Постанова № 28927861, 22.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 р.Справа № 1570/4725/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

02.08.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправними дій по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001901701 від 21.06.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 27 655,17 грн., в т.ч. за основним платежем на 27 654,17 грн. та штрафними санкціями - 1 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_2 зазначає, що до висновків про завищення платником податків податкового кредиту на суму 27 654,17 грн. ДПІ прийшла в ході проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ФОП ОСОБА_2 з ТОВ «Дельта плюс юг» за травень 2011 року. На думку ДПІ позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Дельта Плюс Юг» по наданню транспортно-експедиторських послуг в травні 2011 року, оскільки такі операції не мали реального товарного характеру. Вважаючи, що висновки ДПІ про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях та формування податкового кредиту у травні 20011 року здійснено позивачем на підставі необхідних первинних документів, позивач просив задовольнити його позовні вимоги. Крім того, позивач просив визнати протиправними дії податкового органу по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, яка здійснена в порушення ст.ст.75,78,79 ПК України.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними дії ДПІ по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки, яка оформлена актом № 852/17-128/НОМЕР_2 від 29.05.2012 року. Визнане протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0001901701 від 21.06.2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та постановлення нового рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 02.02.2007 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом (т.1 а.с.18).

07.04.2011 року ДПІ в Малиновському районі м.Одеси видано позивачу свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (т.1 а.с.19).

В період з 22.04.2012 року по 28.05.2012 року працівником ДПІ проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства податку на додану вартість при взаємовідносинах ФОП ОСОБА_2 з ТОВ «Дельта Плюс Юг» за травень 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ 29.05.2012 року складений акт № 852/17-128/НОМЕР_2, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем:

- ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215 ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_2 з ТОВ «Дельта Плюс Юг»,

- п.198.1, 198.2 ст.198 ПК України в частині завищення ФОП ОСОБА_2 податкового кредиту у травні 2011 року на 27 654,17 грн.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ в акті перевірки зазначала, що в зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ «Дельта Плюс Юг» через відсутність за місцезнаходженням, в зв'язку з відсутністю в нього трудових ресурсів, складських та виробничих приміщень, транспортних засобів, підтвердити факт реальності вчиненої господарської операції з позивачем неможливо, а відтак, ФОП ОСОБА_2 штучно сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Дельта Плюс Юг» (стор.7 акту перевірки).

За висновками акту ДПІ 21.06.2012 року складено податкове повідомлення-рішення № 0001901701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 27 655,17 грн., в т.ч. за основним платежем на 27 654,17 грн. та штрафними санкціями - 1 грн. (т.1 а.с.34).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення до ДПС в Одеській області За результатами оскарження повідомлення рішення залишено без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не погодився з позицією ДПІ, оскільки вважав, що викладені в акті перевірки висновки є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях, без врахування первинних бухгалтерських документів. Вважаючи нікчемними господарські операції між позивачем та ТОВ «Дельта Плюс Юг», податковий орган не звертався до суду з відповідними вимогами та ці угоди не визнані нікчемними. Реальність господарських операцій, а саме надання ТОВ «Дельта Плюс Юг» транспортно-експедиційних послуг по перевезенню товарів підтверджується актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними накладними, фактом оплати позивачем наданих послуг.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, зробленими в порушення вимог податкового законодавства та без ретельного дослідження обставин справи.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2010 року між позивачем та ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький» укладений договір № 148, за яким позивач зобов'язується організувати транспортно-експедиційні послуги по поставці товару іншим підприємствам.

30.04.2011 року між позивачем та ТОВ «Дельта Плюс Юг» укладений договір № 004 про надання транспортно-експедиційних послуг, за яким останній (експедитор) зобов'язується від свого імені та за рахунок ФОП ОСОБА_2 (замовник) здійснити перевезення вантажу замовника (т.1 а.с.132-138).

На підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «Дельта Плюс Юг» позивачем, крім актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), надані товарно-транспортні накладні, які підтверджують здійснення перевезень кондитерських виробів від ЗАТ «Торговий дім «Люксебурзький» певним підприємствам (т.1 а.с.86-89, 95, 97, 99, 101, 108, 110, 112, 114, 116, 121, 123-126, 222-233, 235-236, 238-239, 241-242). Проте, автопідприємством або вантажоперевізником у товарно-транспортних накладних зазначено ФОП ОСОБА_2, а замовником і вантажовідправником - ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький». Зазначені обставини спростовують доводи позивача та зміст актів здачі-прийняття виконаних робіт, що ТОВ «Дельта Плюс Юг» здійснювало транспорті перевезення товару, як вантажоперевізник, а замовником перевезення вантажу була ФОП ОСОБА_2.

Про фіктивність одного з акту здачі-прийняття виконаних робіт № 31405 від 06.05.2011 року, за яким ТОВ «Дельта плюс юг» організувало транспортно-експедиційні послуги в період з 03.05.2011 року по 06.05.2011 року (т.1 а.с.85) свідчать товарно-транспортні накладні, додані до цього акту, які видані 29.04.2011 року, тобто до укладання договору позивача з ТОВ «Дельта Плюс Юг» (т.1 а.с.86-87,89).

До того ж, судова колегія також звертає увагу, що здійснення перевезень вантажним транспортом не входить до видів діяльності ТОВ «Дельта Плюс Юг» (стор 3 акту перевірки та т.1 а.с.140). Згідно довідці з ЄДР станом на 30.03.2011 року (за місяць до укладання з позивачем договору) видами діяльності ТОВ «Дельта Плюс Юг» за КВЕД є оптова торгівля зерном, чорними та кольоровими металами, відходами та брухтом, будівництво будівель, оброблення металевих відходів. Специфіка здійснення перевезень вантажним транспортом передбачає наявність транспортних засобів та трудових ресурсів, які у даного суб'єкта господарювання відсутні (стор.4 акту перевірки).

Посилання позивача та її представника на те, що плановою перевіркою ДПІ, яка проводилась в листопаді 2011 року, не встановлено порушень по взаємовідносинам з ТОВ «Дельта плюс юг», спростовуються змістом акту перевірки від 25.11.2011 року № 5184/17-128/НОМЕР_2, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем пп.198.6 ст.198 ПК України в частині не підтвердження податковими накладними сум податкового кредиту за травень 2011 року в розмірі 7 233 грн.

Судова колегія також враховує дані акту № 655/23-5/37113986 від 29.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дельта Плюс Юг» в зв'язку із відсутністю за місцезнаходженням (т.1 а.с.256-259).

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку про відсутність ознак реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дельта Плюс Юг».

Обставини реального транспортування кондитерських виробів від ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький» до інших суб'єктів господарювання не спростовує наведеного висновку суду, оскільки з'ясуванню під час розгляду даної справи підлягають не обставини транспортування товарами силами будь-якої особи, а здійснення цієї операції безпосередньо ТОВ «Дельта Плюс Юг» згідно договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відсутність реально вчиненої господарської операції, та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє позивачу формувати дані податкового обліку щодо визначення податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по зазначеній господарській операції. Саме на ці обставини посилався апелянт, доводячи правомірність своїх дій при проведені перевірки та прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія звертає увагу, що встановлення недійсності, в тому числі нікчемності правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неврахування наведених норм права потягло невірну правову оцінку судом першої інстанції обставин по справі, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким у позові відмовляє.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко