Ухвала суду № 28927930, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Київ К/9991/6112/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є.(доповідач), Гордійчук М.П., Харченка В.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі №2а-8077/10/0870 за позовом відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс" до Запорізької митниці, за участю прокурора Запорізької області, про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року ВАТ «Запорожкокс»(в процесі розгляду справи якого було замінено на ПАТ "Запоріжкокс") звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару від 12.04.2010 №112000006/2010/000339/1 та зобов'язання відповідача визначити митну вартість концентрату вугілля кам'яного для коксування по ВМД №112030000/0/010807 від 28.04.2010 за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за ціною 100 доларів США за одну тону концентрату вугілля кам'яного для коксування та здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по зазначеній ВМД з урахуванням того, що митна вартість концентрату вугілля кам'яного для коксування визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за ціною 100 доларів США за одну тону за одну тонну концентрату вугілля

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення митниці від 12.04.2010 №112000006/2010/000339/1 про визначення митної вартості товарів. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між ВАТ «Запорожкокс»та компанією ION TRADING Ltd.»(Об'єднані Арабські Емірати) був укладений контракт №06/09 від 06.02.2009 на постачання концентрату вугілля кам'яного для коксування (надалі іменується «товар»).

Товар, що поступав позивачу за даним контрактом імпортувався на територію України, оскільки виробником такого контракту є ВАТ «Розріз Новоказанський»(Російська Федерація).

Митне оформлення імпортованого позивачем товару здійснювалося декларантом позивача - ТОВ «Неон».

Позивачем для митного оформлення товару, що поступив 30.03.2010 була подана до митниці вантажна митна декларація №112030000/0/008118 та декларація митної вартості №112030000/0/008118 від 30.03.2010 за формою ДМВ-1, згідно якої декларантом митна вартість товару була визначена за методом №1, тобто за методом оцінки митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були надані документи за переліком, передбаченим п.п. 5, 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, який затверджено Постановою KM України від 20.12.2006 №1766.

Так, до ВМД №112030000/0/008118 декларант надав наступні документи: декларація митної вартості №112030000/0/008118 від 30.03.2010; облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС») №11203/1/97/00047 від 27.07.2009; вантажні митні декларації (транзитні) №804050001/2010/127511 від 18.03.2010, №804050001/2010/127523 від 18.03.2010, №804050001/2010/127797 від 20.03.2010, №804050001/2010/127887 від 21.03.2010; накладна УМВС №АК736081 від 11.03.2010, №AK736082 від 11.03.2010, №АК736083 від 11.03.2010, №АК736084 від 11.03.2010, №АК736085 від 11.03.2010, №АК736086 від 11,03.2010, №AK736087 від 11.03.2010, №AK736088 від 11.03.2010, №АК736089від 11.03.2010, №АК736090 від 11.03.2010, №АК736091 від 11.03.2010; сертифікат якості №НК10 232 від 11.03.2010; інвойс №470 CS від 17.03.2010; зовнішньоекономічний контракт № 06/09 від 06.02.2009; додаток №15S від 26.02.2010 до зовнішньоекономічного контракту №06/09 від 06.02.2009; додаткова угода №1 від 14.08.2009 до зовнішньоекономічного контракту №06/09 від 06.02.2009; додаткова угода №2 від 11.12.2009 до зовнішньоекономічного контракту №06/09 від 06.02.2009; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за №3/08-08/00191224 від 19.01.2010; додаток №12492 від 22.03.2010; реєстр №5 від 22.03.2010; додаток №12498 від 23.03.2010; реєстр №6 від 23.03.2010; додаток №12498-0 від 23.03.2010; експортна вантажна митна декларація (транзитна) №10608050/250210/0001176 від 26.02.2010.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «Концентрат вугілля кам'яного для коксування марки Г. Клас:0-50. Виробник - ОАО «Разрез Новоказанский», країна виробництва - RU», заявленого до митного оформлення за вантажною митною декларацією від 30.03.2010 №112030000/2010/008118 у відповідача виникли сумніви щодо заявленої позивачем митної вартості товару за методом №1 та на підставі п.11 Порядку №1766 витребував ряд додаткових документів для визначення митної вартості, про що посадовою особою митного органу на зворотному боці першого аркуша ДМВ №112030000/0/008118 від 30.03.2010 був зроблений відповідний запис, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару; інформацію зовнішньоторговельних організацій про вартість товару та/або сировини.

На зворотному боці другого аркуша ДМВ №112030000/0/008118 від 30.03.2010 декларант надав відповідачу пояснення, чому деякі затребувані = документи не можуть бути надані, та надав додаткові документи: копію ВМД №700000010/2010/003350 від 31.03.2010, оформлену ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»; лист ВАТ «Запорожкокс» №36-456 від 08.04.2010.

У зв'язку із ненаданням позивачем всіх додатково витребуваних документів відповідач самостійно здійснив митну оцінку вартості товару, імпортованого позивачем, у зв'язку з чим відповідачем було прийняте рішення про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/000339/1 від 12.04.2010 за методом оцінки №6 (резервний метод).

У графі 33 рішення відповідач зазначив джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: при здійсненні митної оцінки застосована цінова інформація, наявна у митного органу.

У зв'язку із прийнятим спірним рішенням позивач був змушений здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною відповідачем за методом №6, шляхом подання ВМД №112030000/0/010807 від 28.04.2010.

Сума податку на додану вартість, обчислена з митної вартості товару, визначеної відповідачем за методом №6, загалом по ВМД №112030000/0/010807 від 28.04.2010 склала 144 149 грн. 93 коп. і була сплачена позивачем в повному обсязі платіжним дорученням №188576 від 08.04.2010 на суму 300 000 грн.

Крім того, нарахування та сплата позивачем податку на додану вартість підтверджується записом у графі 47 «Нарахування платежів»ВМД №№112030000/0/010807 від 28.04.2010 та відбитком печатки Запорізької митниці «Сплачено».

Листом від 21.04.2010 №360-490 позивач звернувся до відповідача з проханням випустити товар за ВМД №112030000/0/008118 від 30.03.2010 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, які будуть надані шляхом сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем рішенням про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/000339/1 від 12.04.2010.

Листом від 23.04.2010 №07-02-09-24/2139 відповідач надав згоду на випуск даного товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, які будуть надані шляхом сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем у рішенні про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/000339/1 від 12.04.2010. На підставі такого рішення відповідача і на виконання наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 №230 «Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України», позивач оформив товар, щодо якого було прийняте рішення про випуск його у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, за ВМД №112030000/0/010807 від 28.04.2010 за ціною митної вартості товару, визначеною відповідачем за методом №6 в розмірі, зазначеному у спірному рішенні.

Надалі позивач листом від 23.06.2010 №36-782 звернувся до відповідача з додатковими поясненнями та надав додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, визначеної позивачем за методом №1. А саме, даним листом позивач додатково надав відповідачу документи, що підтверджували митну вартість товару:

висновок ДП «УКПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА»№966 від 07.05.2010, яким вартість вугілля марки «Г»такої якості, як імпортував позивач, російського виробництва, була підтверджена на рівні 90-100 доларів США. Також, у даному документі ДП «УКПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» був зроблений висновок про те, що «... рівень ціни на вугілля марки «Г», а саме 100 дол. США/т, на умовах поставки DAF - кордон Росія-Україна, що імпортується згідно Додатку №15S від 26.02.2010 до контракту №06/09 від 06.02.2009, відповідає поточній кон'юнктурі ринку»;

лист компанії ON TRADING Ltd.»№297 від 19.05.2010, яким позивачу даною компанією було повідомлено, що «згідно зовнішньоекономічного контракту, укладеного між даною компанією та фірмою - виробником товару, вся інформація про собівартість вугілля, а саме, вугілля марки «Е»виробництва ВАТ «Розріз Новоказанський», є комерційною таємницею та конфіденційною;

лист ВАТ «Розріз Новоказанський»№508 від 18.05.2010, яким виробник товару підтвердив, що вартість вугілля марки «Е»у березні 2010 року не перевищує 100 доларів США за 1 тону на умовах DAF -кордон Росія-Україна;

контракт №02/09 від 14.01.2009, додаток до нього №68S від 11.02.2010, укладені між продавцем товару, компанією TRADING Ltd.», та покупцем товару, ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод», як підтвердження того, що подібний товар імпортувався на територію України іншим суб'єктом господарювання. З контракту №02/09 від 14.01.2009 та додатку до нього №68S від 11.02.2010 вбачається, що у той самий період, у який позивач імпортував вугілля марки «Е»виробництва ВАТ «Розріз Новоказанський», відправник шахта «Кирагайська», Російська Федерація, такий самий товар, такої самої марки, того ж виробника та відправника, з тієї країни імпортував на територію України інший суб'єкт господарювання - ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод», м. Авдіївка. Крім того, Позивач та ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод», імпортували даний товар у приблизно однакових кількостях, оскільки вартість товару у даних імпортерів була однаковою - 100 доларів США, а відповідно до п.2.1 контракту № 06/09 від 06.02.2009, укладеного між позивачем та компанією TRADING Ltd.», та п.4.3 контракту №02/09 від 14.01.2009, укладеного між ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»та компанією KALION TRADING Ltd.», сума таких контрактів була однаковою - 50 000 000 доларів США;

ВМД №7000000/2010/003658 від 08.04.2010, оформлена ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»на подібний товар за методом №1 визначення митної вартості, з якої було видно, що за даною ВМД оформлений такий самий товар, як і товар позивача, такої самої марки, того ж самого виробника, від того ж відправника, з такої ж самої країни походження, з такими ж самими якісними характеристиками, за таким же самим ГОСТом Р 51586-2000. Адже, у ВМД ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»№7000000/2010/003658 від 08.04.2010 , у графі 31 даної ВМД, вказано, що товар виготовлено відповідно до ГОСТ Р 51586-2000; такий самий ГОСТ товару вказаний і у додатку №68S від 11.02.2010 до контракту №02/09 від 14.01.2009 , укладеного між ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»та компанією TRADING Ltd.», та у додатку №15S від 26.02.2010 р. до контракту № 06/09 від 06.02.2009, укладеного між Позивачем та компанією ALION TRADING Ltd.»;

відповідна бухгалтерська документація щодо оплати товару: платіжне доручення №100040 від 12.04.2010 , меморіальний валютний ордер №100040.5.284 від 12.04.2010, службова записка від 12.04.2010, commercial invoice №470 CS від 17.03.2010. Даними документами Позивач підтвердив факт оплати ним вартості товару на користь продавця товару (компанією TRADING Ltd.»), оскільки на час подання позивачем відповідачу ДМВ №112030000/0/008118 та на день надання відповідачу пояснень щодо затребуваних ним документів, такі документи відсутні, оскільки в той час позивачем не була здійснена оплата вартості імпортованого товару. Проте, відсутність факту оплати товару з боку позивача повністю відповідали умовам зовнішньоекономічного контракту № 06/09 від 06.02.2009, оскільки відповідно до п. 6.2 даного контракту, передбачена наступна оплата товару: протягом 3-х банківських днів з дня отримання позивачем від продавця певного переліку документів;

ГОСТ Р 51586-2000, відповідно до якого був виготовлений товар і який був вказаний у графі 31 ВМД ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»№7000000/2010/003658 від 08.04.2010, у додатку №68S від 11.02.2010 до контракту №02/09 від 14.01.2009, укладеного між ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»та компанією TRADING Ltd.», та у додатку №15S від 26.02.2010 до контракту № 06/09 від 06.02.2009, укладеного між Позивачем та компанією ALION TRADING Ltd.»;

ВМД №112030000/0/006719 від 17.03.2010, за якою позивач за цим же зовнішньоекономічним контрактом і такий же товар оформив при митному оформленні за методом №1 визначення митної вартості;

ВМД №112030000/0/007484 від 24.03.2010, за якою позивач за цим же зовнішньоекономічним контрактом і такий же товар оформив при митному оформленні за методом №1 визначення митної вартості.

Також у листі №36-782 від 23.06.2010 позивач зазначив, що ідентичний товар за тими ж комерційними умовами, задекларував у березні 2010 року ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»за контрактною вартістю 0,10 доларів США за 1 кг ваги товару (або 100 доларів США за одну тонну товару) без коригування такої вартості митним органом, що підтверджується ВМД №7000000/2010/003658 від 08.04.2010.

Листом від 12.07.2010 №07-05-09-24/3805 Запорізька митниця повідомила, що після сплину строку дії гарантійних зобов'язань вона не знаходить підстав для визначення митної вартості товару за методом №1. Таким чином, митна вартість товару, імпортованого позивачем, була залишена без змін відповідачем, рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/000339/1 від 12.04.2010 про визначення митної вартості товару позивача за методом №6 в розмірі 120 доларів США за одну тонну товару і ВМД позивача №112030000/0/010807 від 28.04.2010 були залишені без змін.

Листом від 16.07.2010 №36-850 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням переглянути рішення відповідача №112000006/2010/000339/1 від 12.04.2010 та провести коригування оформленої ВМД №112030000/0/010807 від 28.04.2010.

Листом від 02.08.2010 №07-01-09-24/4227 відповідач відповів, що не має підстав для скасування рішення про визначення митної вартості товару.

Згідно абз. 23 ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

МК України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів -це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 261 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Частиною 2 статті 262 Митного кодексу України встановлено, що порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості -спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки (ч. ч. 1, 3 ст. 264 Митного кодексу України).

Згідно із ст.265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Стаття 266 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що митному органу надано право здійснення контролю правильності визначення митної вартості та митний орган має право упевнитись в достовірності декларації чи будь-якого документу, поданого для цілей визначення митної вартості. Окрім того, позиція митного органу щодо неможливості послідовного застосування методів оцінки митної вартості обов'язково повинна бути відображена у рішенні про застосування іншого методу, ніж вказаного декларантом.

Наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивач, подавши декларації митної вартості за формою ДМВ-1, визначив митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, відповідно до якої митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

В процесі митного оформлення співробітниками Запорізької митниці були додатково витребувані від позивача документи, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару; інформацію зовнішньоторговельних організацій про вартість товару та/або сировини.

Позивачем вимоги митного органу було виконано.

Дійсно, за приписами чинного законодавства, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі за позовом приватного підприємства «СПС»до Харківської обласної митниці Державної митної служби України), Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень; від 19.12.2011 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Східної митниці Державної митної служби України, треті особи - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Головне управління Державного казначейства України в м. Києві, про визнання протиправними дій митниці щодо прийняття рішень про визначення митної вартості та стягнення надмірно сплачених податків.

Окрім того, з рішення про визначення митної вартості товару за шостим методом не вбачається в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі документів, поданих позивачем, та чи взагалі була потреба у відповідача самостійно визначати митну вартість за шостим методом. Рішення митного органу не містить жодного обґрунтування неможливості застосування попередніх методів.

Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість рішення митного органу про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Запорізької митниці - відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)