Ухвала суду № 28912472, 17.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р.

справа № 2а/0470/4530/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Рефидим»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Рефидим»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про зобов’язання не вчиняти певні дії та винесення окремої ухвали, -

в с т а н о в и в :

В квітні 2011 року позивач –ПП «Рефидим»звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в якому просив:

- зобов’язати відповідача утриматися від дій, пов’язаних з направленням результатів перевірки на адресу яких би то не було державних податкових інспекцій, або інших державних органів, а також на адресу яких би то не було суб’єктів господарювання, або іншим чином розповсюджувати інформацію, викладену в акті документальної невиїзної перевірки підприємства позивача від 25.03.2011 року № 884/23-307/34059442;

- у відповідності до ст. 166 КАС України, винести у відношенні відповідача окрему ухвалу суду для вжиття заходів щодо усунення причин, які спричинили прийняття незаконних висновків по результатам документальної перевірки та неналежного її оформлення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 25 травня 2011 року працівниками державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, проведено документальну невиїзну перевірку по ПП «Рефідім»з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 25.03.2011 №884/23-307/34059442 в якому зазначено, що перевіркою встановлено ймовірне порушення позивачем ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах (з переліком контрагентів) та з урахуванням вимог «Методичшлх рекомендацій (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби, матеріали перевірки державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська по ланцюгу ТОВ «Інвест Торгпром»- ПП «Рефідім»та ТОВ «Майра»- ПП «Рефідім»підлягають направленню до податкових органів (наведено перелік ДПІ).

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.2, 3 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»затвердженого Наказом Державної податкової служба України N 984 від 22.12.2010р. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

Отже, перевірка з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідача за грудень 2010 року була здійснена Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Що стосується вимог про зобов’язання відповідача утриматися від дій, пов’язаних з направленням результатів перевірки на адресу яких би то не було державних податкових інспекцій, або інших державних органів, апеляційний суд зазначає наступне.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акти ненормативного характеру (індивідуальний акт), в свою чергу породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (з наступними змінами).

Оскаржуваний акт перевірки не є нормативним актом, оскільки не встановлює, не змінює і не скасовує норми права, не носить загальний чи локальний характер та не застосовується неодноразово.

Також цей акт не є правовими актом індивідуальної дії, оскільки не породжує права і обов'язки у позивача. Тобто, в акті перевірки не містяться вимоги та приписи відповідача, які обов'язкові для виконання позивачем.

Таким чином, зазначений акт перевірки, не може розглядатись як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий спосіб захисту порушеного права, як ненаправлення результатів перевірки на адресу яких би то не було державних податкових інспекцій, або інших державних органів, а також на адресу яких би то не було суб’єктів господарювання, або іншим чином розповсюджувати інформацію, викладену в акті документальної невиїзної перевірки не передбачено чинним законодавством.

Що стосується вимог позивача про винесення у відношенні відповідача окремої ухвали суду для вжиття заходів щодо усунення причин, які спричинили прийняття незаконних висновків по результатам документальної перевірки та неналежного її оформлення апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ці вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідності до ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину. Тобто, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Оскільки під час розгляду справи не було виявлено порушення закону, вимога позивача про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Рефидим»–залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 24 вересня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов