Ухвала суду № 2894176, 28.02.2008, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22ц-384/08 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Нейло В.М.

Категорія 40 Суддя-доповідач Широкова Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2008 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Широкової Л.В.

суддів Франовської К.С., Худякова A.M.

при секретарі судового

засідання Котлярчук Т.К.

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 22 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного територіально-галузевого об'єднання „Південноч-Західна залізниця" про надання необхідних письмових матеріалів для звернення до суду, визнання дій відповідача винними у невиконанні наказів № 45 від 31.03.1994 року МОЗ України; № 262 від 23.12.2003 р. начальника ст.Фастів, що спричинили відсторонення його від роботи, визнання незаконним - наказу № 65 від 20.04.2004 p., розпорядження № 29/ОС від 24.04.2004 p., поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 22 листопада 2007 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на спеціальний реєстраційний рахунок Ружинського районного суду Житомирської області (код ЗКПО: 022062421, розрахунковий рахунок 31213259700550, бак отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, одержувач - Ружинський районний суд Житомирської області, призначення платежу - за інформаційно-технічне забезпечення) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 210 грн.

Додатковим рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2007 р. стягнуто з ОСОБА_1 на спеціальний реєстраційний рахунок Ружинського районного суду Житомирської області (код ЗКПО: 22062421, розрахунковий рахунок 31213259700550, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, одержувач - Ружинський районний суд Житомирської області, призначення платежу - за інформаційно-технічне забезпечення) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 157 грн. 50 коп.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій

просить рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд з підстав порушення норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі пропуску передбачених ст.233 КЗпП України строків звернення до суду за вирішенням трудового спору відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.4 Постанови від 6 листопада 1992 року №9 „Про практику розгляду судами трудових спорів" /зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 1 квітня 1994 року №4, 26 жовтня 1995 року №18 і від 25 травня 1998 року №15/, суд з'ясовує не лише причини пропуску зазначеного пропуску, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін. При обгрунтованості вимог та пропуску строку без поважних причин, суд відмовляє в позові за пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.25 Постанови від 24 грудня 1999 року №13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові.

Як встановив суд, ОСОБА_1 з 05.10.1994 року працював у відповідача сигналістом 8 посту ст.Фастів. 24.04.2004 року був звільнений із вказаної посади за прогул /п.4ст.40 КЗпП України/.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 із зазначеної посади був звільнений незаконно. Оскільки ОСОБА_1 пропустив визначений законодавцем строк звернення до суду, суд в задоволенні позову правильно відмовив за пропуском строку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з позовом про захист своїх порушених трудових прав: про надання письмових матеріалів, про невиконання наказів, про визнання неіснуючим наказу та інш. звернувся до суду в лютому-травні 2007 року, а з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди звернувся до суду в червні 2007 року, тобто з пропуском строку , передбаченого ст.233 КЗпП України.

Суд першої інстанції з'ясував причини пропуску ОСОБА_1строку звернення до суду і не визнав їх поважними. З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони є обгрунтованими.

Також правильним є висновок суду щодо безпідставності заявлених ОСОБА_1і інших позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.81 ЦПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах по заявленим ОСОБА_1позовним вимогам не підлягають оплаті, а тому судове рішення про стягнення таких витрат з ОСОБА_1 підлягає зміні з звільненням ОСОБА_1 від таких витрат.

Виходячи з того, що позов ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки був предметом судового розгляду і по цій позовній вимозі постановлено судове рішення, яке набрало чинності, в цій частині рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

В решті рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи.

Керуючись ч.3 ст.209, ст. ст. 303-304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 22 листопада 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 27 грудня 2007 р. в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ змінити та звільнити ОСОБА_1 від таких витрат, в частині стягнення невиплаченої компенсації за невикористані дні відпустки скасувати та провадження у цій частині справи закрити, в решті рішення залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.