Ухвала суду № 28903954, 23.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р. Справа № 36621/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Надвірнакомунсервіс» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства «Надвірнакомунсервіс» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

23.07.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2009 року №0000712301/0, №0000722301/0, №0000901710/0, від 04.05.2010 року №0000712301/2, №0000722301/2, №0000352301/2, від 29.07.2010 року №0000712301/3, №0000722301/3, №0000352301/3.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року, яку проводив відповідач, складено акт №1460/17-23/33617326 від 24.11.2009 року, згідно з яким встановлено порушення п.п. 11.3.5 п.11.3 ст.11, п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.3.5 п.7.3 п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4, п.17.2/а ст.17, ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». В результаті чого, було винесено податкове повідомлення-рішення №0000712301/0 від 04.12.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в загальній сумі 50117,70 грн., в тому числі зобов'язання за основним платежем -25325,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -24792,70 грн., податкове повідомлення-рішення №0000722301/0 від 04.12.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 20824,41 грн., в тому числі: сума податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 3121,25 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій -17763,16 грн., податкове повідомлення-рішення №0000901710/0 від 04.12.2009 року на загальну суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2711,52 грн., в тому числі за основним платежем -903,84 грн., штрафні (фінансові) санкції -1807,68 грн. Рішенням від 23.04.2010 року №1455/10/25-019/64/173 відповідач скасував податкове повідомлення-рішення від 04.12.2009 року №0000901710/0 про визначене податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб і задовольнив в цій частині скаргу позивача. Однак податкові повідомлення-рішення від 04.12.2009 року №0000712301/0, №0000722301/0 залишені без змін. Вважає вказані податкові повідомлення-рішення безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ДПІ в Надвірнянському районі помилково встановлено, що позивачем включено бюджетні кошти, а саме капітальні трансферти підприємства, до обсягу оподаткування у періоди, які не відповідають їх надходженню, оскільки, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» одержання капітальних трансфертів для виконання державних програм не є операціями, що підлягають оподаткуванню. Також вказує, що неправомірно було застосовано штрафні (фінансові) санкції, оскіліки відповідно до встановлених порушень сума штрафу не може перевищувати п'ятдесят відсотків.

Позивач 22.09.2010 року подав до суду заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив скасувати вищезазначені податкові рішення, а також податкові повідомлення-рішення №0000712301/2, №0000722301/2, №0000352301/2 від 14.05.2010 року податкові рішення №0000712301/3, №0000722301/3, прийняті відповідачем в результаті апеляційного узгодження податкових зобов'язань позивача та якими встановлені граничні строки сплати податкових зобов'язань згідно з рішеннями податкового органу. Вважає прийняті податкові рішення безпідставними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того, просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352301/3 від 29.07.2010 року, відповідно до якого застосовані штрафні (фінансові) санкцій в сумі 908,70 грн. за порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке також вважає неправомірним.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 року у задоволені позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що не в повній мірі було проаналізовано нормативно-правові акти України, які здійснюють регулювання у сфері податкових правовідносин.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 35526,32 грн., в тому числі за жовтень 2007 року -132,20 грн., листопад 2007 року -138,46 грн., грудень 2007 року -114,00 грн., січень 2008 року -214,45 грн., лютий 2008 року -132,50 грн., березень 2008 року -170.35 грн., квітень 2008 року -133,33 грн., травень 2008 року -137,04 грн.; червень 2008 року -162,00 грн.; липень 2008 року -182,10 грн.; серпень 2008 року -32994,77 грн., листопад 2008 року -188,30 грн., грудень 2008 року -194,80 грн.; січень 2009 року -118,70 грн., лютий 2009 року -79,92 грн., березень 2009 року -111,74 грн.; квітень 2009 року -69,50 грн., травень 2009 року -131,72 грн., червень 2009 року -119.94 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків з підстав, викладених у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи, що за результатами податкової перевірки, при проведенні розрахунку штрафних санкцій в розмірі 10 відсотків від суми недоплат за кожен з податкових періодів загальна сума штрафних санкцій перевищила 50 відсотків такої суми недоплат, відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції в розмірі 50 відсотків від загальної суми заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Комунальне підприємство «Надвірнакомунсервіс» згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 17.06.2005 року за №11121020000000261, виданого 17.06.2005 року державним реєстратором Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області є юридичною особою та на момент проведення податкової перевірки - платником податків і зборів (обов'язкових платежів) в розумінні ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування».

ДПІ в Надвірнянському районі проведено виїзну планову документальну перевірку КП «Надвірнакомунсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року. На момент здійснення податкової перевірки та у періоді, який перевірявся податковим органом, позивач був платником податку на додану вартість.

В ході перевірки встановлені порушення позивачем вимог підпункту 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 та пункту 4.1 ст. 4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 25325,00 грн.

Крім того, податковим органом встановлено порушення вимог підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 та підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35526,32 грн., а також завищено податок в сумі 32405,07 грн., а також встановлені інші порушення.

За результатами перевірки складено Акт №1460/17-23/33617326 від 24.11.2009 р., на підставі якого прийняті податкові повідомлення-ріпіення №0000712301/0 від 04.12.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 50117,70 коп., в тому числі зобов'язання за основним платежем -25325,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 24792,70 грн., та №0000722301/0 від 04.12.2009 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20824,41 грн., в тому числі за основним платежем - 3121,25 грн., штрафні (фінансові) санкції - 17763,16 грн.

Не погодившись з податковими рішеннями, позивачем оскаржено, в порядку апеляційного узгодження податкових зобов'язань, відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, податкове повідомлення-рішення №0000712301/0 та №0000722301/0 від 04.12.2009р.

Згідно з рішенням податкового органу про результати розгляду скарг платника податків, вказані податкові рішення було залишено без змін, та відповідачем 14.05.2010 року було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000712301/2, №0000722301/2. Крім того, 29.07.2010 року за результатах розгляду скарг позивача податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0000712301/3, №0000722301/3, відповідно до яких визначені нові граничні строки сплати податкових зобов'язань позивача з прибуткового податку в загальній сумі 50117,70 грн., в тому числі зобов'язання за основним платежем -25325,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -24792,70 грн. та з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 20824,41 грн., в тому числі за основним платежем - 3121,25 грн., штрафні (фінансові) санкції-17763,16 грн.

Також, за результатами розгляду скарг позивача щодо вищенаведених податкових рішень в процесі апеляційного узгодження його податкових зобов'язань з прибуткового податку на загальну суму 50117,70 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 20824,41 грн., 14.05.2010 року до позивачу донараховано штрафні санкції з податку на прибуток підприємств згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000352301/2 в сумі 908,70 грн. За наслідками розгляду скарги, податковим органом 29.08.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352301/3, яким визначеного граничний строк сплати вказаної штрафної (фінансової) санкції.

Як встановлено та підтверджується Актом перевірки від 24.11.2009 року №1460/17-23/33617326, а також листом Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 29.10.2010 року №5197/10/10, відповідно до якого внесено зміни до вказаного акту податкової перевірки, що при здійсненні податковим органом перевірки повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року встановлено заниження позивачем розміру даного податку в загальній сумі 25325,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2008 року заниження суми податку становить 4004,00 грн., за півріччя 2008 року заниження податку в сумі 5083.00 грн., за 9 місяців 2008 року заниження -32846,00 грн., за 2008 рік встановлено завищення в сумі 7329,00 грн., за 1 квартал 2009 року заниження в сумі 27899,00 грн., за 1 півріччя 2009 року встановлено заниження в сумі 25325,00 грн.

Для виконання підрядних робіт по відновленню берегоукріплюючих споруд на річці Підзамче, які зруйновані під час стихійного лиха, між позивачем та підприємством «Роса ІФ» укладено підрядний договір на загальну суму 210725,00 грн. та укладено підрядний договір на виконання робіт по відновленню пішохідного моста по вул. Ґонти, згідно якого сума за виконані роботи складає 196676,00 грн., що міститься у матеріалах справи.

Відповідно до укладеного договору між позивачем та підприємство «Роса ІФ», останній у вересні місяці 2008 року виконав роботи на загальну суму 208863,20 грн., що відображено у акті виконаних робіт, який наданий позивачем при здійсненні податкової перевірки 24.11.2009 року.

Відповідно до акту виконаних робіт та укладеному договору підряду між позивачем та ТзОВ «Будівельна компанія Трейд-ЗахідБуд», останній виконав роботи у жовтні місяці 2008 року на загальну суму 194807,60 грн.

З акту податкової перевірки вбачається, що на виконання робіт по ліквідації наслідків стихійного лиха, а саме відновлення берегоукріплюючих споруд на річці Підзамче по вул. Вітовського в м. Надвірна, позивачем отримані кошти від Надвірнянської міської ради в сумі 407401,00 грн. Кошти позивачем одержані 18.08.2009 року в сумі 196676,00 грн. -фінансування згідно з розподілом бюджетних коштів. Станом на 01.10.2008 року залишок невикористаних коштів складав 83660,00 грн. без врахування податку на додану вартість, згідно даних бухгалтерського обліку (сальдо на рахунку 482 «Фінансування робіт по ліквідації наслідків стихії»), що сторонами в процесі не заперечується. В жовтні місяці 2009 року позивачем, кошти, що надійшли на виконання робіт по ліквідації наслідків стихії, включено до складу валового доходу, а до складу валових витрат віднесено отримані роботи субпідрядними організаціями.

Крім того, актом перевірки показника рядка 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року податковим органом встановлено, що позивачем за 1 квартал 2009 року отримано доходи від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 645764,00 грн., однак у декларації зазначено сума доходу в розмірі 605979,00 грн. Також, за 2 квартал 2009 року згідно бухгалтерському обліку позивача, ним було отримано доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 631942,00 грн., однак відповідно податкової декларації податку на прибуток підприємств, позивачем задекларовано 620823,00 грн. Таким чином, позивачем до складу валових доходів у 1 кварталі не включено одержані доходи в сумі 39785,00 грн., а в 2 кварталі 2009 року -в сумі 11119,00 грн.

У відповідності до пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає, серед іншого, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Згідно підпунктів 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 вказаного Закону, датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивачем до складу валових витрат рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11 включено, витрати які не були понесені товариством та які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що на порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем було завищено валові витрати у сумі 85426,00 грн., в тому числі за 1-й квартал 2008 року у сумі 16017,00 грн., за 2-й квартал 2008 року в сумі 4316,00 грн., за 3-й квартал 2008 року в сумі 27390,00 грн., за 4 квартал 2008 року заниження валових витрат позивачем було здійснено на суму 12811,00 грн., за 1-й квартал 2009 року завищення становить 71812,00 грн., за 2-й квартал 2009 року заниження на суму 21298,00 грн.

Суд першої інстанції правильно встановив в судовому засіданні, що позивачем занижено розмір прибуткового податку в загальній сумі 25325,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2008 року заниження суми податку становить 4004,00 грн., за півріччя 2008 року заниження податку в сумі 5083,00 грн., за 9 місяців 2008 року заниження -32846,00 грн., за 2008 рік встановлено завищення в сумі 7329,00 грн., за 1 квартал 2009 року заниження в сумі 27899,00 грн., за 1 півріччя 2009 року встановлено заниження в сумі 25325,00 грн., податковим органом правомірно донараховано суму податку на прибуток.

Відповідно до статті 42-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» вбачається, що для ліквідації наслідків стихійного лиха 23-27 липня 2008 р. було затверджено субвенції з Державного бюджету України, зокрема, обласному бюджету Івано-Франківської області.

У пункті 37 статті 2 Бюджетного Кодексу України зазначено, що субвенція -міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Згідно статті 9 вказаного Кодексу, трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Згідно статті 9 Бюджетного кодексу України, трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Приписами пункту 6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджених Наказом державного казначейства України від 25.11.2008р. №495, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27.01.2009р. №79/16095, встановлено, що капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом кількох років або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

Згідно Указу Президента України №678/2008 від 27.07.2008 року «Про невідкладні заходи щодо подолання наслідків стихійного лиха 23-27 липня 2008 року», Порядку використання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2008 р. №689 було внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та відповідно до статті 42-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-УІ від 28.12.2007 р. зі змінами та доповненнями, було затверджено субвенції з Державного бюджету України обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету міста Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року, у загальному обсязі 2000320 тис. грн.

За рахунок отриманих позивачем коштів в сумі 196676,00 грн., що надійшли до нього від Надвірнянської міської ради, позивач здійснив оплату підрядних робіт по відновленню берегоукріплюючих споруд на річці Підзамче, пошкоджених внаслідок стихійного лиха 23-27 липня 2008 року.

З огляду на системний аналіз вищезазначеного законодавства, вказані кошти (трансферти) не відповідають ознакам валового доходу в розумінні пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не підлягають оподаткуванню, оскільки їх одержання з бюджету спрямовано на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

Колегія суддів зазначає, що доводи позивача щодо неправомірного донарахування податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 25325,00 грн. - хибними, оскільки позивачем помилково задекларовано суму грошових коштів, які не включаються до складу валових доходів (капітальні трансферти), у відповідному податковому періоді.

Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивач не скористався наданим йому правом на корегування помилково визначених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, а тому сума податкового зобов'язання з податку на прибуток, який донарахований за наслідками проведеної податкової перевірки податку в розмірі 25325,00 грн. визначена правомірно, також правомірно нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3121,25 грн., а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Надвірнакомунсервіс» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2010 року у справі №2а-2658/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний