Ухвала суду № 28871966, 22.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року м. Київ К-35280/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"

на постанову господарського суду Львівської області від 14.06.2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2008 року

у справі № 5/1032-28/157 А (№ 22-а-194/08)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"

до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" (далі по тексту -позивач, ВАТ "Західенерго") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області (далі по тексту -відповідач, ДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Львівської області від 14.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2008 року в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 14.06.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2008 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ за період з 19.08.2005 року по 28.12.2005 року, за результатами якої складено акт від 03.03.2007 року №59/15-0/23269555.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ та ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування" - несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток із затримкою до 30 календарних днів в сумі 2617145 грн 70 коп, від 31 до 90 календарних днів в сумі 97880 грн 15 коп.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 14.03.2007 року:

- №0078251501/0, яким до ВАТ „Західенерго" застосовано штраф у розмірі 19576 грн. 03 коп, за затримку на 37 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій державного підпорядкування в сумі 97880 грн. 15 коп.

- №0078261501/0, яким до ВАТ „Західенерго" застосовано штраф у розмірі 261714 грн. 57 коп., за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій державного підпорядкування в сумі 2617145 грн. 70 коп.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом встановлених граничних строків передбачена у вигляді застосування штрафів у розмірах встановлених п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ. Такий розмір залежить від терміну затримки сплати та складає 10, 20, 50 відсотків.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин суди вірно прийшли до висновку щодо правомірності прийняття ДПІ спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові(економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст. 1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Львівської області від 12.08.2005 року (справа №6/188-29/196) було порушено справу про банкрутство ВАТ «Західенерго»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, проте в подальшому заяву по вказаній справі залишено без розгляду.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 06.12.2005 року (справа № 6/282-8/258) було порушено справу про банкрутство ВАТ «Західенерго» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2005 року по цій же справі провадження про банкрутство ВАТ «Західенерго»припинено.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем нараховано штрафні санкції ВАТ «Західенерго»за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на прибуток, строк сплати яких настав після 12.08.2005 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Львівської області від 14.06.2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2008 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" відхилити.

2. Постанову господарського суду Львівської області від 14.06.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2008 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов