ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2013 р.Справа № 2а-2224/12/1470
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів Градовського Ю.М.,
Кравченка К.В.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М., Худик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
20.04.2012 року дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Миколаївський облавтодор») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що зазначене рішення ДПІ прийнято на підставі акту ДПІ від 21.03.2012 року, висновки якого про заниження сум ПДВ на 202 253 грн. по операціям з контрагентом ТОВ «Бюро Ейнштейн» є необґрунтованими та недоведеними.
Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки від 21.03.2012 та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000580231 від 06.04.2012 року.
В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.
В період з 16 по 20 березня 2012 року працівником ДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка ДП «Миколаївський облавтодор» з питань з питань взаємовідносин з ТОВ «Бюро Ейнштейн» за травень 2011 року, за наслідками якої 21.03.2012 року складений акт № 229/22-200/31159920.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198,п.200.1 ст.200 ПК України щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 202 253 грн. по господарській операції з ТОВ «Бюро Ейнштейн» по поставці бітуму, чим занижено податок на додану вартість на суму 202 253 грн., в т.ч. за травень 2011 року - у сумі 133 945 грн., за червень 2011 року - 68 308 грн.
В обґрунтування своїх доводів в акті перевірки ДПІ зазначала, що в зв'язку з відсутністю ТОВ «Бюро Ейнштейн» за юридичною адресою, відсутністю в нього трудових та виробничих ресурсів, діяльність зазначеного товариства здійснюється поза межами правового поля. ДП «Миколаївський облавтодор» штучно сформований податковий кредит за рахунок ТОВ «Бюро Ейнштейн» за травень-червень (стор акту 13-16).
За висновками акту перевірки 06.04.2012 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 202 254 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 202 253 грн., а також за штрафними санкціями в розмірі 1 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Бюро Ейнштейн» у травні 2011 року оформлені належними первинними бухгалтерськими документами: договорами та специфікаціями до них, податковими та видатковими накладними, актами виконаних робіт, характер отриманого позивачем товару цілком узгоджується з видами його діяльності, позивачем здійснена оплата за поставлений товар в безготівковій формі, тому мають реальний характер.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Враховуючи наявність у позивача податкових накладних на оспорювану суму податкового кредиту з ПДВ, які оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України та Порядку № 969, судова колегія приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.
Оцінюючи реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Бюро Ейнштейн» на підставі договору поставки бітуму № 2008-34, укладеного сторонами 16.10.2008 року, судова колегія враховує надані позивачем видаткові накладні за період з 16.05 по 26.05.2011 року, які підтверджують факт передачі товару, визначеного податковими накладними, позивачу від контрагента, копії платіжних доручень, які підтверджують факт повної оплати позивачем поставленого товару (а.с.50-56, 71-72).
Позивачем на підтвердження передачі товару від ТОВ «Бюро Ейнштейн» також надані залізничні накладні від 15.05.2011 року, 18.05.2011 року, 25.05.2011 року. З наданих накладних вбачається, що бітум рідкий перевозиться від ТОВ «Лукойл-Україна» до ЗАТ «Асфальтобетон» (а.с.57-67). Підтверджуючи обставини, що товар надійшов саме від ТОВ «Бюро Ейнштейн» та наявність у останнього специфічного товару позивачем наданий договір № 22/04 від 27.04.2011 року, за яким ТОВ «Бюро Ейнштейн» отримує нафтопродукти виробництва ТОВ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» та ТОВ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» від ТОВ «Дор-Транс-Буд» (а.с.89).
Ті обставини, що товар поступав на адресу ЗАТ «Асфальтобетон», який в подальшому реорганізовано в ТОВ «АСФА ЛТД», позивач пояснює неможливістю на той час самостійно отримати товар в зв'язку з пошкодженням залізничних шляхів, в зв'язку з чим ним та ТОВ «АСФА ЛТД» укладений договір про надання послуг № 2011-03/08 від 04.05.2011 року, за яким ТОВ «АСФА ЛТД» зобов'язується виконати прийом-відправку на своїх залізничних коліях цистерн з бітумом: забезпечити його зберігання, зробити розігрів, злив, перекачку, випарювання і відвантажування в транспортний засіб замовника - ДП «Миколаївський облавтодор». На підтвердження виконання договору про надання послуг по поставці бітуму у травні 2011 року позивачем надані специфікації, акти здачі-прийняття робіт (а.с.128, 129-130,140-141,144,149,153).
Погоджуючись з доводами позивача щодо реального отримання ним товару від ТОВ «Бюро Ейнштейн», судова колегія бере до уваги, що посередництво в торгівлі паливом, хімічними речовинами входить до виду діяльності цього підприємства (а.с.38), отримання такого специфічного товару, як бітум, є необхідним для здійснення господарської діяльності позивача, тривалість господарський відносин позивача з цим контрагентом (з 2008 року по 29.08.2011 року) (а.с.50-53,127).
Спростовуючи доводи податкового органу про неможливість здійснення ТОВ «Бюро Енштейн» господарських операцій з позивачем в зв'язку з відсутністю в нього трудових та виробничих ресурсів, судова колегія звертає увагу, що посередництво в торгівлі товаром не передбачає обов'язкову наявність виробничого, торгівельного та транспортного обладнання у платника податків, виробничого приміщення, а також чітко визначеного штату працівників.
Згідно акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бюро Ейнштейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року від 14.02.2012 року № 32/22-01/35534529, складеного ДПІ у Печерському районі м.Києва, не встановлено місцезнаходження такого платника податків. Разом з тим, матеріали справи містять лист ТОВ «Бюро Ейнштейн» від 28.12.2011 року, який отримано ДПІ в Печерському районі м.Києва 29.12.2011 року, тобто до здійснення перевірки, про зміну адреси платника податків, що спростовує висновок податкового органу про незнаходження ТОВ «Бюро Ейнштейн» за місцем реєстрації (а.с.37-42,162).
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини свідчать про здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Бюро Ейнштейн» та про правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по операціям з цим контрагентом за травень 2011 року.
Суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Ю.М.Градовський
Суддя: К.В.Кравченко
Судове рішення № 28927864, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2224/12/1470. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: