Постанова № 28952051, 29.01.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0310/3720/2012 Провадження №33/773/31/13 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія: ст. ст. 471, 472 МК України Доповідач: Міліщук С. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Міліщук С.< Б >., з участю прокурора Шевчука В.М., а також ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 непрацюючої, із закордонним паспортом серії НОМЕР_1 виданим 13.04.2009 року, на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 20 грудня 2012 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471, 472 МК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471, 472 МК України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 21 000 гривень та з конфіскацією в дохід держави 105 штук чоловічих та жіночих джинсів, загальною вартістю 21 000 гривень, за те, що вона 21 листопада 2012 року близько 06 год. 10 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну, через митний пост «Ягодин»Ягодинської митниці, автомобілем «Опель Омега», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, з метою переміщення без декларування товару, що перевищує неоподатковувану норму переміщення товару через митний кордон України, обравши для цього спрощену форму митного контролю «зелений коридор», ввезла на митну територію Україну 105 штук чоловічих та жіночих джинсів, загальною вартістю 21 000 гривень, які перевозила в багажному відділенні свого автомобіля і які були виявлені працівниками митниці під час митного контролю шляхом проведення огляду.

Стягнуто також з ОСОБА_1 в користь Ягодинської митниці 115 грн. 14 коп. витрат по справі про порушення митних правил, які були пов'язані із зберіганням вилучених товарів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, непогоджуючись з постановою суду першої інстанції, просить скасувати останню в частині притягнення її до відповідальності за ст. 472 МК України. В обгрунтування зазначає, що вона визнає свою вину лише у переміщенні через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення в зоні спрощеного митного контролю. При цьому вказує, що товар (джинси) вона переміщувала на прохання невідомих їй людей, а тому не могла знати, що вартість, чи вага товару може перевищувати встановлену неоподатковувану норму. Вважає що в її діях є лише склад правопорушення передбаченого ст. 471 МК України.

Заслухавши скаржника, яка підтримала апеляцію і просила її задовольнити, прокурора, який просив постанову місцевого суду залишити без зміни, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються, як протоколом про порушення митних правил №1800/20500/2012 від 21 листопада 2012 року, так і контрольним талоном для проходження по "зеленому коридору", актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, службовою запискою інспектора митниці, висновком експерта, письмовими та усними поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, із яких вбачається, що ОСОБА_1 21 листопада 2012 року, рухаючись автомобілем «Опель Омега» в якості водія, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, з метою переміщення без декларування через митний крдон України товару, що перевищує неоподатковувану норму переміщення товару через митний кордон України, обрала для цього спрощену форму митного контролю «зелений коридор», та в порушення вимог ст. 366 МК України ввезла на митну територію України 105 штук чоловічих та жіночих джинсів, загальною вартістю 21 000 гривень, які перевозила в багажному відділенні свого автомобіля і які були виявлені працівниками митниці під час митного контролю.

Твердження апелянта про наявність в її діях лише складу правопорушення передбаченого ст. 471 МК України є безпідставними.

Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, полягає у недекларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України, які підлягають обов'язковому декларуванні.

Відповідно до норм ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Вказане дає підстави для висновку, що при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення товарів вартістю понад 500 Євро та/або вагою понад 50 кг. громадяни (ст. 374 МК України) зобов'язані обрати загальну смугу пропуску «червоний коридор», подати письмову декларацію і сплатити митні платежі в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 366, ч. 4 ст. 374 МК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 ні в ході проходження спрощеного митного контрою, ні при складанні протоколу про порушення митних правил, ні при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції, не надала будь-яких документів, передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 53 МК України, які підтвердили б, що митна вартість ввезених нею на митну територію Україну 105 штук чоловічих та жіночих джинсів не перевищує еквівалент 500 Євро.

В ході ж проведення митними органами товарознавчої експертизи була визначена вартість вилучених у ОСОБА_1 105 штук чоловічих та жіночих джинсів, яка складає 21 000 гривень, що по курсу НБУ станом на 21.11.2012 року становила 2051,31 Євро.

Посилання апелянта на те, що переміщуваний нею товар їй не належить, і що його вона перевозила на прохання невідомих їй людей, а тому не могла знати, що вартість, чи вага товару може перевищувати встановлену неоподатковувану норму є безпідставними і до уваги не приймаються, оскільки, у своїх поясненнях, даних, як при складанні протоколу, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції остання чітко зазначила, що джинси були придбані нею особисто в Польщі на базарі для їх подальшого продажу в Україні, щоб заробити гроші (а.с. 5, 34).

З огляду на вищенаведене та з врахуванням всіх обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю а також вчинила недекларування товарів на загальну суму 21000 грн., які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто скоїла правопорушення, передбачені статтями 471 та 472 МК України.

При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1, ступінь її вини та інші обставини, а тому обґрунтовано обрав їй остаточне стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП - згідно санкції статті 472 МК України.

Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає, а тому, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Любомльського районного суду від 20 грудня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області С.Л. Міліщук