Рішення № 28877985, 28.01.2013, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 224/2347/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.,

при секретарі Бойко Т.Є.,

з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2012 року ОСОБА_2. звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 5 серпня 2011 року він уклав договір з ТОВ "Авто Просто"(далі -Договір) про надання послуг спрямованих на придбання автомобіля в групах АвтоТак. Цього ж дня позивачем було сплачено 2580,48 грн. вступного внеску в систему АвтоТак.

Далі 15 вересня 2011 року позивачем було сплачено 1027,41 грн щомісячного внеску, 15.02.2012 року-350 грн щомісячних адміністративних витрат.

ОСОБА_2 уважає, що вищевказаний Договір укладений з порушенням Закону України "Про захист прав споживачів", внаслідок застосування ТОВ "Авто Просто" нечесної підприємницької практики.

Відповідно до ст.. 3 Договору ТОВ «Авто Просто» зобов»язується вчинити дії, спрямовані на придбання позивачем автомобіля при умові, що він виконає всі умови даного договору та додатків до нього.

Ст.. 5 Договору передбачені обов»язки позивача, як учасника програми, а саме: сплатити плату за послуги, пов»язані із вступом до Системи при укладанні договору, щомісячно сплачувати Повні внески та інші.

Умовами діяльності програми, а саме ст.. 4, передбачений порядок надання права на отримання автомобіля, за змістом якого вбачається, що рішення про надання права на отримання автомобіля залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про надання права на отримання автомобіля є непрозорою, а інформація щодо результатів проведених асигнаційних актів, на яких надається право на отримання автомобіля, не може бути перевірена позивачем.

Позивач ОСОБА_2 вказує, що відповідач в ст.. 2 Договору гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов»язань, передбачених договором, а відповідно діяльність ТОВ «Авто Просто» вводить споживача в оману, оскільки програма Авто так формується виключно на коштах учасників Програми, без залучення коштів Товариства. Придбання автомобілів, відповідно до цієї Програми, здійснюється за кошти, внесені учасниками Програми, а в подальшому учасник Програми, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми.

Як зазначає позивач, він сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх кошти, відповідно до такої ж схеми; право отримати товар залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками Програми.

ОСОБА_2 також посилається на п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно якого забороняються, як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприйняття розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Крім цього позивач посилається на п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними», згідно якої вважає, що Договір є нікчемним, а тому підлягають застосуванню наслідки нікчемності правочину.

Представник ТОВ «АВТО ПРОСТО» за довіреністю Онищенко О.А. надіслав до суду пояснення та заперечення проти позову ОСОБА_2 які обґрунтував наступним.

Між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 369422, який був укладений в рамках створеної відповідачем в Україні системи продажу автомобілів АВТО ТАК. Подібна система полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості, наприклад-автомобілів, і які стають учасниками системи. Система встановлює відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років.

При виконанні договорів з учасниками, укладеними в рамках системи Авто план, відповідач надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля на основі системи АВТО ТАК. Ці послуги полягають в формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах жеребкувань і аукціонів, а також інших послуг, передбачених Договором.

Представник відповідача вказує, що позивач ОСОБА_2 мав повну і достовірну інформацію про послуги ТОВ та порядок їх надання, прочитав їх та, зрозумівши Договір та Додатки до нього, засвідчив своїм підписом.

Щодо тверджень позивача про утворення відповідачем «пірамідальної схеми», представник ТОВ «АВТО ПРОСТО» Онищенко О.А. зазначає, що в правовідносинах сторін у справі відсутня «пірамідальна схема», оскільки незаконною пірамідальною схемою є «коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_1 позов підтримали за обставин, зазначених у ньому, попросили позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ "Авто Просто" в судове засідання не з"явився, однак представник ТОВ «АВТО ПРОСТО» Онищенко О.А. в письмових поясненнях попросив розгляд справи провести без участі представника ТОВ «Авто Просто».

Суд, заслухавши пояснення позивача, його адвоката, розглянувши письмові пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разів визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом установлено, що 5 серпня 2011 року між ОСОБА_2 (далі -Учасник) та ТОВ "Авто Просто" (далі -Товариство) укладено договір про надання послуг № 369422 (далі-Договір) (а. с. 4-7). Згідно цього Договору Товариство, за згодою Учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок Учасника певні дії (надання послуги), спрямовані на придбання автомобіля. Договір укладається шляхом підписання Сторонами Договору, Додатку № 1 та Додатку № 2, які є невід»ємними частинами Договору.

Розділ 2 Додатку № 2 до Договору № 369422 передбачає функціонування системи в групах, яким визначено загальні положення; розрахунок та сплату повних внесків, цілих чистих або половинних чистих внесків, призначення внесків; авансові внески, дострокове завершення графіку внесків; надання права на отримання автомобіля, чистий фонд; надання права на отримання автомобіля через механізм накопичення внесків; надання права на отримання автомобіля через механізм пропозиції авансових внесків; вибір моделі автомобіля; передача автомобіля; заміна, припинення випуску або припинення продажу марки та / або моделі автомобіля, зазначених в угоді; страхування автомобіля; страхування життя; передача права та обов»язків за угодою; розірвання угоди, формування фонду для повернення коштів, повернення коштів; невиконання зобов»язань за угодою; форс-мажор; податки; адреси; порядок розв»язання спорів, третейське застереження; інші умови.

Згідно ст..2 Договору учасник зобов'язується: одноразово сплатити Реєстраційний платіж у день підписання Сторонами даного Договору та Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту отримання Дозволу; своєчасно, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий внесок, за рахунок якого Адміністратор здійснює оплату Вартості Товару чи надає відповідні суми в позику, та Адміністративні витрати, що є сплатою за послуги Адміністратора з організації діяльності Програми; належним чином дотримуватися усіх умов Договору та Додатків до нього; після отримання Дозволу: укласти Договір позики; підписати Додаток № 3 до Договору з метою визначення заборгованості, виду забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань; укласти договір застави (іпотеки) майна та/або (за погодженням з Адміністратором) договір поруки з одним або декількома поручителями; укласти договори страхування об'єкта застави (іпотеки) з визначенням вигодонабувачем Адміністратора.

Так, згідно ст.. 4 Договору, Учасник, який належним чином виконує свої зобов»язання за даним Договором, отримує Автомобіль через механізм надання Права на отримання Автомобіля, передбачені в Договорі.

Згідно ст.. 5 Договору право на отримання автомобіля через механізм Накопичення внесків одержує Учасник, який має найбільшу загальну кількість балів відповідно до даних, повідомлених АВТО ПРОСТО банківськими установами, через які Учасники сплачують внески, станом на 20-е число місяця, в якому проводиться Асигнаційний акт. Для визначення кількості балів кожного Учасника будуть враховуватися внески, сплачені з початку функціонування групи. При цьому кожен сплачений Повний внесок, до складу якого входить Цілий Чистий внесок або Авансовий внесок, відповідає двом балам, а кожен сплачений Повний внесок, до складу якого входить Половинний Чистий внесок, відповідає одному балу. Якщо двоє або більше Учасників матимуть рівну кількість балів у певній групі, АВТО ПРОСТО надасть Право на отримання Автомобіля Учаснику, номер Договору якого є меншим.

Таким чином, згідно вищезазначених приписів Умов механізму накопичення внесків, можна зробити висновок про те, що Учасник даної програми не може знати про достатність Фонду чистих внесків, для його подальшого розподілу між Учасниками, про відповідну (конкретно визначену) суму коштів, яка знаходиться на рахунку АВТО ПРОСТО, для розподілення її між Учасниками. Тобто можна зробити висновок, що рішення про порядок розрахунків та передачу товарів для Учасників, залежить лише від волі АВТО ПРОСТО, яке само на власний розсуд приймає таке рішення, процедура прийняття такого рішення є непрозорою, а інформація щодо результатів проведення відповідних конкурсів та про осіб, які отримали чи можуть отримати право на товар є не загальною та не може бути перевірена Учасниками.

Згідно викладеного, можливо зробити висновок, що діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" вводить споживача в оману, оскільки механізм накопичення внесків формується виключно на коштах учасників цієї програми, без залучення коштів ТОВ "АВТО ПРОСТО".

При цьому, позивач ОСОБА_2 сплачував ТОВ "АВТО ПРОСТО" не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права купівлі товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар ОСОБА_2. залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками механізму Накопичення внесків.

Оскільки ОСОБА_2 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ «АВТО ПРОСТО» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи механізму накопичення внесків, суд вважає, що Угода, укладена між сторонами у справі є такою, що порушує права ОСОБА_2 а діяльність ТОВ «АВТО ПРОСТО» з реалізації системи «Придбання в групах АВТО ТАК» є такою, що вводить в оману споживача.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно правової позиції (справа № 6-35цс12) Постанови від 23 травня 2012 року м.Київ Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Згідно ч.2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Таким чином, судом установлено, що договір про надання послуг № 369422 від 5 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ "АВТО ПРОСТО", є нікчемним.

За змістом ст. 216 ЦК України недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За вказаним нікчемним правочином позивач ОСОБА_2 сплатив ТОВ "АВТО ПРОСТО" 3607,89 грн. (а. с. 8), які повинні бути стягненні з ТОВ "АВТО ПРОСТО" на його користь.

Згідно п. 7 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються споживачі -за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Згідно п.10 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі-громадяни, які віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_2 є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії (а.с.9).

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно ч. 1-2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", установлена на 2012 рік мінімальна заробітна плата, у місячному розмірі з 1 січня -1073 грн.

Таким чином з відповідача ТОВ "АВТО ПРОСТО" підлягає стягненню в доход держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ТОВ "АВТО ПРОСТО" на його користь судові витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн, що підтверджується квитанцією про сплату гонорару в розмірі 1000 грн адвокату ОСОБА_1 за надання юридичної допомоги (а.с. 14),тобто з матеріалів справи вбачається наявність доказів понесення ним таких витрат, а тому його вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 18, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19, ст.. 20 Закону України "Про судовий збір", ст.15, 16, 203, 215, 216, 638, 653, 901, 903, 907 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 10, 11, 15, 30, 60-62, 64, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, задовольнити.

Стягнути з ТОВ "АВТО ПРОСТО" на користь ОСОБА_2 3607,89 грн. (три тисячі шістсот сім гривень 89 копійки) сплачених коштів за нікчемним правочином.

Стягнути з ТОВ "АВТО ПРОСТО" на користь ОСОБА_2 1000,00 грн (одну тисячу гривень) витрат, пов»язаних із наданням юридичної допомоги.

Стягнути з ТОВ "АВТО ПРОСТО" в доход держави 214,60 грн (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2013 року.

Суддя: О. В. Пилипчук