Постанова № 28930027, 22.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року місто Київ № 2а-5653/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службидоТовариства з обмеженою відповідальністю «Азарія»простягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азарія»про стягнення податкового боргу в сумі 60 226, 14 гривень.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року справу № 1170/2а-2901/12 передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду.

Згідно супровідного листа від 15.11.2012 року № 1170/2а-2901/12/27146 (вхідний № 4091/5677 від 21.11.2012 року), Кіровоградський окружний адміністративний суд направив матеріали справи № 1170/2а-2901/12 до Київського окружного адміністративного суду в порядку статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року адміністративну справу № 1170/2а-2901/12 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

В призначений день та час до суду сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Судові повідомлення неодноразово направлялися відповідачу за адресою його місцезнаходження (8600, Київська область, Васильківський район, місто Васильків, вулиця Шевченка, будинок 15), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак усі повідомлення повернулися до суду з позначкою про те, що закінчився термін зберігання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»текст статті 93 Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, згідно із якою місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно зі статтею 18 Закону № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до

Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, неприбуття в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача в наданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азарія»є юридичною особою, зареєстрованою 16.04.2002 року Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 077481, код ЄДРПОУ: 31975355.

З матеріалів справи встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 60 226, 14 гривень, в тому числі податок на прибуток в сумі 3483, 14 гривень, ПДВ - 56743, 00 гривень, а саме:

- 23.02.2012 року нарахована штрафна санкція по податку на прибуток в сумі 286, 21 гривень;

- 20.05.2012 року згідно декларації з податку на прибуток № 9025476764 від 10.05.2012 року -3112, 00 гривень;

- пеня -84, 93 гривень.

Також слід зазначити, що працівниками податкового органу 09.02.2012 року була проведена перевірка відповідача, за результатами якої складений Акт камеральної перевірки про неподання податкової звітності з податку на прибуток № 33/15/10/31975355, яким встановлено та зафіксовано порушення відповідачем пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки від 09.02.2012 року № 33/15/10/31975355, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 року № 0000701510 на суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3060, 00 гривень. Вищевказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 13.02.2012 року, про що свідчить підпис про одержання.

Також у відповідача наявний податковий борг з ПДВ в сумі 56 743, 00 гривень, який складається з наступного:

- 30.06.2012 року нараховано згідно декларації по ПДВ № 9035209644 від 20.06.2012 року -56 743, 00 гривень.

Податкова вимога № 1/1227 від 27.10.2010 року вручена поштою 25.07.2011 року.

Позивач у позовній заяві зазначив, що першу податкову вимогу сформовано 06.07.2010 року № 1/805 на суму 4486, 51 гривень, яка вручена відповідачу 06.07.2010 року, а другу податкову вимогу сформовано 06.08.2010 року № 2/1261 на суму 7697, 13 гривень, яку вручено 06.08.2010 року.

На день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач неодноразово повідомлявся Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азарія», який має податковий борг, кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на частину суми податкового боргу:

в сумі 3483 (три тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 14 копійок по податку на прибуток на користь Державного бюджету України на наступний рахунок: отримувач: УДСКУ у місті Кіровограді Кіровоградської області, Банк: ГУ ДСКУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ЗКПО банку: 38037409, р\р 31112009700002, код платежу: 11021000;

в сумі 56 743 (п'ятдесят шість тисяч сімсот сорок три) гривні 00 копійок на користь Державного бюджету України на наступний рахунок: отримувач: УДСКУ у місті Кіровограді Кіровоградської області, Банк: ГУ ДСКУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ЗКПО банку: 38037409, р\р 31114029700002, код платежу: 14010100.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.