Ухвала суду № 28928202, 21.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2013 р. м. Київ К/9991/58783/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012

по справі № 2а/0570/2586/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент»

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консент»звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя (правонаступником якої є Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби) від 06.01.2012 № 0000012301 та № 0000022301.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012, позов задоволено; визнані неправомірними та скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної на підставі постанови слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України Свідлера М.С. від 27.09.2011 по кримінальній справі № 49-3110, документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Консент»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 30.11.2011, по фінансово-господарським відносинам з платниками податків: ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»та ПП «Марис», складено акт № 876/23-20-2/19382180 від 22.12.2011, в якому зафіксовано порушення: п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, що призвело до визнання укладених угод між ТОВ «Консент»та його постачальниками нікчемними; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати у бюджет за період з 01.01.2009 по 30.11.2011 в сумі 115 332 грн.; п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2009 по 30.11.2011 в сумі 144 164 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 06.01.2012 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000012301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 172 998 грн., у т.ч.: 115 332 грн. основного платежу та 28 833 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000022301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 180 205 грн., у т.ч.: 144 164 грн. основного платежу та 36 041 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.03.2010 між ТОВ «Консент»(замовник) та ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»(підрядник) укладено договір № 12 по виконанню ремонтно-будівельних робіт у відповідності із кошторисом.

Згідно укладеного договору та договірних цін (кошторису) до нього, позивач, як замовних придбав у ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»роботи, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: актами виконаних підрядних робіт на загальну суму 286 000 грн. у т.ч. ПДВ -47 666,67 грн.; податковими накладними на загальну суму 286 000 грн., у т.ч. ПДВ -47 666,67 грн.; платіжними дорученнями на загальну суму 286 000 грн., у т.ч. ПДВ -47 666,67 грн.

14.03.2008 між ТОВ «Консент»(замовник) та ПП «Марис»(підрядник) укладено договір № 13 по виконанню ремонтно-будівельних робіт у відповідності із кошторисом.

Згідно укладеного договору та договірних цін (кошторису) до нього, позивач, як замовних придбав у ПП «Марис»роботи, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: актами виконаних підрядних робіт на загальну суму 405 990 грн., у т.ч. ПДВ -67 665 грн.; податковими накладними на загальну суму 405 990 грн. у т.ч. ПДВ -67 665 грн.; платіжними дорученнями на загальну суму 405 990 грн., у т.ч. ПДВ -67 665 грн.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив з нікчемності правочинів та відсутності господарських операцій між позивачем та контрагентами, посилаючись на постанову слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України Свідлера М.С. від 27.09.2011 по кримінальній справі №49-3110 за фактом фіктивного підприємництва, підроблення та використання реєстраційних та статутних документів ПП «Фірма Томь»та ПП «СМК-Н»за ознаками злочинів, передбачених ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України. В ході судового слідства, якої, встановлено, що на території Донецької області було створено ряд підприємств з ознаками фіктивності з метою укладання правочинів, для наступного незаконного переводу безготівкових грошових коштів в готівку за винагороду та мінімізації податкових зобов'язань, які мали господарські відносини з рядом інших підприємств. Також встановлено, що організатори конвертаційного центру використовували фіктивні підприємства, серед яких - ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»та ПП «Марис». Крім того, встановлено, що одним з контрагентом вказаних підприємств було підприємство ТОВ «Консент».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Пунктом 5.1 ст. 5 цього Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Консент»та його контрагентами: ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006», ПП «Марис»судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Крім того, доводи відповідача щодо нікчемності правочинів позивача з вказаними контрагентами, як обґрунтовано зазначено судами, повністю спростовуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Звільнення від доказування в адміністративному судочинстві відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, стосовно питань, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду.

Постанову слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України Свідлера М.С. від 27.09.2011 по кримінальній справі №49-3110 за фактом фіктивного підприємництва, підроблення та використання реєстраційних та статутних документів ПП «Фірма Томь»та ПП «СМК-Н»за ознаками злочинів, передбачених ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, не можна вважати підставою для висновку про неправомірність формування валових витрат та віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за результатами правовідносин з ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»та ПП «Марис».

За встановлення в судовому порядку формування позивачем валових витрат та податкового кредиту в спірному періоді на підставі належним чином оформлених первинних документів, у тому числі податкових накладних, виданих ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»та ПП «Марис», які на момент їх видачі були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, донарахування позивачу грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями є необґрунтованим та безпідставним.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.В. Муравйов