Рішення № 28875423, 25.12.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2012 Справа №1915/16802/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :

- головуючого -судді Стельмащука П.Я.

- при секретарі Гапія В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державний вищий навчальний заклад Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання, посилаючись на те, що 31.08.2002 року на навчання в ДВНЗ Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського на бюджетну форму навчання зараховано ОСОБА_2 та укладено угоду про підготовку фахівців з вищою освітою. В розділі зобов'язання студента передбачено обов'язок прибуття після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювання не менше трьох років, однак відповідач за місцем призначення -Богуславська ЦРЛ Київського ОУОЗ, не прибув, а тому університет просить стягнути з відповідача затрачені на навчання кошти у сумі 43 179,50 грн. Представник позивача Сагайдак В.В. в судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав та просить його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, яким належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 10.09.2002 року між сторонами укладено типову угоду про підготовку фахівців з вищою освітою, згідно умов якої ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років. А у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного та місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку.

З навчальної картки студента ОСОБА_2 слідує, що останній зарахований до ВНЗ за держзамовленням відповідно до наказу № 160Д від 01.08.2002 року.

З протоколу засідання комісії з персонального розподілу спеціалістів, які закінчують Тернопільський державний медичний університет ім. Горбачевського в червні 2008 року(XXXXVI випуск) від 6-7 грудня 2007 року слідує, що молодого спеціаліста 2008 року ОСОБА_2 направлено на роботу в Богуславську ЦРЛ Київського ОУОЗ лікарем загальної практики - сімейним лікарем.

Відповідно до списку працевлаштування персонального кожного випускника медичного факультету Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (2008 рік випуску), місце майбутньої роботи ОСОБА_2 за направленням - Богуславська ЦРЛ Київського ОУОЗ, лікар загальної практики-сімейний лікар, з наданням кімнати для проживання.

Згідно наданого розрахунку затрат на навчання випускників Державного вищого навчального закладу Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України, розподілених в медичні заклади Тернопільської області за державним замовленням у 2007 - 2009р.р., які з невідомих причин не приступили до роботи після закінчення інтернатури або не відпрацювали встановленого терміну -3 роки, загальна вартість навчання становить для ОСОБА_2 43179,50грн.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із вимогами ч.2 статті 52 Закону України "Про освіту", випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1997 року № 367, випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо випускник не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до умов Типової угоди про підготовку фахівців з вищою освітою від 10.09.2002 року, укладеної між сторонами, ОСОБА_2 у разі відмови їхати за призначенням взяв на себе зобов'язання відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку.

Згідно із вимогами ч.1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, закінчивши навчання на бюджетній формі у ДВНЗ Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського за місцем направлення - в Богуславську ЦРЛ Київського ОУОЗ, не прибув та жодних доказів про поважність причин неприбуття суду не представив.

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, відповідно до вищенаведених норм законодавства та умов угоди, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення із позивача до Державного бюджету України затрачених коштів на його навчання у ДВНЗ Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського в сумі 43 179,50 грн., яка включає фактичні затрати на навчання в сумі 32643,23 грн. та 10545,27грн. отриманої ним стипендії.

Крім того, в силу вимог статті 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 431,80 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 209, 212-215, 223, 224-226, 228, 232, 233, 294 ЦПК України, ст.526 ЦК України, ст. 52 Закону України "Про освіту", п.21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1997 року № 367, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Державного вищого навчального закладу Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України 43 179,50 грн. коштів затрачених на його навчання у Державному вищому навчальному закладі Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського на рахунок ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35224001000141, код 02010830.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного вищого навчального закладу Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського 431,80 грн. понесених позивачем судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку лише у разі залишення судом, який його ухвалив, без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Головуючий П.Я.Стельмащук