Вирок № 28908692, 28.01.2013, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа № 612/27/13-к

№ 1-кп/612/4/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в в складі:

головуючого - судді Мороза О.І.,

за участю: прокурора Ткаченка О.Ю.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

при секретарі - Коняєвій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.11.2012 року за № 12012220380000139 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Близнюки Харківської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

-11.09. 2003 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 289 КК України -штаф у розмірі 1700 гривень;

- 08. 11. 2004 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 277, ст. 70 КК України -4 роки позбавлення волі, з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України -3 роки;

- 07.11. 2007 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ст. 198, ст. ст.70,71 КК України -4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достороково на невідбутий строк 1 рік 4 місяці 7 днів за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.03. 2010 року,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Близько 11.00 години 06 листопада 2012 року ОСОБА_2, діючи із умислом на таємне викрадення чужого майна, з під'їзду будинку АДРЕСА_2 таємно викрав велосипед «Аіст», вартістю 785 грн.00. коп., який належить ОСОБА_3, завдавши йому матеріальні шкоду у зазначеному розмірі. З викраденим із місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкременованого йому злочину визнав повністю та пояснив наступне. 06.11. 2012 року він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_2 вживали спиртні напої. Близько 11 години, виходячи з ними із будинку, в під'їзді, він побачив велосипед. Коли відійшли від будинку на деяку відстань, у нього виник умисел викрасти велосипед, оскільки були потрібні кошти. Він попросив ОСОБА_4 и ОСОБА_5 зачекати його, а сам повернувся і викрав велосипед. Він живе недалеко від цього будинку, а тому, коли повернувся з велосипедом до нього запитань не було, оскільки ті вважали, що велосипед він взяв вдома. Викрадений велосипед в цей же день продав в с. Інтернаціональне за 100 гривень. Кошти витратив на особисті потреби. Про те, що він вкрав велосипед ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_5 ні покупцю велосипеда не говорив. У скоєному розкаюється. Велосипед повернений потерпілому. Висновок експерта, калькуляцію та вартість викраденого не оспорює.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. А тому суд обмежується допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів стосовно особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоєне повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною що пом'якшує покарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною яка обтяжує покарання обвинуваченому суд визнає рецидив злочину.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, не працює, не одружений, має постійне місце проживання -проживає з батьками, перебуває на обліку у лікаря- психіатра з діагнозом - розумова відсталість, на обліку у лікаря- нарколога не перебуває, згідно висновку медичного огляду - примусового лікування від алкоголізму та наркоманії не потребує, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1565 від 14.12. 2012 року, ОСОБА_2 страждає на легку розумову відсталість, дебільність у помірно вираженому легкому ступені. На час скоєння кримінального правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не перебував у тимчасово хворобливому стані, який позбавляв би його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В цей час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує оскільки не є душевно -хворим.

Суд, враховуючи наведене, дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, наявність обставин які як пом'якшують так і обтяжують покарання, стан його здоров'я, повернення викраденого потерпілому, приходить до висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 буде покарання тільки у вигляді позбавлення волі ближше до мінімальної межі санкції ч.2 ст. 185 КК України.

За таких обставин суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, звільняючи його від відбування покаранння з випробуванням на підставі ч.1 ст. 75 КК України.

Відповідно до 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_2 обов'язки: не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без доволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Підстав для застосування ст. 69 КК України не вбачається.

Обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, підлягає скасуванню.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців.

Згідно п.п.2-4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №4730 від 20.11.2012 року в сумі 476 (чотириста сімдесят шість) гривень 87 копійок, на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, р/р № 31253272210487 в УДК в Харківській області, код ЗКПО 25574728, МФО 851011. Призначення платежу: експертні послуги. Адреса установи: м. Харків, проспект Постишева, 49.

Речовий доказ: велосипед «Аіст», переданий під розписку потерпілому ОСОБА_3, залишити йому ж.

Обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Суддя О.І. Мороз