Ухвала суду № 28871879, 21.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 січня 2013 року м. Київ К-24466/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції та Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009

по справі № 2-а-709/09/0570

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»

до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсною податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка»звернулось до суду з позовом про визнання недійсною другої податкової вимоги Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.12.2008 № 2/240.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2009 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009 рішення суду першої інстанції скасовано; у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В подальшому відповідач надіслав заяву про відмову від касаційної скарги на зазначені судові рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 218 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, з урахуванням заяви про відмову від касаційної скарги відповідача, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача підлягає закриттю, а касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.10.2008 позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, у якій самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 131 169 грн., та 20.11.2008 за жовтень 2008 року, у якій самостійно визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 535 124 грн.

Також судами встановлено, що між позивачем та податковим органом були укладені договори про розстрочення сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 6/24-113/00180870 від 30.05.2008, № 13/24-113/00180870 від 30.01.2008, № 7/24-113/00180870 від 01.07.2008, з терміном сплати з 30.05 по 15.12.2008.

03.11.2008 відповідачем було прийнято першу податкову вимогу № 1/193 про нарахування суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 130 362,94 грн.

09.12.2008 відповідачем було прийнято другу податкову вимогу № 2/240 про визначення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 843 242,79 грн., в т.ч.: 840 424,94 грн. основного платежу та 2 817,85 грн. пені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що сума податкового боргу в розмірі 840 424,94 грн. була не перерахована позивачем через заходи, які здійснювались у філії «Київське відділення Промінвестбанку у м. Донецьку»на підставі Постанови НБУ від 07.10.2008 № 308, згідно якої в Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).

Як встановлено в судовому прядку, позивачем узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість не виконані.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до абз. 2 пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 цього Закону податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону).

В пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 зазначеного Закону передбачено, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до п. п. 22.4, 22.7 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання; у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, платіжні доручення на перерахування до бюджету сум податку на додану вартість не були прийняті філією «Київське відділення Промінвестбанку у м. Донецьку»до виконання та були повернуті позивачу.

Оскільки в судовому порядку встановлено, що позивачем не сплачено в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність складання та надіслання податковим органом позивачу першої та другої податкових вимог.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 218, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції від касаційної скарги по справі № 2-а-709/09/0570.

Касаційне провадження за скаргою Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції закрити.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка»залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.В. Муравйов

Суддя В.В. Кошіль