Ухвала суду № 28871968, 17.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року м. Київ К-17824/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комерційного акціонерного банку „Слов'янський" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2010

у справі № 2а-2369/10/0870

за позовом Комерційного акціонерного банку „Слов'янський"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя,

Державної податкової адміністрації України

третя особа: Громадська організація „Союз захисту інтересів вкладників, споживачів

банківських послуг"

про визнання частково недійсним акту

ВСТАНОВИВ:

Комерційний акціонерний банк „Слов'янський" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, Державної податкової адміністрації України про визнання частково недійсним акту.

27.11.2008 позивачем уточнено позовні вимоги в де просив суд визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №365/22-03-09806354 від 26.05.2000, в частині донарахування: податків: податку на прибуток 20 142 950,52 грн.; податку на додану вартість 105546, 47 грн.; податку на репатріацію доходів нерезидента 79159, 86 грн.; прибуткового податку з громадян 14993, 20 грн.; збору до державного інноваційного фонду 2135135, 49 грн.; збору на реконструкцію та утримання доріг загального користування 2562162, 32 грн.; пені з податку на прибуток 6576258, 38 грн.; з податку на репатріацію доходів нерезидентів 70 019, 09 грн.; 3. З прибуткового податку з громадян -10 064,5 грн.; 4. Зі збору до державного інноваційного фонду 620 058,91 грн.; збору на реконструкцію та утримання доріг загального користування 724 298,49 грн.; за порушення терміну надходження валютної виручки за експортно-імпортними операціями 145111,35 грн. фінансових цій: з податку на прибуток 6042885, 16 грн.; з податку на репатріацію доходів нерезидентів 23747, 96 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 позовні вимоги задоволено повністю, визнано частково недійсним рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя №365/22-03-09806354 від 26.05.2000.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2010 постанову господарського суду Запорізької області від 05.04.2005 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив її в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено планову перевірку позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.1998 по 01.01.2000 та складено акт №5 від 17.05.2000.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 365/22-03-09806354 від 26.05.2000, яким застосовано до позивача штрафні санкції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того що в порушення вимог ч. 1 ст. 24 КАС України судом першої інстанції справу розглянуто і вирішено суддею одноособово.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КАС адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Суд апеляційної інстанції, констатуючи, що Державна податкова адміністрація України відноситься до органів виконавчої влади в системі органів державної влади, одночасно прийшов до висновку, що Державна податкова адміністрація України, повинна бути віднесена до органів виконавчої влади, а тому справи за її участю, за змістом ч. 1 ст. 24 КАС України, повинні розглядатися в колегіальному складі суддів.

Система та структура (включаючи схему організації) центральних органів виконавчої влади затверджена Указами Президента України від 15 грудня 1999 року N 1572/99 „Про систему центральних органів виконавчої влади" та N 1573/99 „Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.

Аналіз вищезгаданих правових актів, дає підстав для віднесення Державна податкова адміністрація України до центральних органів державної виконавчої влади в розумінні частини 1 статті 24 КАС, участь яких у спорі є підставою для його колегіального розгляду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Комерційного акціонерного банку „Слов'янський" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2010 у справі № 2а-2369/10/0870 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну Комерційного акціонерного банку „Слов'янський" відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2010 у справі № 2а-2369/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко