Рішення № 28891281, 18.01.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/22370/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2013 року Рівненський міський суд

в особі головуючого судді Головчака М.М.,

з участю секретаря Редько К.О.,

представника позивача Панаса В.С.,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

В липні 2012 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення з них солідарно заборгованості за кредитним договором №56/08/К-Ф від 10.04.2008 року у розмірі 142 830,19 доларів США, 35 717 грн. 58 коп. та судових витрат по справі в сумі 3 219 грн. 00 коп. та стягнути з ОСОБА_3 штраф за невиконання умов договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача Панас В.С. позовні вимоги підтримав. Пояснив, що 10.04.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №56/08/К-Ф,відповідно до якого Банк відкрив останній відкличну кредитну лінію з лімітом 150 000 доларів США на строк з 10.04.2008 року по 07.04.2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,3 % річних. В той же день ОСОБА_3 уклала Договір іпотеки №56/08/І-Ф,предмет іпотеки оцінено в розмірі 1 086 400 грн. 00 коп. Однак в порушення взятих на себе зобов'язань ОСОБА_3 умови договору не виконувала,в результаті чого станом на 14.06.2012 року виник борг на суму 142 830,19 доларів США та 35 717 грн. 58 коп. Для забезпечення виконання зобов'язань 10.04.2008 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений Договір поруки,відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність з позичальником перед Банком. Згідно з п.3.3.4, п.4.2 Договору іпотеки, за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки,передбачено штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета,що склало 54 320 грн. 00 коп. Покликаючись на викладені обставини,просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що сам факт укладення кредитного договору не підтверджує отримання кредитних коштів. Роздруківки виписок по руху коштів не містять жодних підписів відповідачів про їх отримання,тому не можуть бути доказами,що дійсно відповідачі отримали кредитні кошти. Позивач не надав підтвердження невиконання чи неналежного виконання боржниками своїх зобов'язань за кредитним договором. Окрім того, Банк порушив п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року та п.3.1.11 Кредитного договору,не попередивши споживача про валютні ризики під час виконання зобов»язань за договором та збільшивши в односторонньому порядку процентну ставку. Просить в порядку ст.551,616 ЦК України зменшити розмір неустойки, врахувавши майновий стан відповідачів, зокрема,що ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, має на утриманні двоє дітей,дочка ОСОБА_5,2005 року народжена, є дитиною-інвалідом, вона є розлученою. Окрім того рахує неправомірним нарахування 5% штрафу,оскільки закінчились строки позовної давності у квітні 2010 року по договору іпотеки. З посиланням на викладене, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача Панаса В.С., представника відповідачів ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ АБ «Укргазбанк»,правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк»та ОСОБА_3 10.04.2008 року був укладений кредитний договір № 56/08/К-Ф,відповідно до якого Банк відкрив останній відкличну кредитну лінію з лімітом 150 000 доларів США на строк з 10.04.2008 року по 07.04.2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,3% річних.

Відповідно до п.3.3.3 Договору, повернення суми окремих Траншів здійснюється щомісячно з 1 по 10 число кожного місяця,починаючи з місяця,наступного за місяцем отримання Траншу, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту,що становить 625 доларів США відповідно до Графіку повернення заборгованості.

Згідно п.3.3.4 Договору,ОСОБА_3 зобов'язалась щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит,у відповідності з п.1.1 цього Договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту,або в день дострокового розірвання цього договору,з врахуванням п.4.1 Договору, сплачувати проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.3.1.11 Договору, на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються Банком,виходячи із 14,3% річних,починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

За порушення строків повернення кредиту та (або) сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості,але в межах строків позовної давності.

Для забезпечення виконання зобов'язань між ОСОБА_3 та Банком був укладений Договір іпотеки №56/08/І-Ф,посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстрованим №1670,предметом якого є нерухоме майно: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0501 га за цією адресою.

Пунктом 3.3.4.2 Договору іпотеки передбачено обов'язок не пізніше ніж за 3 календарні дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів,визначених договором страхування,сплачувати такі платежі та не пізніше ніж за 1 календарний день до граничного строку сплати чергових страхових платежів,визначених договором страхування,надавати іпотекодержателю докази таких сплат.

Для забезпечення виконання зобов'язань 10.04.2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладений договір поруки №56/08/П-Ф,відповідно до п.1.1,п.1.2 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником умов договору. Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Як вбачається з ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 33,35 Закону України «Про іпотеку»встановлено,що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду,виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Так, як встановлено судом, відповідачами не оспорюється факт укладення Кредитного договору,Договору поруки та Договору іпотеки.

При укладанні кредитного договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов, договір недійсним судом не визнавався.

Статтею 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу, закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України 10.04.2008 року ОСОБА_3 виявила власне волевиявлення та вільну внутрішню волю, про що свідчать її підпис у Кредитному договорі № 56/08/К-Ф.

У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачка ОСОБА_3, вирішуючи питання про отримання кредиту в іноземній валюті, діяла на власний ризик.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник), що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Однією з підстав визнання умов договору несправедливими є надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в одностороннему порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі, як це передбачено п.11 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте, як вбачається з пунктів 1, 2 абзацу 4 частини 4 ст.18 вказаного Закону положення пунктів 8, 11 та 13 частини третьої ст.1 8 не застосовуються до операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем, а також договорів про купівлю-продаж іноземної валюти, дорожніх чеків або про міжнародні грошові перекази, номіновані в іноземній валюті.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банківський кредит -це будь-яке зобов»язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов»язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов»язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов»язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

У статті 2 вищезазначеного Закону дається визначення поняття кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті.

Відповідно до ст. 1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як зазначено в ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду татакої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Аналіз приведених норм свідчить про безумовне зобов»язання відповідачів повернути позивачу позику -грошові кошти у іноземній валюті (долар) з врахуванням відсотків, в строки та на умовах, визначених сторонами у Кредитному договорі.

Як вбачається з матеріалів справи при укладенні спірного договору Банк зазначив у договорі всі істотні умови договору, а відповідачка ОСОБА_3 була належним чином ознайомлена з усіма умовами та за власним волевиявленням прийняла пропозицію і як наслідок підписала кредитний договір та не існувало ніяких інших умов, які б примусили її прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

ОСОБА_3 згідно з ч.2 ст.1056 Цивільного кодексу України мала право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця, проте цим правом вона не скористалась.

Тому посилання представника відповідачів,на підставі яких він просить у задоволення позову відмовити, є безпідставними і не дають підстав не застосовувати стягнення з відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України та ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини,які виникли з дня набрання ним чинності,і не мають зворотної дії в часі,крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Згідно із Законом від 12.12.2008 року №661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»,що набрав чинності 09.01.2009 року, ЦК України доповнено ст.1056-1,у якій встановлено заборону банку змінювати розмір процентів за користування кредитом в односторонньому порядку. Цей Закон не скасовує і не пом'якшує цивільної відповідальності особи,а отже, не має зворотної дії в часі.

Судом встановлено, що договір, в якому збільшено п.3.1.11 процентну ставку,укладено в січні 2008 року. Змінився розмір процентів за користування кредитом з ініціативи Банку в серпні 2008 року -також до набранням чинності цим Законом.

Тому суд не вбачає підстав для відмови в позові в частині збільшення процентної ставки.

Згідно розрахунку заборгованості борг перед ПАТ АБ «Укргазбанк» складає: сума,що стягується достроково - 118 750 доларів США,прострочена заборгованість по кредиту -7500 доларів США, прострочена заборгованість по процентам -16 580,19 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту -11 405,80 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів -24 311,78 грн., а всього 142 830,19 доларів США та 35 717 грн.58 коп.

Окрім того підлягає до стягнення з ОСОБА_3 штраф за невиконання умов Договору іпотеки в розмірі 5% від заставної вартості предмету іпотеки -54 320 грн. 00 коп.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачами вищенаведених вимог Кредитного договору та вимог чинного законодавства, підстави для задоволення позову за рішенням суду наявні.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З оглянутого в судовому засіданні платіжного доручення №4056_12 від 06.07.2012 року вбачається, що за подачу до суду позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3219 грн. 00 коп.

Тому підстави для стягнення судових витрат в зазначеному розмірі також наявні.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.526,530,553,554,610-612,625,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_4,солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" заборгованість по Кредитному договору в сумі 142 830,19 доларів США (сто сорок дві тисячі вісімсот тридцять доларів США 19 центів) та 35 717 грн. 58 коп.(тридцять п»ять тисяч сімсот сімнадцять грн. 58 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" штраф за невиконання умов Договору іпотеки в сумі 54 320 грн. 00 коп.(п'ятдесят чотири тисячі триста двадцять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4,солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. 00 коп. (три тисячі двісті дев'ятнадцять грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського міського суду М.М.Головчак