Ухвала суду № 2787929, 22.01.2008, Апеляційний суд Житомирської області

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді: Романова О.В.

суддів Михайловського В.І.,

Велидчука В.М. .

з участю прокурора Селюченко І.І.

потерпілої ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Олевського району на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 7 грудня 2007 року,

ВСТАНОВИВ:

Цим вироком

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимий, засуджений за ст. 121 ч.1 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, засудженого зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з'являтися для реєстрації. Запобіжний захід залишено попередній - підписка про невиїзд. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фінансового управління Олевської райдержадміністрації рахунок № 31429000800460, код ЄДРПО 02313364, МФО 811039, УДК в Житомирській області - 825 гривень 20 копійок витрат на лікування особи потерпілої від злочину.

Справа № 11-76 2008 р.

Головуюча у 1 інстанції Охрімчук І.Г.

Категорія ст. 121 ч.1 КК України

Суддя-доповідач Михайловський В.І.

2

В частині відшкодування моральної шкоди у сумі 20 000 гривень на користь потерпілої ОСОБА_1 провадження по справі закрито, у зв'язку з добровільним відшкодуванням збитків.

Речові докази по справі: металеву частину викрутки та жіночу майку чорного кольору вирішено знищити.

Згідно змісту вироку 14 грудня 2006 року близько 23і години у господарській будівлі домоволодінняАДРЕСА_2ОСОБА_2 наніс металевою викруткою шість ударів у живіт та груди потерпілої ОСОБА_1, спричинивши 6 ран, одна з яких проникла у черевну порожнину, що супроводжувалося пошкодженням внутрішніх органів та заподіянням потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

В апеляції помічник прокурора Олевського району Житомирської області просить скасувати вирок суду першої інстанції, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ст. 121 ч.1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

В обґрунтування поданої апеляції помічник прокурора посилається на ті обставини, що ОСОБА_2 заздалегідь продумував план вчинення злочину, заманив свою дружину до господарського приміщення, закрив її рота під час нанесення ударів викруткою, яку надалі викинув у річку Уборть. При винесенні вироку не було враховано тяжкості вчиненого злочину щодо власної дружини засудженим ОСОБА_2

Потерпіла ОСОБА_1 надала заперечення на подану помічником прокурора апеляцію, в яких просить залишити вирок без зміни, посилаючись на ті обставини, що суд врахував всі обставини даної справи, характеристику особи засудженого, його сімейний стан, а також і відношення самої потерпілої до вчиненогоОСОБА_2злочину, відшкодування останнім заподіяних збитків у повному об'ємі.

Крім того, потерпіла посилається на ті обставини, що засуджений у даний час має на утриманні неповнолітню дитину, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, батька - інваліда 1і групи та матір похилого віку. На думку потерпілої ОСОБА_1 судом достатньо враховано, що ОСОБА_2 щиро розкаявся за вчинений злочин, неодноразово приносив їй свої вибачення, належним чином врахована також і її думка щодо можливості виправлення винної особи без ізоляції від суспільства.

Також прокурор надав доповнення до апеляції, в яких просить скасувати вирок суду, а кримінальну справу про звинувачення ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який підтримав подану апеляцію та доповнення до неї, потерпілу ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції і доповнень прокурора, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, суд вважає апеляцію прокурора з наданими доповненнями такою, що не

3

підлягає задоволенню.

Вина засудженого ОСОБА_2 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння підтверджена зібраними та дослідженими судом доказами: показами потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5ОСОБА_6, ОСОБА_7., протоколом огляду місця події, висновком судово-медичної експертизиНОМЕР_1від 30.01.2007 року, а також показами самого ОСОБА_2 під час судового слідства. Дії засудженого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.

Міра покарання визначена судом першої інстанції з І урахуванням обставин, передбачених змістом ст. ст. 66, 67 КК України та з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Судом враховано, що ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину, повністю відшкодував заподіяні збитки, раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони. Сама потерпіла ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 та просила його суворо не карати.

З урахуванням наведених даних та при відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції обгрунтовано призначив засудженому ОСОБА_2 покарання у межах санкції ст. 121 ч.1 КК України, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Що стосується доповнень до апеляції, в яких прокурор вимагає оцінки показів потерпілої щодо вчинення відносно неї злочину, передбаченого ст. ст. 15, 115 КК України та спричинення більшої кількості ударі викруткою -8, а не 6 як вказано у вироку суду, то апеляційний суд виходить з наступного.

Як вбачається з письмових матеріалів кримінальної справи: постанови про притягнення в якості обвинуваченого (а.с. 46-47), затвердженою прокурором Олевського району обвинувального висновку (а.с. 83[-89) ОСОБА_2 14.12.2006 року близько 23х годин по провулку Зої Космодем'янської у м. Олевську Житомирської області умисно наніс металевою викруткою 6 (шість) ударів у живіт та груди потерпілої ОСОБА_1 3 вказаними висновками органів досудового слідства також погодився під час судового розгляду справи прокурор, який підтримував обвинувачення та просив кваліфікувати дії ОСОБА_2 саме за ч.1 ст. 121 КК України з посиланням на здобуті докази: покази потерпілої, підсудного, свідків, висновки експертиз і матеріали справи.

Суд першої інстанції, у свою чергу, погодився з наведеною кваліфікацією протиправних дій ОСОБА_2, вчинених щодо потерпілої 14.12.2006 року та відповідним чином відобразив об'єктивні обставини вчинення злочину у вироці. При цьому будь-яких процесуальних порушень та протиріч дід час розгляду справи по суті і виготовленні вироку судом допущено не було.

А тому, враховуючи наведені обставини, а також вимоги ст. 355 КПК України, апеляційний суд не знаходить будь-яких підстав для задоволення зазначених доповнень до апеляції прокурора.

4

У цьому зв'язку є також безпідставними й вимоги апелянта про необхідність здійснення оцінки показів експертаОСОБА_8щодо можливості вчинення зазначеного злочину викруткою, оскільки зазначені обставини суд першої інстанції дослідив достатньо повно та всебічно, на підставі наданих доказів: показів потерпілої, підсудного, свідків та інших письмових матеріалів справи. Здійснені з цього приводу юридичні висновки є послідовними та логічними, а їх достовірність і правильність будь-яких сумнівів не викликає.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає будь-яких підстав для задоволення поданих прокурором апеляції з доповненнями та скасування вироку суду щодо засудженого ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У ХВАЛИВ:

Апеляцію з доповненнями помічника прокурора Олевського району залишити без задоволення, а вирок Олевського районного суду Житомирської області від 7 грудня 2007 року щодо засудженого за ст. 121 ч.1 КК України ОСОБА_2- без зміни.