Ухвала суду № 28871870, 22.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2013 р. м. Київ К-12665/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекто»

на постанову господарського суду Сумської областi від 28.11.2007 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 р.

у справі № АС12/526-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекто»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекто»(далі -позивач, ТОВ «Алекто») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі -відповідач, ДПІ в м. Суми ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262311/0/11914 від 21.02.2007 р.

Постановою господарського суду Сумської областi від 28.11.2007 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 р. постанову господарського суду Сумської областi від 28.11.2007 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Алекто», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову господарського суду Сумської областi від 28.11.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ в м. Суми, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Сумської областi від 28.11.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 р. -без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ в м. Суми провела виїзну планову перевірку ТОВ «Алекто»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2006 р., за результатами якої складено акт № 808/2311/31651868/16 від 12.02.2007 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.4., п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні податкового кредиту в грудні 2004 р. з податку на додану вартість на суму 933 836,00 грн.

21.02.2007 р. ДПІ в м. Суми прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000262311/0/11914, яким позивачу визначено суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 1 400 754,00 грн., у тому числі основний платіж -933 836,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 466 918,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Алекто»у грудні 2004 р. по бухгалтерському обліку провело списання матеріальних цінностей у зв'язку з передачею цих матеріальних цінностей по розподільчому балансу новому, створеному шляхом виділення із ТОВ «Алекто», підприємству ТОВ «Агрекс». По податковому обліку підприємство зазначені операції не відобразило.

Проте, відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», до податкового кредиту з ПДВ не включаються суми ПДВ сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням ТМЦ, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 даного Закону.

Крім того, операція з передачі ТМЦ не підпадає під визначення господарської діяльності підприємства, оскільки згідно визначення п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарською - визнається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Тоді як, передача позивачем матеріальних цінностей по розподільчому балансу - не була направлена на отримання доходу, що є обов'язковою умовою включення податку, сплаченого у зв'язку з придбанням цих товарів, до податкового кредиту з ПДВ відповідно до пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також судами встановлено, що по податковому обліку по податку на прибуток ТОВ «Алекто»вартість готової продукції, переданої ТОВ «Агрекс»по розподільчому балансу в сумі 4 648 237,50 грн. відображена підприємством в додатку К 1/1 до Декларації з податку на прибуток за 2004 р. «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»як така, що використана не в господарській діяльності.

Тобто, підприємство самостійно визначило передану готову продукцію, як таку, що не була використана у господарській діяльності.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Підпунктом 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі, коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.

Отже, податковим органом обґрунтовано зменшено податковий кредит з ПДВ за грудень 2004 р. на суму податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням (виготовленням) готової продукції і товарів, які були списані з балансу ТОВ «Алекто»у грудні 2004р. і не були в подальшому використані в господарській діяльності підприємства на загальну суму 933 836,45 грн.

Водночас, слід зазначити, що вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.03.2008р. по кримінальній справі №1-33/08 було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 кримінального кодексу України, ОСОБА_1, який в період з 20.05.2004 р. по 23.06.2006 р. обіймав посаду директора ТОВ «Алекто». У вироку суду зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 - в частині порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість»- завищив податковий кредит, що призвело до несплати ТОВ «Алекто»до бюджету податку на додану вартість на суму 933 836,00 грн. При цьому вказане порушення встановлено судом саме по операції з передачі товарно-матеріальних цінностей по розподільчому балансу ТОВ «Агрекс».

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Сумської областi від 28.11.2007 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекто»залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Сумської областi від 28.11.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов