Рішення № 28953051, 23.01.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 106/9891/2012Головуючий суду першої інстанції:Лантратова А.І.№ провадження: 22-ц/190/378/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.

"23" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Берзіньш В.С. Суддів:Кірюхіної М.А. Руснак А.П. При секретарі:Гранковській О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в АР Крим про відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Головного територіального управління надзвичайних ситуацій України в АР Крим на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

01.10.2012р. ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь 4172грн.03коп. середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні та 5000грн. у відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що 03.08.2012 р. він наказом №78 від 02.08.2012 р. був звільнений з органів Міністерства з надзвичайних ситуацій України на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. В порушення вимог ст.ст.47, 116 КЗпП України, заробітна плата була йому виплачена шляхом перерахування на картковий рахунок лише 29.08.2012 року із затримкою на 26 днів. Діями відповідача йому завдана моральна шкода, оскільки несвоєчасна виплата заробітної плати при звільнення створила у родині відсутність грошових коштів, родина була обмежена у придбанні продуктів харчування, предмету огляду. На підґрунті відсутності коштів в родині виникли конфлікти, він змушений був займати кошти у знайомих, що було для нього принизливо. Обставини, які виникли при несвоєчасній виплаті заробітної плати вплинули на нього негативно, змушували його нервувати, він став дратівливим, замкнутим, тривалий час приймав заспокійливі засоби.

Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 12.11.2012 року позов задоволено частково. Стягнено з Головного територіального управління надзвичайних ситуацій України в АР Крим на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки виплат при звільненні в сумі 3377,66грн. з утриманням обов'язкових до сплати в бюджет платежів та 500грн. моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі Головне територіальне управління надзвичайних ситуацій України в АРК просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.116,237-1 КЗпП України, ст.57 ЦПК України, ст.24 Закону України «Про оплату праці». Зазначає, що суд не взяв до уваги, що ст.116 КЗпП України не містить вимоги щодо необхідності письмового підтвердження повідомлення роботодавцем робітника про отримання розрахункових сум; не дослідив в повному обсязі докази по справі, неналежним чином їх оцінив, необґрунтовано не взяв до уваги пояснення свідків та інші докази щодо попередження позивача про час і місце отримання розрахунку; законодавством не передбачено обов'язок роботодавця здійснювати виплати заробітної плати працівникам лише через установи банку; судом невірно розраховано кількість днів затримки розрахунку та нараховано значно більшу суму до виплати, ніж належало.

2

В засіданні апеляційного суду представник Головного територіального управління надзвичайних ситуацій України в АР Крим підтримав доводи апеляційної скарги; ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.303,308,309ч.1п.3,4 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; рішення суду підлягає зміні при невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні або неправильному застосуванні норм матеріального або процесуального права.

Статтями 10ч.3,11,60,61 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предметі спору на власний розсуд; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при проведені звільнення позивача порушено вимоги ст.116 КЗпП України, діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду.

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та не суперечать положенням законодавства. Так, відповідно до ст.ст.47,116,117 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу; при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення; якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

По справі встановлено, що 20.02.2004 р. ОСОБА_6 був прийнятий на посаду начальника караулу ППЧ-10 с. Мирний ОГПО-5 м. Євпаторія (а.с.3,31). ОСОБА_6 заробітна плата перераховувалась на банківський рахунок, про що він писав заяву на підприємстві.

Наказом Головного управління МНС в АР Крим №78 від 02.08.2012 р. ОСОБА_6 звільнений з посади начальника караулу 10 професійної пожежної частини (смт. Мирний) Головного територіального управління з 03.08.2012 р. у зв'язку зі скороченням штатів відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.16). Розрахунок з ним в день звільнення проведено не було; платіжна відомість на зарахування коштів на карткові рахунки працівників Головного територіального управління МНС України в АР Крим за серпень 2012 р. підтверджує переказ грошових коштів позивачеві на картковий рахунок лише 27.08.2012 р. (а.с.17).

Посилання апелянта на те, що вини підприємства в затримці розрахунку немає, оскільки ОСОБА_6 повинен був отримати розрахунок в бухгалтерії Головного територіального управління МНС в АР Крим, яке розташоване в м.Сімферополі, неспроможні, оскільки місцем роботи позивача є 10 професійна пожежна частина, яка розташована в смт.Мирний. Заробітна плата позивачу перераховувалась на картковий рахунок та доказів того, що ОСОБА_6 бажав змінити порядок розрахунку із ним на готівковий відповідачем суду не надано. ОСОБА_6 заперечує отримання повідомлення щодо нарахованих сум та місця отриман-

3

ня розрахунку. Відповідно до змін, які внесені до КЗпП України Законом України від 20.12.2005р. №3248, працівника необхідно письмово повідомити про нараховані суми, належній йому при звільненні. Письмових доказів, які підтверджують повідомлення позивача про отримання розрахункових сум суду не надано.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновки суду щодо порушення відповідачем вимог ст.116 КЗпП України, наявності підстав для застосування положень ст.ст.117,237-1 КЗпП України.

Наряду з цим колегія вважає, що доводи апелянта щодо помилки суду при визначенні строку затримки розрахунку і у зв'язку з цим неправильним визначенням розміру суми середнього заробітку, який підлягає стягненню, і те, що ця сума включає в собі і обов'язкові платежі до бюджету, заслуговують на увагу.

Так, відповідно довідки ГТУ МНС в АРК №543 від 18.10.2012 р. середньоденний заробіток ОСОБА_6 складає 153,53 грн. (а.с.30), що не заперечується апелянтом. Проте суд період затримки розрахунку при звільненні з 03.08.2012р. по 27.08.2012р. помилково визначив у 22 робочих дні, в той час як затримка розрахунку при звільненні склала 21 день, оскільки п'ятниця 24.08.2012р. є святковим днем.

Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки позивачу розрахунку при звільненні складає 3224,33грн.(153,33х21= 3224,33). При цьому суд також в резолютивній частині рішення зазначив про стягнення суми середнього заробітку з утриманням обов'язкових платежів до бюджету.

Між тим, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в абз. п'ятому п.6 постанови від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив під час визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи викладене, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки необхідних виплат при звільненні підлягає зміні з викладенням зазначеного абзацу резолютивної частини рішення в новій редакції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління надзвичайних ситуацій України в АР Крим задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2012 року змінити в частині стягнення середнього заробітку за час затримки необхідних виплат при звільненні, виклавши другий абзац резолютивної частини зазначеного рішення суду в наступній редакції:

«Стягнути з Головного територіального управління надзвичайних ситуацій України в АР Крим на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3224,33грн.(три тисячі двісті двадцять чотири гривні 33 копійки), яка визначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів.»

В іншій частині рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2012 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді

Берзіньш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П.