Рішення № 28950734, 29.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.13 Справа№ 5015/5082/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Іскра", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕП „Стимул-Сихів", м.Львів

про стягнення 1715грн. 83коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Бойова Х.Ю.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством „Іскра" до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕП „Стимул-Сихів" про стягнення 1705грн. 04коп. основного боргу, 3грн. 08коп. 3% річних та 7грн. 71коп. штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 05.12.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.01.2013р. В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 15.01.2013р. відкладено розгляд справи на 29.01.2013р.

Позивач в судовому засіданні 29.01.2013р. підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання повторно явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.01.2013р. № 07816903.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

22.06.2009р. за розхідною накладною № ЮВП-3210з позивачем поставлено відповідачу товар на суму 1705грн. 04коп.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов"язний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну товару.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.10.2012р. позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №232/12ю відповідно до ст. 530 ЦК України перерахувати вартість отриманого товару.

Однак, відповідач оплату отриманого товару не здійснив, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість його становить 1705грн. 04коп.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 3грн. 08коп. 3 % річних.

Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 7грн. 71коп. за період з 12.10.2012р. по 02.11.2012р. на підставі ч.6 ст. 231 ЦК України та ст. 230 ГК України.

Розглянувши дану вимогу, суд вважає її безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі. Виконання основного зобов"язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.258 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З огляду на вказані норми, виконання даного зобов"язання не може бути забезпечене пенею, оскільки між сторонами не було письмово укладено договору, який би встановлював розмір пені за прострочення виконання грошового зобов"язання, відтак сторонами не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов"язання. Отже, в частині стягнення пені в розмірі 7грн. 71коп. слід відмовити.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення 1705грн. 04коп. основного боргу та 3грн. 08коп. 3% річних. В частині стягнення 7грн. 71коп. пені - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.258, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625, 692 ЦК України, ст.ст.193, 230, 231 ГК України, ст.ст.33, 34, 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-експлуатаційне підприємство „Стимул-Сихів", м.Львів, вул.Сихівська, буд. 14 (ідентифікаційний код 25228945) на користь Публічного акціонерного товариства „Іскра", м.Львів, вул.Вулецька, 14 (ідентифікаційний код 00214244) 1705грн. 04коп. основного боргу, 3грн. 08коп. 3% річних та 1602грн. 26коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення 7грн. 71коп. пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.