Ухвала суду № 28901506, 22.01.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6201/12

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута про визнання дій протиправними , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області про визнання дій протиправними.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року відмовлено в задоволенні даного позову.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 15.01.2013 року подало заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_3, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року залишити - без змін.

Водночас, управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута, подало заперечення на апеляційну скаргу позивача на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду, в якому просить в задоволенні апеляційного скарги відмовити та постанову суду першої інстанції залишити - без змін.

Позивач в судове засідання 22 січня 2013 року не з'явилась, надала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із сімейними обставинами. Оскільки, явка сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів, щоб розглянути справу за відсутності позивача, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, якою передбачено, що неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута було виставлено позивачу вимогу про сплату боргу №Ф-483 від 06.04.2012 року на суму 1698,23 грн.

Позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області із заявою від 12.04.2012 року про надання роз'яснення щодо виникнення у неї заборгованості згідно вказаної вимоги, а також історії та строків виникнення боргових зобов'язань.

Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області своїм рішенням про результати розгляду заяви № 4746/04 від 19.04.2012 року заяву позивача залишило без задоволення, вимогу про сплату боргу без змін. В рішенні наводяться посилання на законодавчі акти, на підставі яких було сформовано вимогу про сплату боргу, а також зазначено щомісячний розмір страхових внесків, які підлягали до сплати в 2011 році.

Позивач звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 07.05.2012 року, в якій просила скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області № 4746/04 від 19.04.2012 року, оскільки воно постановлено в порушення предмету звернення щодо надання роз'яснення історії та строків виникнення боргових зобов'язань, зазначених у вимозі про сплату боргу № Ф-483 від 06.04.2012 року на суму 1698,23 грн. Додатково вказала, що вона є пенсіонером за віком і на неї розповсюджується дія Закону України №3609.

Своїм рішенням від 25.05.2012 року № 3601/06 головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишило скаргу позивача без задоволення, а рішення управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області № 4746/04 від 19.04.2012 року та вимогу про сплату боргу № Ф-483 від 06.04.2012 року - без змін. Разом з законодавчим обґрунтуванням виставленої вимоги та сум мінімального страхового внеску за 2011 рік було зазначено, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом; оскільки позивач отримує пенсію за віком відповідно до законодавства Російської Федерації, підстави щодо звільнення її від сплати єдиного внеску відсутні.

Позивач звернулась до Пенсійного фонду України із заявою від 14.06.2012 року, в якій просила скасувати рішення № 3601/06 від 25.05.2012 року головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, оскільки воно постановлено в порушення вимог статті 5 Закону України "Про інформацію", позивачем не отримано вичерпної відповіді з управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута, головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області по предмету звернення щодо надання роз'яснення історії та строків виникнення боргових зобов'язань зазначених у вимозі про сплату боргу № Ф-483 від 06.04.2012 року на суму 1698,23 грн.

Рішенням від 14.08.2012 року № 18970/09-10 Пенсійний фонд України залишив скаргу позивача без задоволення, рішення управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області № 4746/04 від 19.04.2012 року та рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області № 3601/06 від 25.05.2012 року, винесені в межах узгодження вимоги про сплату боргу № Ф-483 від 06.04.2012 року - залишено без змін.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з правомірності дій відповідача в питанні надання інформації за зверненнями позивача, а тому підстави для задоволення позову відсутні

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з позицією суду першої інстанції щодо вірності винесення ним рішення про відмову в задоволенні позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року (далі - Закон), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст.15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1-2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання скаржника, що неправомірність дій управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області полягає в порушенні її прав на повну, обґрунтовану та вичерпну інформацію щодо її заяв (запитів), протиправність дій Пенсійного фонду України, окрім цього, полягає в ухиленні від скасування рішень пенсійного фонду України перших інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачі, розглядаючи заяви (скарги) позивача, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прийняли законні та обґрунтовані рішення, оформлені вищезазначеними листами, що знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду та підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим необхідно апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 січня 2013 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник- Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович