в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання відкличної кредитної лінії №62 ВД від 26.11.2007р., на підставі іпотечного договору №62ВД від 26.11.2007р., укладеного між ВАТ «ВТБ Банк» та ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків», провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості у сумі 101 083 893,10 грн., має бути припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, відповідач просив суд провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості у сумі 101 083 893,10 грн. припинити, а в іншій частині позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» у сумі 73 664,61 грн. - відмовити.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2012 року приймаючи до уваги, перебування судді господарського суду Д'яченко Т.Г. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 21.12.2012р., здійснено заміну члена колегії суддів при колегіальному розгляді справи №5017/2528/2012, в зв'язку з чим, справу прийняти до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Власова С.Г., Рога Н.В.

У судовому засіданні 24.12.2012р. згідно ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву у розгляді справи до 23.01.2013 року.

У судовому засіданні 23.01.2013 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.01.2013 року, позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав частково у розмірі 101 083 893,10 грн., у задоволені решти позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» просив суд відмовити з огляду на допущені позивачем помилки при здійсненні розрахунку суми заборгованості, при цьому відповідач не зміг пояснити з яким саме розрахунком позивача він не погоджується.

Представник 3-ї особи - ТОВ «Металургійний центр» у судові засідання не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, між тим, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судового відправлення.

Як встановлено матеріалами справи Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», згідно до статуту товариства, затвердженого річними загальними зборами акціонерів (протокол №57 від 13.04.2012р. та погодженого Національним Банком України 25.12.2012р., є, зокрема, правонаступником Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», що підтверджує наявність правових підстав ПАТ «ВТБ Банк» виступати в якості позивача у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. № 2121-ІІІ, банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Як встановлено матеріалами справи, 26.11.2007р. між ПАТ «ВТБ Банк» (надалі - кредитор) та ТОВ «Металургійний центр» (надалі - позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №62 ВД (надалі - договір), згідно умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту, надалі за текстом - кредит.

У відповідності до п.п. 1.1.1 договору визначено, що надання кредиту буде здійснюватись в межах максимального ліміту заборгованості 16 800 000,00 доларів США окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - транш, а у сукупності - транші, на умовах визначених цим договором зі зменшенням максимального ліміту заборгованості згідно наступного графіку:

Період погашенняСума погашення, доларів СШАМаксимально припустима заборгованість після погашення, доларів США25.09.2008 - 30.09.20085 600 000,0011 200 000,0025.10.2008-31.10.20085 600 000,005 600 000,0025.11.20085 600 000,000та кінцевим терміном повернення заборгованості - 25 листопада 2008 року.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що сторонами за договором №62 ВД від 26.11.2007 року у період з 30.09.2008р. по 29.12.2012 року укладались договори №1 -№16 про внесення змін до кредитного договору №62 ВД від 26.11.2007р., зокрема, щодо предмету договору, строку повернення кредиту, розміру та порядку сплати процентів за користування кредитом, зміни в частині реквізитів сторін, сплати штрафних санкцій та інше.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем, згідно умов договору №62ВД від 26.11.2007р. за період з 27.11.2007р. по 28.01.2008р. було перераховано ТОВ «Металургійний центр», згідно заяв останнього про надання траншу, кредитні кошти у розмірі 16 800 000,00 доларів США, зазначене підтверджується заявами про надання траншу та меморіальними ордерами за відповідний період, з яких було повернуто лише 5 000 000,00 доларів США.

Згідно виписки банку по особовому рахунку № 26003301009991 сума перерахованих ПАТ «ВТБ Банк» за період з 27.11.2007р. по 28.01.2008р. та не повернутих ТОВ «Металургійний центр» кредитних коштів за договором №62 ВД від 26.11.2007р. склала 11 800 000,00 доларів США.

Водночас, 03.03.2012 року між ТОВ «Металургійний центр» (надалі - первинний боржник), ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків» (надалі - новий боржник) та ПАТ «ВТБ Банк» (надалі - кредитор) укладено договір №62 ВД п.б. про заміну боржника у зобов'язанні та переведення боргу (надалі - договір 1), згідно умов якого первинний боржник переводить свої зобов'язання за кредитним договором №62 ВД від 26 листопада 2007 року, (надалі по тексту - «Кредитний договір»), укладеним між первинним боржником і кредитором (надалі по тексту - «Боргові зобов'язання») на нового боржника, внаслідок чого, новий боржник замінює первинного боржника у зобов'язанні, і приймає на себе всі обов'язки первинного боржника по кредитному договору з усіма змінами та доповненнями до нього.

Згідно п. 1.2 договору 1, кредитор, підписавши цей договір, дає свою згоду на заміну первинного боржника у зобов'язанні в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Умовами п. 2.2 договору 1 передбачено, що новий боржник, зобов'язаний виконати всі зобов'язання первинного боржника перед кредитором по кредитному договору з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: у строк до 31.03. 2012 року (включно) повернути кредитору кредитні кошти у розмірі 11 800 000,00 доларів США (п.п. 2.2.1 договору 1); за користування кредитними коштами сплачувати плату за кредит у розмірі 11,5% річних (п.п. 2.2.2 договору 1); здійснювати повернення кредиту платіжними дорученнями на позичковий рахунок № 20624030075734, у ПАТ «ВТБ Банк», код банку 321767 (п.п. 2.2.3 договору 1); проценти за користування кредитними коштами самостійно перераховувати у доларах США на рахунок № 20689020075734 у ПАТ «ВТБ Банк», код банку 321767 (п.п. 2.2.4 договору 1); виконувати всі інші умови та зобов'язання за кредитним договором з усіма змінами та доповненнями до нього (п.п. 2.2.5 договору 1).

Пунктом 4.1 договору 1 визначено, що боргові зобов'язання вважаються переведеними (переданими) первісним боржником новому боржнику з моменту набрання чинності цим договором.

Відповідно до п. 4.2 договору 1, переведення боргових зобов'язань здійснюється шляхом заміни позичальника, як сторони за кредитним договором. В момент переведення (передачі) боргових зобов'язань відбувається заміна позичальника у зобов'язаннях, які виникли на підставі кредитного договору (замість первісного боржника позичальником стає новий боржник).

У п . 4.3 договору 1 передбачено, що з моменту відступлення права вимоги первісний боржник вибуває з будь-яких правовідносин, які склались між ним і кредитором.

Згідно п. 5.2 договору визначено, що при невиконанні або неналежному виконанні новим боржником п. 2.2 цього договору, новий боржник сплачує кредитору на його вимогу пеню в національній валюті України за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/365.

У відповідності до п. 7.1 договору 1, цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Враховуючи умови договору №62 ВД п.б. від 03.03.2012р. про заміну боржника у зобов'язанні та переведення боргу, 03.03.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» (надалі - банк) та ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків» (надалі - позичальник) укладено договір №17 про внесення змін до кредитного договору №62 ВД від 26.11.2007р. (надалі - договір 2), згідно умов якого банк на умовах цього договору зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 11 800 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 31.03.2012 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.

Кредит надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеному відповідно до зазначеного графіку: період дії ліміту кредитування - з 03.03.2012 по 31.03.2012 року, розмір ліміту кредитування - 11 800 000,00 доларів США, а з 01.04.2012 року - 0,00 доларів США (п.п. 1.1.1 договору 2).

Пунктом 1.1.2 договору 2 встановлено обов'язок позичальника повернути кредит - 31.03.2012 року. Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищує визначену на відповідну дату суму кредиту вважається простроченою заборгованістю.

Відповідно до п.п. 1.2 договору 2, цільове використання кредиту: поповнення обігових коштів; оплата процентів за користування кредитом.

Положеннями п. 2.1 договору 2 встановлено, що надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою додатку №1, далі - заявка, в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника №26003301009991 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767 (або за іншими реквізитами, що вказані в заявці) за умови виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим договором.

Умовами п. 2.7 договору 2 передбачено, що платежі по сплаті боргових зобов'язань мають бути сплачені у повному розмірі та вважаються здійсненими у встановлений строк, якщо сума платежу в повному розмірі надійшла на рахунки Банку, визначені в п. 10.1 цього договору в строк, встановлений цим договором. Якщо день, на який припадає цей строк не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником за весь період фактичного користування кредитом.

У відповідності до п. 2.9 договору 2, погашення боргових зобов'язань позичальника здійснюється в наступній черговості:

- прострочені проценти за користування кредитом та комісії (за їх наявності);

- строкові проценти за користування кредитом та комісії (за їх наявності);

- прострочена заборгованість за кредитом;

- строкова заборгованість за кредитом;

- витрати банку, пов'язані з одержанням виконання за борговими зобов'язаннями;

- пеня за прострочення процентів та комісій (за її наявності);

- пеня за прострочення повернення Кредиту (за її наявності); передбачені цим договором штрафи (за їх наявності).

Положеннями п.п. 3.1.1 договору 2 встановлено, що плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим та складає 11,5% річних.

Згідно з п.п. 3.1.2 договору 2, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день що передує дню повного його погашення із розрахунку факт/360. Нарахування відсотків здійснюється згідно розділу «Доходи та витрати» облікової політики Банку.

Умовами п.п. 3.1.3 договору 2 встановлено, що сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 10.1 цього договору, у наступному порядку:

а) щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно - проценти, нараховані відповідно до п 3.1.2 цього договору;

б) не пізніше 31 березня 2012 року включно - проценти, що нараховані за період з 25 вересня 2011 року по 24 березня 2012 року включно;

в) в день повного повернення заборгованості за кредитом.

Умовами п. 7.1 договору 2 встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт.

Пунктом 7.2 договору 2 визначено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредитом) позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт.

У відповідності до п. 9.4 договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, згідно п. 1 ст. 628 цього кодексу, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вимогами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські зобов'язання на підставі письмового договору про надання відновлювальної кредитної лінії №62 ВД від 26.11.2007 року, обов'язки за яким відповідач набув, уклавши 03.03.2012р. з позивачем договір №62 ВД п.б. про заміну боржника у зобов'язанні та переведення боргу, а також з внесенням відповідних змін у договір №62 ВД від 26.11.2007р., шляхом укладення договору №17 від 03.03.2012р.

Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що з моменту укладення договору №62 ВД п.б. від 03.03.2012 року про заміну боржника у зобов'язанні та переведення боргу, відповідачем не було здійснено жодного платежу в рахунок внесення платежів за кредитним договором №62 ВД від 26.11.2007р., в зв'язку з чим 31.05.2012 року позивачем було надіслано відповідачу письмову вимогу про сплату заборгованості та нарахованих штрафних санкцій. При цьому, матеріалами справи цілком підтверджується належне виконання ПАТ «ВТБ Банк» умов кредитного договору №62ВД від 26.11.2007р. в частині надання кредиту у розмірі 11 800 000,00 доларів США, шляхом безготівкового перерахунку коштів на особовий рахунок №26003301009991, зазначені обставини ніяким чином не заперечуються відповідачем. Крім того, з наданих позивачем до матеріалів справи копій документів з кредитної справи (статутів, протоколів загальних зборів, довіреностей), стосовно повноважень осіб, якими було здійснено підписання відповідних угод вбачається, що зазначені особи мали належні повноваження на вчинення відповідних дій.

Таким чином, кредит в сумі 11800000,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.08.2012р. еквівалентно 94 317 400,00 грн. ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків», в порушення вимог ст. 530 Цивільного кодексу України не повернув, хоча строк виконання зобов'язання настав 31.03.2012 року.

За результатами розгляду справи також встановлено, що відповідач порушив умови договору №62 ВД від 26.11.2007 року (з відповідними змінами та доповненнями), в частині сплати відсотків за користування кредитом, в зв'язку з чим, станом на 10.08.2012р. за ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків» рахується заборгованість за період нарахування з 25.09.2011р. по 24.07.2012р. по простроченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 1239 237, 77 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.08.2012р. еквівалентно 9 905 946,87 грн., що вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Отже, згідно виписки про рух грошових коштів на рахунку відповідача станом на 10.08.2012 року (а.с. 14-51, том ІІ) та наданого позивачем розрахунку заборгованості за ЗК ТОВ «Одеський Палац моряків» рахується заборгованість перед ПАТ «ВТБ Банк» за договором №62 ВД від 26.11.2007р. (із змінами та доповненнями), яка складається з заборгованість за кредитом у сумі 11 800 000,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.08.2012р. еквівалентно 94 317 400,00 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у сумі 1239 237, 77 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.08.2012р. еквівалентно 9 905 946,87 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.1ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно) у розмірі 418 495,90 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно) у розмірі 5 025 107,38 грн., 3% річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно) у розмірі 167 398,44 грн. та 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно) у розмірі 1 005 021,48 грн., вважає його вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ПАТ «ВТБ Банк» та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» та стягнення з відповідача 11800000,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 10.08.2012р. (7, 993) становить 94 317 400,00 грн. - сума основного боргу - неповернута сума кредиту, 1239 237, 77 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 10.08.2012р. (7,993) становить 9 905 946,87 грн. - заборгованість по простроченими відсотками за користування кредитом, 418 495,90 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно), 5 025 107,38 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно), 167 398,44 грн. - 3% річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно), 1 005 021,48 грн. - 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно).

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 64 380,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закладу культури у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Палац моряків» (65026, м. Одеса, Приморський бульвар, 9, ід. Код 31710268) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, буд. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ід. код 14359319) 11 800 000/одинадцять мільйонів вісімсот тисяч/доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 10.08.2012р. (7, 993) становить 94 317 400/дев'яносто чотири мільйони триста сімнадцять тисяч чотириста/грн. суми неповернутого кредиту, 1 239 237/один мільйон двісті тридцять дев'ять тисяч двісті тридцять сім/ доларів США 77 центів, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 10.08.2012р. (7,993) становить 9 905 946/дев'ять мільйонів дев'ятсот п'ять тисяч дев'ятсот сорок шість/грн. 87коп. заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом, 418 495/чотириста вісімнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять/грн. 90 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно), 5 025 107/п'ять мільйонів двадцять п'ять тисяч сто сім/грн. 38 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно), 167 398/сто шістдесят сім тисяч триста дев'яносто вісім/грн. 44 коп. 3% річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно), 1 005 021/один мільйон п'ять тисяч двадцять одну/грн. 48 коп. 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту за період з 03.04.2012р. по 10.08.2012р. (включно)

3. Стягнути з Закладу культури у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Палац моряків» (65026, м. Одеса, Приморський бульвар, 9, ід. Код 31710268) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, буд. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ід. код 14359319) 64 380/шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят/грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.01.2013р.

Головуючий Невінгловська Ю.М.

Суддя Власова С.Г.

Суддя Рога Н.В.