Рішення № 28979679, 31.01.2013, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа №2003/677/12

2/612/15/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року Близнюківський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Мороза О.І., при секретарі -Коняєвій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Близнюки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяних злочинними діями останьої.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне.

Постановою Близнюківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2012 року закрито кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України на підставі ст.ст. 6,8 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року. По цій справі вона є потерпілою. ОСОБА_2 їй були завдані тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що спричинило струс головного мозку і забиття в області лівої надбровної дуги, що згідно із висновком судово-медичної експертизи № 376-ЛЗ/11 від 22.08. 2011 року за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою розлад здоров'я. З вини відповідача вона довгий час знаходилася на стаціонарному лікуванні.

Матеріальна шкода, заподіяна в результаті злочинних дій ОСОБА_2, складає 2509, 84 гривень, а саме: придбання ліків та підручного медичного матеріалу на суму 1350 гривень, витрати на транспорт (вартість пального) - 159 гривень 84 коп., для відвідування судово-медичного експертного бюро, оплата послуг адвоката - 1000,00 гривень.

Крім матеріальної шкоди діями відповідача їй була завдана моральна шкода. Вона зазнала фізичного болю, було завдано тілесних ушкоджень, порушено нормальний спосіб життя. Вона змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і для лікування у закладі охорони здоров'я. Через отриману травму не змогла поїхати до Туреччини в період липня-серпня 2011 року для проходження студентської практики, що в свою чергу може негативно відобразитися в подальшому при працевлаштуванні і кар'єрному зрості. Даний вид практики був оплачуваний, вона не змогла заробити відповідну суму коштів, на яку завчасно розраховувала. Не змогла в даний період допомагати своїй бабусі, яка проживає одна після смерті дідуся, має слабкий стан здоров'я і не може сама вести своє господарство та доглядати будинок. Не змогла оздоровитися в літній період після навчання, а навпаки, її здоров'я тільки погіршилося. У теперішній час їй також доводиться звертатися у медичні заклади, у зв'язку зі станом здоров'я, наслідками якого стала отримана черепно-мозкова травма та психологічна травма, так як відповідач завдала їй травму на обличчі і наслідки якої турбують її до цього часу. На її обличчі, в районі скроні, залишився дуже видимий шрам щодо якого доводиться своїм друзям та знайомим відповідати на питання, що в свою чергу кожного разу викликає душевні страждання. Після цих подій вона стала відчувати себе непривабливою, з'явився комплекс неповноцінності, доводиться робити зачіску таким чином, щоб шрам був непомітним. Розмір заподіяної їй моральної шкоди повинен компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести їй та її родині та витрати пов'язані з відновленням її психічного стану, відпочинком від усього, що сталося. Моральну шкоду вона оцінює в 8000,00 грн. Ціна включає в себе усі страждання, які довелося перенести за цей час: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоровя та психологічного стану, а також моральних страждань, пов'язаних з даними обставинами.

Таким чином просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2509,84 грн., а також моральну шкоду - 8000,00 грн., а всього 10509,84 грн.

Позивач, в судове засідання не з'явилася, надавши письмову заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач в судовому засіданні вимоги позивача, крім вимог щодо стягнення моральної шкоди, визнала. Вказала, що позивач, обгрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення моральної шкоди посилається на те, що не змогла поїхати на практику в Туречину, не мала можливості допомагати своїй літній бабусі по господартству але не надала достатніх доказів. Також вказала, що позивачем перебільшено наслідки в результаті отриманого пошкодження здоров'я. Просить зважити на те, що вона самостійно виховує малолітнього сина, працюючи продавцем, отримує мінімальну заробітну плату.

Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовної заяви, виходячи із наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.п. 8,9 ч.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особитого немайнового або майнового права та інтересу в тому числі і використовуючи такий спосіб як відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

Постановою прокурора Близнюківського району Харківської області від 13.07. 2011 року щодо ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 296 КК України -хуліганство.

Постановою Близнюківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2012 року закрито кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України на підставі ст. ст.6, 8 Закону України „Про амністію" від 08.07.2011 року. Цивільний позов залишено без розгляду. З постанови суду вбачається наступне. 06 червня 2011 р., близько 22 годин 30 хвилин, на літньому майданчику кафе "Чернігівське" в смт. Близнюки Харківської області, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, з хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід - словесну сварку її знайомого ОСОБА_3 з гр-кой ОСОБА_4 і ОСОБА_5, в яку вона втрутилася, ОСОБА_2 стала кидати скляні пляшки з-під пива у відвідувачів, що знаходилися за столиком. Зокрема, ОСОБА_2 кинула пляшку у бік ОСОБА_4 і ОСОБА_5, якій і попала в ділянку грудей, заподіявши тій пошкодження правого грудинно-ключичного зчленування. Після цього ОСОБА_6, знов узяла зі свого столика пляшку і кинувши її попала в голову ОСОБА_1, заподіявши закриту черепно- мозкову травму у вигляді струсу головного мозгу та забитої рани в області лівої надбрівної дуги, тобто легке тілесне ушкодження, які потягли за собою розлад здоров'я, і синець в області лівого плечового суглоба -легке тілесне ушкодження (а.с.12).

Вищенаведені дані щодо заподіяння шкоди ОСОБА_1 відповідають висновку судово-медичного експерта №376-ЛЗ/11 від 22.07. 2011 року.

Вимоги позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди підтверджені чеками на придбання ліків та інших медичних засобів, розшифровкою їх вартості, накопичувальною відомістю (а.с.7,8).

Із довідки КП «Близнюківської ЦРЛ» від 19.07. 2012 року №748 вбачається, що всі медикаменти були придбані ОСОБА_1 за власні кошти. Вказано на перелік медикаментів які використовувалися при лікуванні та те, що на стаціонарному лікуванні у терапевтично-неврологічному відділенні ОСОБА_1 перебувала з 07.07. 2011 року по 12.07. 2011 року (а.с. 10).

29.09. 2011 року ОСОБА_1 укладено угоду про надання правової допомоги по кримінальній справі із адвокатом ОСОБА_7, сплачено аванс на підтвердження чого свідчить фотокопія цієї угоди(а.с.11).

Адвокат ОСОБА_7 приймала участь у кримінальному провадженні, що вбачається із постанови суду від 10.02. 2012 року(а.с.12). За послуги адвоката ОСОБА_1 сплачено гонорар у розмірі 1000 грв, на підтвердження чого надано довідку №118 від 12.07. 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином суд вважає, що винними діями відповідача по справі позивачу дійсно завдано матеріальну шкоду у розмірі заявленому в позові, і вона підлягає стягненню із відповідача, проти чого та і не заперечує.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або здійсненням щомісячних платежів.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з винними діями ОСОБА_2, позивачу окрім матеріальної шкоди дісно заподіяна і моральна шкода. Це підтверджується самим фактом заподіяння легких тілесних ушкоджень, в також легких тілесних ушкоджень які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, їх заподіянням у громадському місці та в присутності інших осіб, перебування позивача на стаціонарному лікуванні, необхідністю непередбаченої витрати коштів на лікування, забезпечення юридичної допомоги, витратами часу, психічними навантаженнями під час розгляду справ в кримінальному та цивільному провадженнях, переживаннями позивача - молодої особи за свою зовнішність. Ці обставини, на які вказує позивач, суд вважає такими що заслуговують на увагу.

ОСОБА_1 дійсно була завдана моральна шкода яка полягає в душевних стражданнях, пов'язаних з даними обставинами, яких позивач зазнала у зв'язку із порушенням звичайного способу життя, негативного впливу на стан її здоровя та її психологічного стану.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Суд вважає що зазначене вище позивачем доведено.

Разом з тим суд зважає і на заперечення відповідача в тій їх частині де вона вказує на відсутність доказів щодо можливої поїдки в Туречину, неможливості надання фізичної допомоги бабусі, оскільки дісно такі твердження позивачем належним чином не доведені.

Відповідач просить зважити і на те, що вона сама виховує малолітнього сина, отримує мінімальні заробітну плату. Проте на підтвердження таких обставин і сама доказів не надала. В підготовчій частині цього судового засідання на запитання головуючого, відповідач відповіла, що доказів які б вона бажала долучити до справи, не має, клопотань не заявила.

Завдану моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 8000,00 грн.

Обмірковуючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню та керуючись ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд враховує характер правопорушення - скоєння хуліганства, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої ОСОБА_1, та інші зазначені вище обставин, які мають істотне значення.

Виходити з засад розумності, виваженості та справедливості при визначенні розміру відшкодування, а також того, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування, суд вважає що 6000,00 грн. є достатньою сумою, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди.

Таким чином в цій частині позов задовольняється частково.

Оскільки позивач на підставі п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. на користь Державного бюджету України

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.16, 20, 22,23 ,1166 , 1167, 1168 ЦК України, ст.ст.4-8,10,11,27,31,57 - 60,88,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Садове Близнюківського району Харківської області, ідентифікаційний номер не відомий, НОМЕР_1, виданий Близнюківським РВ ГУ МВС України в Харківській області, 20.11. 2009 року, працюючої продавцем ПП «ОСОБА_8»в м. Лозова Харківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт НОМЕР_2, виданий Близнюківським РВ ГУМВС України в Харківській області 29 січня 2008 року на відшкодування матеріальної шкоди грошову суму в розмірі 2509, 84 грн., та моральної шкоду - у розмірі 6000,00 грн., а всього- 8509( вісім тисяч п'ятсот дев'ять) грв. 84 коп.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Садове Близнюківського району Харківської області, ідентифікаційний номер не відомий, НОМЕР_1, виданий Близнюківським РВ ГУ МВС України в Харківській області, 20.11. 2009 року, працюючої продавцем ПП «ОСОБА_8»в м. Лозова Харківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір на користь державного бюджету - 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп.

Судовий збір має бути перераховано: Близнюківський районний суд Харківської області. Код ЄДРПОУ суду- 02893781. Управління Державної казначейської служби України у Близнюківському районі Харківської області. Код отримувача коштів -38029801. Банк отримувача- ГУДКУ у Харківській області. МФО 851011. Код класифікації доходів бюджету- 22030001. Номер доходного рахунку щодо сплати судового збору -31219206700060.

В іншій частині в задоволенні позову -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Мороз