Ухвала суду № 28904003, 23.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р. Справа №2736/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Земсервіс» до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство 16.02.2009 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області, в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000052320/0 від 26.01.2009 року про донарахування податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 315937 грн., з яких 210625 грн. - основний платіж; 105312 грн. - штрафні (фінансові) санкції та №0000062320/0 від 26.01.2009 року про донарахування податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 67312 грн., з яких 44875 грн. - основний платіж, 22437 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В позовній заяві зазначає, що заборгованість перед ЗАТ «Галичина» в сумі 370000 грн., яка виникла у 2005 pоці за договором №1 від 01.03.2005 pоку, не є безнадійною заборгованістю, оскільки листами №191 від 27.12.2007 року та №64 від 25.06.2008 року сторони продовжили строк виконання зобов'язань.

Крім того, вважає позивач, що він підставно відніс до валових витрат та сформував податковий кредит, перерахувавши ПП «Будпостачоб'єкт» за надані агентські послуги з розроблення проекту землеустрою та відведення земельних ділянок для продажу 187500 грн; та 285000 грн. витрат фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за роботи по підготовці матеріалів для виконання робіт по виготовленню технічної документації по перенесенню земельних ділянок в натурі на визначені земельні ділянки, погодження техдокументації.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000052320/0 від 26.01.2009 р. та №0000062320/0 від 26.01.2009 p., винесені Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ в Яворівському районі Львівської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначає, що кредиторська заборгованість перед ЗАТ «Галичина» в сумі 370000 грн. вважається безнадійною внаслідок закінчення строків позовної давності і підлягає включенню до валового доходу підприємства, так як виникла внаслідок перерахованих коштів ЗAT «Галичина» в березні 2005 року на рахунок ПП «Земсервіс». В березні 2008 року трьохрічний строк виконання договору сплив. Під час проведення перевірки в листопаді-грудні 2008 року договір на виконання робіт ПП «Земсервіс» не надано, розрахунки між вищезгаданими підприємствами за перевірений період не проводились, а також відсутні інші ( крім двох листів) документальні підтвердження пролонгації (продовження терміну) договору.

Вважає також, що позивач завищив валові витрати в сумі 472500 грн., зокрема, при наданні комерційних та агентських послуг з розроблення проекту землеустрою та відведення для продажу 2-х земельних ділянок в Яворівському районі ПП «Будпостачоб"єкт», перерахувавши останньому 187 500 грн та за роботи, проведені приватним підприємцем ОСОБА_1 на загальну суму 285000 грн. по підготовці матеріалів для виконання робіт по виготовленню технічної документації по перенесенню земельних ділянок в натуру на земельних ділянках: с.Дуліби (територія заводу); Дулібська с/р (Укрінтеравтосервіс); с.Баличі (митний термінал Шегині); м.Стебник (вул.Стебницька); с.Річки (митний термінал Рава-Руська); м. Сокаль (вул.Героїв УПА); с.Дуліби (автодорога Київ-Чоп); с.Добряни (авгодорога Київ-Чоп).

Апелянт вказує на те, що підприємством не підтверджено первинними документами проведення вищезазначених робіт у власній господарській діяльності, оскільки власних земельних ділянок в зазначених населених пунктах, а також замовлень на проведення зазначених робіт від сторонніх організацій ПП «Земсервіс» не має.

Апелянт також вважає, що за рахунок завищення податкового кредиту з вищевказаних підстав, а також безпідставного віднесення до податкового кредиту у березні 2008 року 198 грн. за придбання холодильника у ТзОВ «Фокстрот» вартістю 1189, 00 грн. та послуг з безоплатної приватизації присадибних земельних ділянок «Земсервіс» також занижено податок на додану вартість в загальній сумі 44875, 00 грн.

При апеляційному розгляді представник позивача апеляційну скаргу заперечила і пояснила, що у неї відсутні підтвердження виконання договору з ЗАТ «Галичина», а також використання 2-х земельних ділянок в Яворівському районі, щодо яких оплачено ПП «Будпостачоб"єкт» та інших земельних ділянок, за виготовлення технічної документації яких оплачено приватному підприємцю ОСОБА_1

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.4 ст.196 КАС України за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Земсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року, за наслідками якої було складено акт від 25.12.2008 року № 1885/23-2/32409169 та донараховано позивачеві податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 315937 грн., з яких 210625 грн. - основний платіж; 105312 грн. - штрафні (фінансові) санкції (податкове повідомлення-рішення №0000052320/0 від 26.01.2009 року) та податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 67312 грн., з яких 44875 грн. - основний платіж, 22437 грн. - штрафні (фінансові) санкції (податкове повідомлення-рішення №0000062320/0 від 26.01.2009 року).

Підставою для оспорюваних донарахувань став висновок податкового органу про те, що позивач при визначенні бази оподаткування податку на прибуток незаконно не включив до валового доходу підприємства безнадійну заборгованість внаслідок закінчення строків позовної давності перед ЗАТ «Галичина» в сумі 370000 грн. та завищив валові витрати в сумі 472500 грн., оплачуючи надання комерційних та агентських послуг з розроблення проекту землеустрою та відведення для продажу 2-х земельних ділянок в Яворівському районі ПП «Будпостачоб"єкт» та за роботи, проведені приватним підприємцем ОСОБА_1, а також завищено податковий кредит в загальному на 44875, 00 грн. При цьому податковий орган виходив з того, що останні роботи не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Згідно ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - це сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно п. 1.25. вищевказаного Закону безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якими минув строк позовної давності. Згідно п.12.1.5. вказаного Закону платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податків перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася не стягнутою після закінчення строку позовної давності.( пп.1.22.1 вищевказаного Закону ).

Підпунктом.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» також передбачено доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно з визначенням, наведеним у п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» ( у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов»язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей оподаткування податком на прибуток валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому за правилами пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що критеріями врахування витрат платника при визначенні бази та об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість є, зокрема, дійсне понесення таких витрат з господарською метою. При цьому господарський характер витрат визначається з урахуванням обставин, що свідчать про намір платника отримати економічний ефект від операції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно листів позивача №191 від 27.12.2007 року та №64 від 25.06.2008 року сторони договору продовжили строк виконання зобов'язань перед ЗАТ «Галичина», тому підприємство не зобов»язане включати 370000 грн. у валовий дохід, а правильність віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум щодо господарських операцій з ПП «Будпостачоб"єкт» та приватним підприємцем ОСОБА_1 підтверджені актами виконаних робіт та договорами.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки помилковими, що не ґрунтується на матеріалах справи та нормам права.

Щодо взаємовідносин позивача з ЗАТ «Галичина», колегія погоджується з апелянтом, що 370000 грн. платник податків зобов»язаний був включити до складу валового доходу.

Так, позивач стверджує, що ним і ЗАТ «Галичина» був укладений договір №1 від 01.03.2005 року і останній сплатив за вказаним договором позивачу 370000 грн.

З матеріалів справи видно, що рахунком №1 від 9.03.2005 року ЗАТ «Галичина» оплатила ПП «Земсервіс» 370000 грн. «за виконані роботи згідно договору №1» ( а.с.93).

Отже, вищевказана сума не є авансовим платежем, а даним рахунком підтверджено, що позивач уже виконав «роботи згідно договору №1».

За таких обставин позивач зобов»язаний включити дану суму до складу валового доходу.

Крім того, судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що в матеріалах справи відсутній сам «договір № 1» між ПП «Земсервіс» та ЗАТ «Галичина», а директор підприємства ПП «Земсервіс» в своїх поясненнях перевіряючим підтвердив відсутність такого. Виходячи з цього є невідомим предметом договору та його суттєві умови, зокрема, які роботи слід було виконати, їх вартість та порядок оплати, строки виконання, відповідальність сторін та можливість продовження (пролонгації ) його дії.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково взято до увагу листи позивача №191 від 27.12.2007 року та №64 від 25.06.2008 року, як доказу переривання терміну позовної давності, позаяк при відсутності договору і строків його виконання вищевказані листи також не містять строків продовження дії договору.

При апеляційному розгляді представник позивача також не надав суду даний договір та доказів його виконання чи невиконання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що платник податків свідомо не надає суду вищевказану інформацію, не називає строків виконання договору, щоб не включати 370000 грн. до валового доходу, а відтак ухилитися від оподаткування, оскільки вищевказана сума з 10 березня 2008 року (спливу трьохрічного терміну) стала безнадійною заборгованістю, що переросла у безповоротну фінансову допомогу.( пп.1.25, пп.1.22.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Щодо взаємовідносин з ПП «Будпостачоб"єкт» та приватним підприємцем ОСОБА_1

З матеріалів справи видно, що позивач 10.01.2006 року уклав договір №2 з ПП «Будпостачоб"єкт», на надання комерційних та агентських послуг з розроблення проекту землеустрою та відведення для продажу 2-х земельних ділянок в Яворівському районі., за яким заплатив останньому 187 500 грн.( а.с.48). Актом від 20.04.2006 року вищевказані роботи були виконані. ( а.с.56 ).

Колегія зазначає, що вищевказані документи та матеріали справи не містять інформації щодо конкретизації цих 2-х земельних ділянок, їх місцезнаходження, рішень органів місцевого самоврядування про їх відведення чи дозвіл на проведення землеустрою.

Останній висновок повністю стосується також матеріалів по проведенню землеустрійних робіт, перенесенню земельних ділянок в натуру на земельних ділянках:

с.Дуліби (територія заводу); Дулібська с/р (Укрінтеравтосервіс); Добрянська сільська рада ( автодорога Львів-Чоп); с.Баличі (митний термінал Шегині); м.Стебник (вул.Стебницька); с.Річки (митний термінал Рава-Руська); м. Сокаль (вул.Героїв УПА); с.Дуліби (автодорога Київ-Чоп); с.Добряни (авгодорога Київ-Чоп) - на загальну суму 285000 грн., що проведені приватним підприємцем ОСОБА_1

Вищевказані роботи проведені приватним підприємцем ОСОБА_1 згідно договорів субпідряду від 01.03.2005 року та 03.09.2005 року та прийняті позивачем, як генпідрядчиком , згідно 2-х актів від 6.12.2005 року ( а.с. 46,47, 58-62).

Проте, в матеріалах справи відсутні договори підряду самим ПП «Земсервіс», тобто відсутнє замовлення вищевказаних робіт самому позивачу.

Наявні в матеріалах справи договори про розроблення та виготовлення технічної документації між ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми» та ПП «Земсервіс» датовані груднем 2006 року, тому відношення до укладення договорів субпідряду у вересні 2005 року з ПП ОСОБА_1 не мають. ( а.с.58,59,94,96,98,100,102,104, 106).

При апеляційному розгляді представником позивача також не представлено доказів надання цих земельних ділянок самому позивачу чи замовлення на виконання цих робіт третім особам, а відтак відсутні первинні документи використання їх у господарській діяльності, отримання економічного ефекту, що давало б підставу врахувати ці витрати платника при визначенні бази та об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Внаслідок завищення валових витрат по господарській операції з ПП «Будпостачоб"єкт» в порушення п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено податок на додану вартість в квітні 2006 року на суму 37500 грн., в березні 2008 року на 198 грн.( придбання підприємством холодильника у ТзОВ « Фокстрот» ) та інших порущень , зазначених в п.3.2.2 акту перевірки, загальна сума заниження податкового кредиту складає 44875грн, а тому правомірним є також донарахування позивачу податкового зобов»язання з податку на додану вартість на вищевказану суму та штрафну санкцію - 22437 грн.

Посилання представника позивача на те, що розглядувані роботи виконувалися тому, що вони передбачені статутом підприємства як на об'єктивну причину придбання спірних робіт не дає підстави для висновку про відповідність спірних витрат вимогам, наведеним у п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, колегія суддів також зазначає, що на вимогу суду апеляційної інстанції, позивачем не представлено доказів виконання і придбання спірних робіт з метою використання у господарській діяльності та отримання економічної вигоди, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, тому прийняте рішення слід скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202 п.1, 4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі №2а-1585/09 скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову приватного підприємства «Земсервіс» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Постанова у повному обсязі складена 28.01.2013 року.