Ухвала суду № 28932778, 22.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. справа № 1170/2а-125/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Соломка М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року у справі

за адміністративним позовом Приватного підприємства «ВК і К»до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «ВК і К»(далі ПП«ВК і К») звернулось до суду з позовом до відповідача Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції (далі Світловодської ОДПІ), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000592300 від 19.08.2011 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість основним платежем в сумі 439 602,99 грн. ,за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 92 583,52 грн.

Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000592300 від 19.08.2011 року , на користь позивача присуджені судові витрати.

Не погодившись з постановою суду, відповідач Світловодська ОДПІ звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП«ВК і К»зареєстровано Світловодською ОДПІ як платник податків.

Відповідачем Світловодською ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку "ВК і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість та встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок в розрізі контрагентів ТОВ "Латипак" за період з 01.05.2010р. по 31.07.2010 р., ТОВ "Асторг Плюс" за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., та ТОВ "Макропродсистеми" за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р., якою виявлено порушення підприємством приписів пп.7.2.1 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі-Закон №168/97-ВР ) та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по нікчемним правочинам з контрагентами ТОВ "Латипак", ТОВ "Асторг Плюс" та ТОВ "Макропродсистеми".

На підставі зазначеного акту перевірки №157/2300/13745730 від 05.08.2011 року Світловодською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000592300 від 19.08.2011 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в тому числі за основним платежем в сумі 439 602,99 грн. ,за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 92583,52 грн.

Відповідно до змісту пп. 7.4.1. та пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР , що діяв до 1.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердже ними зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.5.1 пп.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг)

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат з сплати податку, що не підтверджені податковими накладними. Аналогічні норми містяться п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно п.7.1 ст.7, пп. 7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках затвердженої форми із відповідними реквізитами продавця та покупця, описом (номенклатурою) товарів (робіт, послуг) з зазначенням ціни, ставки податку, загальної суми коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентами ТОВ "Латипак", ТОВ "Асторг Плюс" та ТОВ "Макропродсистеми" в перевіряємий період укладені договори купівлі-продажу товару, а саме: з ТОВ "Латипак" договір купівлі - продажу №7 від 05.05.2010р. оболонки ковбасної, целюлозної ; з ТОВ "Асторг Плюс" договір поставки №АС-35 від 16.03.2009р. харчового продукту тваринного походження в сирому вигляді; з ТОВ "Макропродсистеми" договір поставки №01/02/11 від 01.02.2011р. м'ясообрізі тушки курчат - бройлерів та філе курчат -бройлерів.

Згідно приписів ст. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року з наступними змінами, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Здійснення постачання позивачу товару контрагентами ТОВ "Латипак", ТОВ "Асторг Плюс" та ТОВ "Макропродсистеми" за відповідними договорами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», а саме: податковими накладними, видатковими накладними, договором транспортної експедиції №1851 від 01.12.2009р , висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, ветеринарними свідоцтвами , посвідченнями про якість товару , експертним висновком про якість харчової продукції та продовольчої сировини,, документами у підтвердження оплати товару - копіями платіжних доручень, виписками банку з особових рахунків.

Отриманий товар використаний позивачем у власній господарській діяльності для виробництва м'ясних продуктів -ковбасних виробів.

Вищезазначені податкові накладні, отримані позивачем у контрагентів ТОВ "Латипак", ТОВ "Асторг Плюс" та ТОВ "Макропродсистеми", включено до складу податкового кредиту відповідних періодів, що встановлено податковим органом при перевірці ПП "ВК і К" та відображено в акті перевірки №157/2300/13745730 від 05.08.2011р.

Чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість одним із постачальників товару в ланцюгу постачання не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при придбанні товару, оскільки Закон №168/97-ВР, та приписи Податкового кодексу України не становлять таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару в ланцюгу постачання своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

Чинним податковим законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства.

В силу викладеного позивач не мав підстав вважати ТОВ "Латипак", ТОВ "Асторг Плюс" та ТОВ "Макропродсистеми" фіктивними підприємствами, а їх діяльність -протиправною, оскільки на час дії угод зазначені контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу ст.19 Конституції України, ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», приписами Податкового кодексу України відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем з контрагентами ТОВ "Латипак", ТОВ "Асторг Плюс" та ТОВ "Макропродсистеми" оспорюваних правочинів, або рішення суду про визнання їх такими, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність правочинів зроблений на припущеннях, факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами господарських угод, які визнані нікчемними, доведений матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно визначив, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по операціям з ТОВ "Латипак", ТОВ "Асторг Плюс" та ТОВ "Макропродсистеми", а висновки податкового органу про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення №0000592300 від 19.08.2011 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 439 602,99 грн. є неправомірними.

Неправомірність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування штрафних санкцій у розмірі 92583,52 грн

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративно го позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова