Ухвала суду № 28871750, 23.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року справа №2а/1270/5609/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Корадо А.А.

за участі представника позивача Алфімова О.П.

представників відповідача Вакуленко Н.Ф., Задворної Г.В., Тулупової О.А., Коростильової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. в справі № 2а/1270/5609/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в обґрунтування якого зазначило, що на підставі акту документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. від 31.05.2012 р. №38/23-01/33270581 СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 р. №0000098022 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 20 201 172,00 грн.Позивач вважає висновкищодо наявності прибутку, що підлягає оподаткуванню в розмірі 87 832 189,00 грн., викладені у акті перевірки, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, необґрунтованими.

Висновки, викладені в акті перевірки, щодо заниження позивачем валових доходів по господарським операціям зі швейцарською фірмою «NF TRADING AG» в 2-4 кварталі 2011 р. на суму 280 435 972,00 грн. зроблені на підставі твердження відповідача про те, що позивач є пов'язаною особою з вищевказаною юридичною особою. Обґрунтовуючи пов'язаність позивача зі швейцарською фірмою «NF TRADING AG», відповідач не зазначає, якій саме із ознак пов'язаності відповідають взаємовідносини між швейцарською фірмою «NF TRADING AG» та позивачем. Відповідно до акту перевірки, підприємства знаходяться під спільним контролем однієї особи, а саме, ОСОБА_7. При цьому відповідач вказує, що ОСОБА_7 здійснює контроль за діяльністю позивача, оскільки акціонер позивача компанія «OSTCHEMVENTURESLIMITED» входить до групи OstchemGroup, управляючою компанією якої є «OstchemHoldingAG», 90% акцій якої належить «GroupDF», що знаходиться у власності ОСОБА_7 (інформація отримана із засобів масової інформації). При цьому, в акті не вказується відсоток володіння акцій кожною компанією, що не дає змоги стверджувати, що ОСОБА_7 має вирішальний вплив на діяльність позивача та швейцарської фірми «NFTRADINGAG», а також не дає змоги стверджувати, що він володіє безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу зазначених осіб. Отже, на думку позивача, висновок про наявність контролю з боку ОСОБА_7 за діяльністю позивача та швейцарською фірмою «NF TRADING AG» зроблено в порушення вимог чинного законодавства.

В акті перевірки зроблено висновок, що на порушення пункту 5 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, позивачем занижено валові доходи на 503 912 285,26 грн., які є непогашеною кредиторською заборгованістю перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за договором № 06/09-1984 від 22.12.2009 р.Позивач вказує, що рішенням господарського суду Луганської області від 24.03.2011 р. в справі № 9/11/2011 стягнуто з позивача на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 503 912 285,26 грн. за договором № 06/09-1984 від 22.12.2009 р. Позивачем дане рішення оскаржено в апеляційному порядку. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2011 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, тому позивач вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 24.03.2011 р. по справі № 9/11/2011 не набрало законної сили в квітні 2011 р., а тому відсутні підстави для збільшення доходів в квітні 2011 р. на суму непогашеної кредиторської заборгованості. Також позивач зазначає, що на час пред'явлення позову за результатами касаційного розгляду судові рішення в скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, в акті перевірки органом державної податкової служби зроблений висновок про завищення позивачем задекларованих показників витрат підприємства за 2-4 квартали 2011 р. по придбаним товарам (роботам, послугам) у контрагентівТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «Торгівельний Дім «Труд», СГД ОСОБА_8, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» на підставі нікчемності угод. Позивач зазначає про відсутність у відповідача повноважень на визнання договорів нікчемними та вказує на доведеність фактичного здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами первинними документами, тому вважає, що висновки відповідача щодо завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму 416 442,00 грн., є необґрунтованими.

Також, на думку позивача, є необґрунтованим висновок про завищення задекларованих підприємством показників валових витрат за 2-4 квартали 2011 р. по придбаним транспортно-експедиційним послугам у сумі 11 480 995,00 грн., що надавались компанією «GENFERT TRADING SA». Даний висновок вмотивований тим, що господарські операції не підтверджені первинними документами. В якості доводів зазначено, що первинні документи не оформлені відповідно до вимог, які ставляться для міжнародних перевезень, а також правилам FIATA. Позивач вказує, що послуги надавались щодо організації перевезень на території України, факт надання послуг підтверджується залізничними накладними. Висновок відповідача про відсутність копій залізничних накладних, коносаментів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, який зроблений у зв'язку із зазначенням в залізничних накладних та залізничних квитанціях про приймання вантажу платниками залізничного тарифу ТОВ «Мінералтранссервіс», ТОВ «Металургійна транспортна компанія», ТОВ «ТІС-Міндобрива», спростовується тим фактом, що компанією «GENFERTTRADINGSA» для виконання покладених договором на нею функцій експедитора залучались від свого імені ТОВ «Мінералтранссервіс», ТОВ «Металургійна транспортна компанія», оскільки зазначені юридичні особи мали Єдиний цифровий код експедитора згідно з Інструкцією про порядок надання, використання та захисту кодів експедиторських організацій, затвердженої наказом Міністерства транспорту України №229 від 23.04.2001 р. ТОВ «ТІС-Міндобрива» не залучалось до перевезення вантажів позивача, що підтверджується залізничними накладними та залізничними квитанціями про приймання вантажу.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем у 2-4 кварталі 2011 р. валових витрат по господарським операціям з компаінєю «NFTRADINGAG» та ТОВ «Остхем Україна» у зв'язку з тим, позивач є пов'язаною особою з вищевказаними юридичними особами, оскільки підприємства знаходяться під спільним контролем однієї особи-ОСОБА_7. Контроль з боку ОСОБА_7 за діяльністю швейцарської фірми «NFTRADINGAG» відповідач обґрунтовує довіреністю, виданою керівнику фірми ОСОБА_10 компанією «OstchemHoldingLimited» в особі ОСОБА_7. Позивач вважає, що надання ОСОБА_10 права на укладання договорів від імені «OstchemHoldingLimited» не дає права стверджувати про наявність контролю за діяльністю підприємства, оскільки це не відповідає вимогам п. 14.1.159 Податкового кодексу України, та можливість впливати на господарську діяльність швейцарської фірми «NFTRADINGAG» зазначена довіреність не надає. Позивач зазначає про відсутність належних доказів пов'язаності позивача із зазначеними юридичними особами та наявності контролю з боку ОСОБА_7 за діяльністю ТОВ «Остхем Україна».

Також позивач вважає необґрунтованими висновки акту перевірки про порушення позивачем пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу інших витрат, що пов'язані з адміністративними витратами, сум, сплачених ТОВ «Юридична компанія АВРК», за надання юридичних послуг.ТОВ «Юридична компанія АВРК» не виконувала функції юридичної служби позивача, оскільки функціональні обов'язки між ними були розподілені за територіальним принципом. У зв'язку з неможливістю оперативного здійснення працівниками юридичної служби позивача юридичних функцій в м. Києві через територіальну віддаленість, ТОВ «Юридична компанія АВРК» здійснювала надання юридичних послуг шляхом представництва у судах, розташованих в м. Києві, а також шляхом надання інших послуг, передбачених договором, працівникам позивача, які знаходились в м. Києві, в тому числі, і працівникам представництва позивачав м. Києві.

Позивач просив визнати нечинним та протиправним податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 р. №0000098022 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 20 201 172,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. позов задоволений, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000098022 від 19.06.2012 р.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення норм матеріального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків суду приписам Податкового кодексу України та встановленим в ході розгляду обставинам справи. Так, апелянтом зазначено про неврахування судом встановлення під час перевірки знаходження фінансово-господарської діяльності нерезидентів компанії «NFTRADINGAG», компанії «OstchemHoldingLimited» та компанії «OSTCHEMVENTURESLIMITED» під спільним контролем однієї особи - ОСОБА_7 та їх пов'язаності із позивачем. На думку податкового органу, судом зроблений неправильний висновок, що позивач отримував від компанії «OstchemHoldingLimited» аміак та карбамід, оскільки цей нерезидент був постачальником природного газу.

Також апелянт зазначає, що висновок суду першої про необхідність збільшення доходів на суму непогашеної заборгованості, визнаної судом, після набрання відповідним судовим рішенням законної сили не відповідаєприписам п. 5 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки в зазначеній нормі чітко вказано, що строк починає обчислюватися саме з дня ухвалення судового рішення, а не з дня набрання законної сили таким рішенням.

Що стосується неправомірного збільшення витрат за рахунок операцій з придбання товарів (робіт, послуг), пов'язаних з нереальністю здійснення операцій, апелянт вказує, що судом не враховано, що в порушення ст. 85 Податкового кодексу України позивачем не надані документи на підтвердження здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим відповідачем під час перевірки використана податкова інформація, яка містилась в актах перевірки контрагентів позивача. Позивачем не підтверджено документально отримання та використання товарів за спірними господарськими операціями.

Щодо завищення валових витрат по придбанню транспортно-експедиційних послуг, апелянт зазначає про неврахування судом не підтвердження належними первинними документами відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» послуг, наданих позивачу компанією «GENFERTTRADINGSA», оскільки акти виконаних робіт не містять зазначення посад та прізвищ осіб, які їх склали, до актів виконаних робіт не додані залізничні накладні, коносаменти. Крім того, підписання договору, додаткових угод, актів виконаних робіт, квитанцій про прийняття вантажу та інших документів ОСОБА_11 на підставі довіреності від імені компанії «GENFERTTRADINGSA» від 29.11.2004 р. № 4487 є неможливим, оскільки строк довіреності сплинув у 2009 р. Також апелянтом зазначено, що фактично транспортно-експедиційні послуги надавались позивачу ТОВ «Металургійна транспортна компанія» та ТОВ «Мінералтранссервіс», що свідчить на укладання удаваного правничу між позивачем та компанією «GENFERTTRADINGSA».

Щодо неправомірності включення до складу інших витрат, що пов'язані з адміністративними витратами, вартості юридичних послуг,отриманих від ТОВ «Юридична компанія АВРК», апелянт зазначає про неправильне посилання суду на п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, оскільки платником податків не надано до перевірки будь-які документи на підтвердження виконання договору, а лише зазначено номери справ, в яких брали участь працівники ТОВ «Юридична компанія АВРК», тому у відповідача були відсутні підстави для призначення позапланової перевірки цього питання. В актах виконаних робіт не вказано, які конкретно дії, в якій термін виконані юридичною фірмою, чи є зв'язок між наданими послугами та господарською діяльністю позивача.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Прокурор до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю прокурора.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.12.2004 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33270581, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складений акт від 31.05.2012 р. №38/23-01/33270581.

На підставі акту перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000098022 від 19.06.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 20 201 172,00 грн.

Також судом встановлено, що між позивачем як замовником та компанією «GENFERTTRADINGSA» (експедитором) укладено договір №05/08-тр від 04.01.2005 р., за умовами якого при виконанні своїх обов'язків експедитор діє від свого імені та за рахунок замовника. При цьому оформлюється доручення на експедирування вантажів, яке є невід'ємним додатком до цього договору.Згідно із довіреністю №4487 до вищевказаного договору компанія «GENFERTTRADINGSA» уповноважує громадянина ОСОБА_12 здійснювати вказану у довіреністю роботу з ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

На виконання умов зазначеного договору позивачем замовлено виконання послуг з перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, що підтверджується долученими до матеріалів справи додатковими угодами до вищевказаного договору, актами виконаних робіт, листами про надання послуг, витягами розкладу руху вагонів по вантажу прив'язки, переліком вагонів, що надіслані для завантаження, списком вагонів, відправлених з вантажем, квитанціями про приймання вантажу, повідомленнями, залізничними накладними, відомостями вагонів, платіжними дорученнями.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що оскільки послуги за вказаним договором надавались виключно на території України та підтверджені належними первинними документами, оформленими у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., відсутні підстави для висновку про завищення задекларованих позивачем показників валових витрат за 2-4 квартал 2011 р. по придбаним транспортно-експедиційним послугам в сумі 11480995 грн. у компанії «GENFERTTRADINGSA».

31.03.2011 р. позивачем як замовником та ТОВ «Юридична компанія АВРК» (виконавець) укладений договір про надання юридичних послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання замовникові юридичних послуг. На виконання умов зазначеного договору позивачем доручено виконання юридичного обслуговування підприємства, що підтверджується долученими до матеріалів справи звітами про надання юридичних послуг та актами виконаних робіт. Оскільки судом встановлено неповне дослідження первинних документів бухгалтерського обліку, неврахування наданих позивачем документів до заперечень на акт перевірки, з урахуванням приписів п. 44.6 ст. 44, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України суд вважав, що у відповідача були відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов'язання за цим порушенням.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем в періоді, що перевірявся, здійснювались господарські операції з ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «Торгівельний дім «Труд», СГД ОСОБА_8, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія», ТОВ «Полігон», ТОВ «Софтлайн Інтернешенел», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Євросвітло-Луганськ», ТОВ «НВП «Промтехсінтез», ТОВ «Ідея-2004», ТОВ «Востокметалінвест». Фактичне здійснення господарських операцій підтверджено первинними документами: видатковими накладними №3552 та № 3493 від 07.12.2010 р., виданими ТОВ «Євросвітло-Луганськ»; видатковими накладними №УП-061210006 від 06.12.2010 р. та №УП-201210001 від 20.12.2010 р., №УП-160211011 від 16.02.2011 р., №УП-220211008 від 22.02.2011 р., №УП-190111002 від 19.01.2011 р., виданими позивачу ПП ВКФ «Укрпромснаб»; видатковими накладними №00213 від 27.12.2010 р. та №00180 від 11.11.2010 р., виданими позивачу ТОВ «РІК СВ-Прилад»;видатковою накладною №СІ - 0002537 від 19.10.2010 р., виданою ТОВ «Софтлайн Інтернешенел»; видатковими накладними №РН-0000453 від 15.10.2010 р. та №РН-0000548 від 24.11.2010 р., виданими ТОВ «Полігон»; видатковими накладними №РН-280202 від 28.02.2011 р. та №РН-110301 від 11.03.2011 р., виданими позивачу ТОВ «Востокметалінвест»; накладною№310111 від 30.01.2011 р., виданою позивачу ТОВ «Ідея-2004»;видатковою накладною №РН-0000006 від 10.02.2011 р., виданою позивачу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промтехсінтез»;видатковими накладними №РН-833 від 26.05.2011 р., №РН-799 від 18.05.2011 о. та №РН-807 від 20.05.2011 р., виданими ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010»;видатковими накладними №Л-00358 від 29.8.2011 р., №Л-00311 від 09.08.2011 р., №Л-00325 від 30.08.2011 р. та №Л-00327 від 15.08.2011 р., виданими позивачу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8;видатковими накладними №000000279 від 31.08.2011 р. та №000000272 від 22.08.2011 р., виданими ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія»; видатковими накладними №РН-0000016 від 01.09.2011 р. та №РН-0000024 від 01.11.2011 р., виданими ТОВ «Інтерагро»;видатковими накладними №0712 від 07.12.2011 р., №20101 від 20.10.2011 р. та №2010 від 20.10.2011 р., виданими позивачу ТОВ «ДС «Електрик інжиніринг»;платіжними доручення про оплату позивачем отриманих от вказаних контрагентів товарі (послуг); документами щодо використання придбаних у вказаних осіб товарів у господарській діяльності позивача (накладними та вимогами на внутрішнє переміщеннятоварів, актами списання матеріальних цінностей, прибутковими ордерами, актами внутрішньої передачі товарів, актами внутрішнього переміщення товарів).

Суд першої інстанції вважав доведеними обставини фактичної поставки товарів вказаними підприємствами та зазначив про відсутність повноважень у органа державної податкової служби на визнання угод нікчемними.

Крім того, судом першої інстанції встановлена відсутність обставин для висновку, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» є пов'язаною особою у розумінні пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України з фірмою «NFTRADINGAG» та «IBETRADECORP.», компанії «WORLDWIDECHEMICALLLC».

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з ненабранням законної сили постанови господарського суду Луганської області від 24.03.2011 р. в справі № 9/11/2011 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про стягнення 503 912 285,26 грн. за договором № 06/09-1984 від 22.12.2009 р. у позивача були відсутні підстави для збільшення валового доходу на 503 912 285,26 грн. у декларації за 2 квартал 2011 р.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що СДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складений акт від 31.05.2012 р. №38/23-01/33270581. З акту вбачається, що в ході перевірки встановлені порушення позивачем п. п. 138.1, 138.2, 138.8, пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.2, 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п. 150.1 ст. 150 з урахуванням ч. 3 підрозділу 4 розділу ХХ, пп. 153.2.1, 153.2.6 п. 153.2 ст. 153, ч. 5 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 р. на загальну суму 20 201 172 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 р. - на 8 948 182 грн., за 2-3 квартали 2011 р. - на 28 993 260 грн., за 2-4 квартали 2011 р. - на 20 201 172 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000098022 від 19.06.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 20 201 172,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання є висновок відповідача, що доходи позивача в 2-4 кварталах 2011 р. складали 5 243 905 734,00 грн., валові витрати - 5 156 074 549,35 грн. (за 2-4 квартали 2011 р. позивач задекларував валові доходи в розмірі 4 459 557 477,00 грн. та валові витрати в розмірі 5 507 745 734, 00 грн.). При цьому СДПІ в акті перевірки зазначено про заниження позивачем у 2-4 кварталах 2011 р. валових доходів внаслідокзастосування цін, менших за звичайні, при продажу готової продукції пов'язаним особам, що є порушенням пп. 153.2.1 п. 153.2ст.153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходів на суму 280 435 972,00 грн.; заниження доходів в сумі 503 912 285,00 грн. в порушення пункту 5 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України шляхом не збільшення доходів на зазначену суму та не включення її до складу інших доходів у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р; завищення позивачем у 2-4 кварталах 2011 р. валових витрат внаслідок віднесення до складу витрат в порушення пп. 153.2.6 п. 153.2 ст.153 Податкового кодексу України витрат, прямо пов'язаних з виробництвом та продажем готової продукції, яку продано пов'язаним особам, в сумі, що перевищує доходи, отримані від такого продажу, на загальну суму 182 954 676,00 грн.; завищення в порушення п. 138.1, 138.2, п. 138.8, пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу Українивитрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування шляхом включення до їх складу вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договорами з ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «ТД «Труд», фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська грубна компанія», ТОВ «Полігон», ТОВ «Софтлайн Інтернешенел», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Євросвітло-Луганськ», ТОВ «НВП «Промтехсінтез», ТОВ «Ідея-2004», ТОВ «Востокметалінвест» на загальну суму 415 434,00 грн.; включення в порушення пп. 138.10.3 п.138.10,п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, що пов'язані з витратами на збут продукції, витрат з транспортно-експедиційних послуг, які надавались компанією «GENFERTTRADINGSA», на загальну суму 11 480 995,00 грн.; включення в порушення пп. 138.10.2 п.138.10 та 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, що пов'язані з адміністративними витратами, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством, вартості юридичних послуг, що надавались ТОВ «Юридичної компанією АВРК», на загальну суму 320 000,00 грн.;включення до «витрат на збут» (рядок 06.3) в порушення пп. 153.2.6 п. 153.2 ст.153 Податкового кодексу України витрат, прямо пов'язаних з продажем готової продукції пов'язаним особам, в сумі, що перевищує доходи, отримані від такого продажу, що у свою чергу призвело до завищення витрат на загальну суму 78 696 603,00 грн.;віднесення до складу витратв порушення пп. 153.2.6 п. 153.2 ст.153 Податкового кодексу України витрат, прямо пов'язаних з продажем готової продукції пов'язаним особам, в сумі, що перевищує доходи, отримані від такого продажу, що призвело до завищення витрат на загальну суму 25 616 882,00 грн.

Висновки акту перевірки, які стали підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 20 201 172 грн., є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Що стосується порушень пп. 153.2.1, 153.2.6 п. 153.2ст.153 Податкового Кодексу України щодо операцій з продажу готової продукції пов'язаним особам, висновок відповідача ґрунтується на твердженні, що позивач є пов'язаною особою з фірмою «NFTRADINGAG» та ТОВ «Остхем Україна», оскільки підприємства знаходяться під спільним контролем однієї особи - ОСОБА_7.Контроль з боку останнього обґрунтований довіреністю, виданою керівнику фірми ОСОБА_10 компанією «Ostchem Holding Limited» в особі ОСОБА_7.

При цьому відповідач вказує, що позивач отримував природний газ від нерезидента компанії «OstchemHoldingLimited» (Кіпр) по контракту № 11/1002 від 10.03.2011 р., який від імені нерезидента укладався ОСОБА_13 на підставі довіреності від 25.02.2011 р. В подальшому ОСОБА_13 видавались довіреності від 25.05.2011 р., від 25.08.2011 р. Крім того відповідач зазначає, що згідно з даними сайту Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України компанія «OSTCHEMVENTURESLIMITED» з 1 кварталу 2011 р. є власником 60% акцій ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», а з 3 кварталу 2011 р. - власником 100% акцій, а також посилається на договір на управління майном від 02.02.2011 р., укладений між компанією «OSTCHEMVENTURESLIMITED» в особі ОСОБА_7 та ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот». Нерезиденти компанія «OstchemHoldingLimited» та компанія «OSTCHEMVENTURESLIMITED» входять до групи OstchemGroup, управляючою компанією якої є «OstchemHoldingAG», 90% акцій якої належить «GroupDF», власником та головою ради директорів якої є ОСОБА_7. З цього відповідач в акті перевірки робить висновок, що фінансова та господарська діяльність нерезидентів «NFTRADINGAG» та «OSTCHEMVENTURESLIMITED» фактично знаходиться під спільним контролем однієї особи - ОСОБА_7, тому фірма «NFTRADINGAG» є пов'язаною особою з ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

Колегія суддів вважає, що відповідачем вказані висновки зроблені з порушенням вимог законодавства, на їх обґрунтування відповідачем судам першої та апеляційної інстанцій не надано належних доказів.

Дійсно, судом апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» 10.03.2011 р.укладений контракт № 11/1002 купівлі-продажу природного газу з нерезидентом «OstchemHoldingLimited» (Кіпр), який з боку нерезидента підписаний ОСОБА_13.

Крім того, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» укладено ряд контрактів з нерезидентом фірмою «NFTRADINGAG», за умовами якого позивач здійснював продаж карбаміду гранульованого марки Б та аміаку на умовах FOBпорт «Південний». При цьому відповідач вважає, що поставка карбаміду та аміаку здійснювалась за цінами, які є меншими за звичайні, понад 20%.

Предметом доказування в даному випадку є наявність факту пов'язаності ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» та покупця карбаміду та аміаку фірми «NFTRADINGAG».

У відповідності до 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті:

надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку;

обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання;

обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;

надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належать такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Особливості оподаткування операцій з пов'язаними особами визначаються п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, згідно з яким дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Як встановлено пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 цього кодексу звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Методи визначення та порядок застосування звичайних цін до 01.01.2013 р. відповідно до п. п. 1, 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України регулюється п. 1.20 ст. 1 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка встановлює, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Згідно з пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 вказаного Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Для визначення звичайних цін на карбамід та аміак відповідачем використана інформація Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних знаків» (а.с. 204 т.3).

Як вбачається з даної інформації, ДП «Держзовнішінформ» органу державної податкової служби надана інформація про орієнтовний рівень цін реалізації карбаміду, селітри аміачної та аміаку за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. на світовому ринку на умовах поставки FOB порт «Південний».

Колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно при визначенні звичайних цін взята до уваги дана інформація, оскільки з цієї інформації неможливо встановити, чи є умови договору поставки, укладеного позивачем, та умови договору з ідентичними товарами, ціни по яким взяти за основу, співставними, оскільки з даної інформації неможливо встановити, наскільки є співставними кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Відтак, використання даної інформації при визначенні рівня звичайних цін на карбамід та аміак здійснено відповідачем з порушенням п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому судова колегія приходить до висновку, що органом державної податкової служби не виконаний обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни. Відтак, розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток, а відповідно, й донарахування податку на прибуток позивачу здійснений відповідачем протиправно.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не доведений висновок, викладений в акті перевірки, про наявність ознак пов'язаності позивача з нерезидентом - отримувачем товару.

З обставин справи вбачається, що висновок щодо пов'язаності між собою юридичних осіб зроблений відповідачем на підставі абзацу першого пп.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають наступній ознаці: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

В даному випадку платником податку виступає позивач, а за висновком відповідача ОСОБА_7 є тією фізичною особою, під спільним контролем якої фактично знаходиться господарська діяльність нерезидентів «NFTRADINGAG» та «OSTCHEMVENTURESLIMITED», внаслідок чого фірма «NFTRADINGAG» та позивач є пов'язаними особами.

Відповідно до визначеної в даному випадку відповідачем ознаки платник податку (позивач - юридична особа) повинен перебувати з іншою юридичною особою (фірмою «NF TRADING AG») під спільним контролем.

Разом з тим, в акті перевірки відповідачем зроблений висновок, що не ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», а компанія «OSTCHEMVENTURESLIMITED» разом з фірмою «NFTRADINGAG» фактично знаходяться під спільним контролем однієї фізичної особи - ОСОБА_7. Відповідачем не робиттся висновку з посиланням на конкретні обставини, документи та правові норми щодо знаходження позивача під контролем ОСОБА_7.

Також є невірний висновок відповідача щодо тих обставин, що ОСОБА_10, який обіймає посаду керівника фірми «NFTRADINGAG», надано право на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку, від імені «OstchemHoldingLimited», що входить до групи компаній «GroupDF». Відповідно до змісту зазначеної довіреності від 25.02.2011 р. ОСОБА_13 уповноважений вчиняти певні дії від імені компанії «OstchemHoldingLimited» лише щодо угод купівлі-продажу природного газу. ОСОБА_14 ОСОБА_13 щодо укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку, від імені «OstchemHoldingLimited», що входить до групи компаній «GroupDF», окрім угод купівлі-продажу природного газу, вказаною довіреністю не надавалося.

Той факт, що ОСОБА_13 укладались договори з позивачем від імені різних юридичних осіб не може слугувати підставою для висновку про пов'язаність позивача з такими особами.

Також в акті перевірки позивачем робиться висновок про пов'язаність позивача з компанією «IBETRADECORP.» через компанію «WORDWIDECHEMICALLLC», оскільки з 4 кварталу 2010 р. 100% акцій позивача належало компанії «WORDWIDECHEMICALLLC», з 1 кварталу 2011 р. - 40% акцій, головним підприємством для якої є компанія «IBETRADECORP.». При цьому відповідачем зазначається, що протягом 4 кварталу 2010 р. та 1 кварталу 2011 р. позивачем здійснювався продаж карбаміду та аміаку власного виробництва фірмі «IBETRADECORP.».

Колегія зазначає, що органом державної податкової служби судам першої та апеляційної інстанцій не надано належних доказів в підтвердження того, що компанія «IBETRADECORP.» є головним підприємством для компанії «WORDWIDECHEMICALLLC», яка є акціонером позивача.

Частиною 4 статті 70 КАС України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського кодексу України склад засновників та учасників господарського товариства містяться в його установчих документах.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Як встановлено ч. 4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Законодавством Швейцарії, Німеччини, Австрії встановлено, що інформація про склад учасників юридичних осіб міститься у Торговому реєстрі, який ведеться за місцезнаходженням такої юридичної особи.

Отже, доказами складу учасників юридичних осіб - резидентів України є установчі документи юридичної особи, для акціонерних товариств - резидентів України - сертифікат або виписка з рахунку у цінних паперах, а доказами складу учасників нерезидентів є виписка з Торгового реєстру відповідної держави.

Відтак, у зв'язку з ненаданням суду належних та допустимих доказів пов'язаності ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з компанією «IBETRADECORP.», компанією «NFTRADINGAG», компанію «OSTCHEMVENTURESLIMITED» колегія суддів вважає, що висновки органу державної податкової служби про пов'язаність зазначених юридичних осіб ґрунтуються на припущеннях, у зв'язку з чим визнає такий висновок відповідача необґрунтованим, що, в свою чергу, дає підстави для висновку про протиправність розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток із застосуванням звичайних цін, відповідно, про протиправність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в цій частині.

Що стосується висновків відповідача про заниження позивачем доходів в сумі 503 912 285,00 грн. в порушення пункту 5 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України шляхом не збільшення доходів на зазначену суму та не включення її до складу інших доходів у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р., колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 24.03.2011 р. в справі № 9/11/2011 задоволений позов ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про стягнення 503 912 285,26 грн. за договором № 06/09-1984 від 22.12.2009 р. 14.04.2011 р. Донецьким апеляційним господарським судом порушено апеляційне провадження в даній справі у зв'язку з поданням ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» апеляційної скарги на дане судове рішення. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2011 р. рішення господарського суду Луганської області від 24.03.2011 р. залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2011 р. судові рішення в даній справі скасовані, справа № 9/11/2011 передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Спірним питанням є визначення часу, з якого відповідно до пункту 5 підрозділу 4 розділу XX«Перехідні положення» Податкового кодексу Українинеобхідно обчислювати 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з п. 5 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України платник податку - покупець зобов'язаний збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, або визнаної претензією;

б) або 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Статтею 85 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відтак, платник податку на прибуток-покупець повинен збільшити доходи на суму заборгованості за поставлений товар в тому періоді, коли набере законної сили рішення господарського суду про стягнення такої заборгованості.

Оскільки у 2 кварталі 2011 р. рішення господарського суду про стягнення заборгованості не набрало законної сили у зв'язку з його оскарженням в апеляційному порядку, у позивача були відсутні підстави для збільшення доходів на суму непогашеної заборгованості, визнаної судом, у 1 кварталі 2011 р. При цьому колегія суддів звертає увагу на той факт, що в подальшому судові рішення про стягнення з позивача заборгованості скасовані судом касаційної інстанції, тобто, взагалі відсутні підстави для збільшення доходів на суму непогашеної заборгованості до нового розгляду справи.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта щодо висновку суду першої про необхідність збільшення доходів на суму непогашеної заборгованості, визнаної судом, після набрання відповідним судовим рішенням законної сили, оскільки такий висновок не відповідає приписам п. 5 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

В даному випадку позивач діяв у відповідності до наданої йому 01.08.2011 р. Державною податковою адміністрацією України податкової консультації (а.с. 15-16 т. 3) за його зверненням від 25.07.2011 р. (а.с. 199 т. 5), в якій орган державної податкової служби вказав, що платник податку на прибуток - покупець повинен збільшити доходи на суму заборгованості за поставлений товар в тому періоді, коли рішення господарського суду набере законної сили.

Пунктом 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час надання податкової консультації, визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Оскільки позивач діяв відповідно до податкової консультації, він не може бути притягнутий до відповідальності за такі дії.

Що стосується завищення позивачем в порушення п. 138.1, 138.2, п. 138.8, пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу Українивитрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування шляхом включення до їх складу вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договорами з ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «ТД «Труд», фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська грубна компанія», ТОВ «Полігон», ТОВ «Софтлайн Інтернешенел», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Євросвітло-Луганськ», ТОВ «НВП «Промтехсінтез», ТОВ «Ідея-2004», ТОВ «Востокметалінвест», на загальну суму 415 434,00 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідачем в якості підтвердження висновків про фактичне не постачання та не придбання позивачем товару за договорами купівлі-продажу із вказаними підприємствами зазначені акти перевірок контрагентів, в яких зроблені висновки щодо відсутності реальної можливості поставок товарно-матеріальних цінностей від контрагентів-постачальників внаслідок відсутності необхідних умов в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Товари на виконання договорів фактично не поставлялися та, відповідно, придбання позивачем таких товарів не відбувалося.

Відносно контрагентів ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 відповідачем зроблений висновок на підставі актів перевірки, в яких встановлена нікчемність угод цих контрагентів з іншими підприємствами. Відносно контрагента ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг» використаний акт перевірки, в якому також використовувалася інформація з акту перевірки, де застосовані висновки щодо визнання податковим органом нікчемності угод. Відносно контрагентів ТОВ «Торгівельний Дім «Труд», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія» в актах перевірки зазначено про фактичну відсутність певних господарських відносин між суб'єктами господарювання.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції з приводу цих порушень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем в періоді, що перевірявся, здійснювались господарські операції з ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «Торгівельний Дім «Труд», СГД ОСОБА_8, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія», ТОВ «Полігон», ТОВ «Софтлайн Інтернешенел», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Євросвітло-Луганськ», ТОВ «НВП «Промтехсінтез», ТОВ «Ідея-2004», ТОВ «Востокметалінвест». Фактичне здійснення господарських операцій підтверджено первинними документами, які наявні в матеріалах справи, а саме, видатковими накладними,платіжними дорученнями про оплату позивачем отриманих від вказаних контрагентів товарів (послуг); документами щодо використання придбаних у вказаних осіб товарів у господарській діяльності позивача (накладні та вимоги на внутрішнє переміщеннятоварів, акти списання матеріальних цінностей, прибуткові ордери, акти внутрішньої передачі товарів, актами внутрішнього переміщення товарів).

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який регулював спірні правовідносини до 01.04.2011 р., валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, який регулює спірні правовідносини з 01.04.2011 р., витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Як зазначалось вище, формування валових витрат позивачем по господарським операціям з вказаними вище контрагентами підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Транспортування товару, придбаного у вказаних підприємств, підтверджено наявними в матеріалах справи документами на транспортування.

Використання придбаних товарів позивачем в власній господарській діяльності доводиться актами внутрішнього переміщення товарів тощо.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні валових витрат, тому є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за цим порушенням.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання правочинів, укладених позивачем з контрагентами, нікчемними, оскільки виконання договорів підтверджено належними первинними документами.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товарів вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями.

Колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апелянта щодо нікчемності вказаних правочинів, а також не підтвердження здійснення господарських операцій належними первинними документами через наявність актів перевірки контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що на час виконання договірних відносин усі контрагенти позивачу здійснювали господарську діяльність, не визнавались банкрутом, не ліквідовані. Доводи апелянта про неможливість фактичного виконання умов договорів з боку контрагентів не підтверджені належними доказами.

Крім того, судова колегія приймає до уваги наступне.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 р. в справі № 2а/1270/5753/2012 за позовом ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 р., визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000158022 від 19.06.2012 р., яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 125375503 грн. Це податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту планової перевірки позивача від 31.05.2012 р. № 38/23-01/33270581, тобто, на підставі того ж самого акту перевірки, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення, яке є предметом розгляду в даній справі. Вказаними судовими рішеннями встановлено фактичне здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «ЛК «Укрстальресурс 2010», ТОВ «Торгівельний Дім «Труд», СГД ОСОБА_8, ТОВ «ДС Електрик Інжиніринг», ТОВ «Інтерагро», ТОВ «Дніпропетровська трубна компанія», ТОВ «Полігон», ТОВ «Софтлайн Інтернешенел», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ТОВ «Євросвітло-Луганськ», ТОВ «НВП «Промтехсінтез», ТОВ «Ідея-2004», ТОВ «Востокметалінвест» у періоді, який перевірявся.

Відтак, в силу ч. 1 ст. 72 КАС України, яка визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, вважаються доведеними обставини фактичного здійснення позивачем господарських операцій із вказаними контрагентами.

Що стосується включення позивачем в порушення пп. 138.10.3 п.138.10,п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, що пов'язані з витратами на збут продукції, витрат з транспортно-експедиційних послуг, які надавались компанією «GENFERTTRADINGSA», на загальну суму 11 480 995,00 грн. суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки вказує, що господарські операції не підтвердженні первинними документами, а надані до перевірки первинні документи не оформлені відповідно до вимог, які ставляться для міжнародних перевезень, а також правилам FIATA.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що транспортно-експедиційні послуги за вказаний період щодо організації перевезень надавались виключно на території України, тому відповідно до ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ці відносини повинні регулюватися законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України, а посилання відповідача на недотримання позивачем правил щодо оформлення первинних документів, які встановлюються для міжнародних перевезень, а також правилам FIATA, є незмістовними.

Правовідносини між позивачем та компанією «GENFERT TRADING SA» здійснювалися на підставі договору № 05/08-тр від 04.01.2005 р.,умовами якого передбачено, що експедитор - компанія «GENFERT TRADING SA» за плату і за рахунок замовника - позивача приймає на себе зобов'язання виконувати чи організовувати у відповідності з дорученням послуги, пов'язані з перевезенням вантажу. Вказаний договір містить в собі істотні умови договору транспортного експедирування, передбачені статею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність». Частиною шостою зазначеної статті також передбачено право експедитора залучати до виконання своїх зобов'язань за договором транспортного експедирування інших осіб та право виступати у цих відносинах як від свого імені, так і від імені клієнта.

Відтак, доводи позивача щодо залучення компанією «GENFERTTRADINGSA» для виконання покладених договором на нею функцій експедитора від свого імені інших підприємств є нормативно обґрунтованим та відповідають обставинам справи.

Наявні в матеріалах справи квитанції про приймання вантажу та залізничні накладні містять в собі необхідні відомості, передбачені Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.Цими Правилами та встановленими формами накладних не передбачено зазначення в них відомостей про експедиторів в разі їх залучення. Крім того, зазначення в квитанціях про приймання вантажу та залізничних накладних позивача як відправника не суперечить вимогам Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та умовам п. 2.1.1. договору № 05/08-тр від 04.01.2005 р., оскільки відповідно до ч. 1 статті 9 цього Закону та зазначеного пункту договору експедитор бере на себе зобов'язання як виконання, так і організацію транспортного експедирування як альтернативний спосіб виконання умов договору, що не виключає можливості відправки вантажу безпосередньо позивачем.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про підтвердження первинними документами формування позивачем валових витрат за 2-4 кварталів 2011 р. по придбаним транспортно-експедиційним послугам у сумі 11 480 995,00 грн., що надавались компанією «GENFERT TRADING SA».

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно неможливості виконання ОСОБА_11 будь-яких дій від імені компанії «GENFERTTRADINGSA» через закінчення строку дії довіреності, оскільки відповідачем на час проведення перевірки не з'ясовувалось питання продовження строку дії довіреності чи видання цій особі нової довіреності. Крім того, колегія суддів зауважує, що висновок податкового органу ґрунтується виключно на фотокопії довіреності, оригінал якої в ході перевірки, як й в судовому засіданні не досліджувався. В матеріалах справи наявна фотокопія довіреності № 4487 від 29.11.2004 р., виданої компанією «GENFERTTRADINGSA» ОСОБА_11, строк дії якої - 10 років (а.с. 179 т. 5). Проте, оригінал цієї довіреності також не досліджувався.

Також судова колегія приймає до уваги, що в матеріалах справи наявні докази здійснення господарських операцій (листування тощо) зазначеною компанією в періоді, що перевірявся, безпосередньо керівником компанії ОСОБА_15

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 р. в справі № 2а/1270/5753/2012 за позовом ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 р., визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000158022 від 19.06.2012 р., яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 125375503 грн. Це податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту планової перевірки позивача від 31.05.2012 р. № 38/23-01/33270581, тобто, на підставі того ж самого акту перевірки, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення, яке є предметом розгляду в даній справі. Вказаними судовими рішеннями встановлено підтвердження належними первинними документами виконання договору з компанією «GENFERT TRADING SA».

Відтак, в силу ч. 1 ст. 72 КАС України, яка визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, вважається доведеним підтвердження належними первинними документами виконання договору з компанією «GENFERT TRADING SA».

Що стосується порушення позивачем пп. 138.10.2 п.138.10 та 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в частині включення до складу інших витрат, що пов'язані з адміністративними витратами, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством, вартості юридичних послуг, що надавались ТОВ «Юридичної компанією АВРК», на загальну суму 320 000,00 грн., судова колегія виходить з такого.

В акті перевірки відповідачем зазначається, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Юридична компанія АВРК» здійснювались на підставі договору на надання юридичних послуг від 31.03.2011 р. та додаткової угоди №1 від 12.05.2011 р. Актами приймання-здачі наданих юридичних послуг за період з травня 2011 р. по грудень 2011 р. підтверджена загальна сума наданих юридичних послуг в розмірі 320000 грн. В зазначених актах відсутні конкретні заходи та терміни їх виконання, не вказаний зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю підприємства: участь в яких судових процесах та на користь яких підприємств приймало участь ТОВ «Юридична компанія АВРК», яке винесене рішення судом, які процесуальні документи готовились. В даних актах наданих юридичних послуг перелічені роботи, які в межах своїх службових обов'язків мали виконувати працівники юридичної служби позивача. Дані витрати без первинних документів, що підтверджують факт здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, віднесено до податкової декларації у сумі 320000 грн.

З обставин справи вбачається, що відповідачем акти виконаних робіт не взяти до уваги, оскільки в них не зазначені конкретні роботи.

В запереченнях на акт перевірки позивач послався на конкретні номери справ, при розгляді яких приймали участь представники ТОВ «Юридична компанія АВРК» на підставі укладеного договору від 31.03.2011 р., проте, відповідачем у відповіді на заперечення оцінка даним обставинам не надана.

Колегія суддів зазначає, що надання юридичних послуг підтверджено актами виконаних робіт, які є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». Пов'язаність отриманих послуг із господарською діяльністю позивача підтверджена тими обставинами, що юридичні послуги надавались саме в справах, стороною в яких виступав саме позивач.

Відтак, є протиправним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за цим порушенням.

Щодо висновків в акті перевірки відносно фірми «IBETRADECORP.», компанії «WORLDWIDECHEMICALLLC» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» як пов'язаних між собою осіб при укладанні експортних контрактів на продаж карбаміду та аміаку між позивачем та фірмою «IBETRADECORP.»,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно з даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (матеріали сайту на http://smida.gov.ua) з 4 кварталу 2010 р. 100% акцій ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» належало компанії «Ворлдвайд Кемікал ЛЛС» («WORLDWIDECHEMICALLLC»), головним підприємством для якої є «IBETRADECORP.»,з 1 кварталу 2011 р. «WORLDWIDECHEMICALLLC» є власником 40% акцій. Тобто, «IBETRADECORP.» здійснює контроль над ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» через «WORLDWIDECHEMICALLLC» і на підставі п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є пов'язаною особою для ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

В даному випадку платником податку виступає позивач, а за висновком відповідача фірма «IBETRADECORP.» є тією особою, яка здійснює контроль за його господарською діяльністю через компанію «WORLDWIDECHEMICALLLC». Єдиною підставою для такого висновку відповідачем в акті перевірки зазначено те, що фірма «IBETRADECORP.» є головним підприємством для компанії «WORLDWIDECHEMICALLLC». При цьому відсутні жодні посилання на статутні документи зазначених фірми та компанії, відсутні посилання на наявність певних договірних відносин між ними, відсутні ознаки висновку, що фірма є головним підприємством для компанії. Крім того, згідно з вказаними даними фірма є головним підприємством для компанії, однак при цьому відповідачем не надано доказів, чи входить фірма у склад компанії або між ними інші передбачені законодавством відносини, які обумовлюють статус «головної». При цьому у перевіряємому періоді відсутні договірні відносини між позивачем та компанією «WORLDWIDECHEMICALLLC». Тобто, відповідач, роблячи висновок щодо пов'язаності позивача з фірмою «IBETRADECORP.», застосував інформацію, яка не містить в собі необхідного посилання на певні обставини, які регулюють діяльність визначених юридичних осіб, та які б давали можливість для визначення їх як пов'язаних осіб відповідно до абзацу першого п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зауважує, що використання відповідачем інформації з офіційного сайту Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (матеріали сайту на http://smida.gov.ua) як податкової інформації узгоджується з приписами пп.14.1.17 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та ст. 16 Закону України «Про інформацію», проте, використана відповідачем інформація не містить достатніх та необхідних відомостей для тих висновків, які зробив відповідач в акті перевірки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає незмістовними доводи апелянта стосовно використання для доведення пов'язаності позивача з вказаними вище нерезидентами даних Інтерент-ресурсів, оскільки такі дані не можуть бути визнані судом в якості належних та допустимих доказів в адміністративній справі в розумінні ст. 70 КАС України. Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого покладений обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, в обґрунтування своєї правової позиції з цього питання та висновків акту перевірки не надано жодного належного доказу судам першої та апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції не приймає в якості належних та допустимих доказів правомірності висновків акту перевірки висновок спеціаліста № 147 від 24.09.2012 р., яким встановленні порушення позивачем податкового законодавства при формуванні валових витрат, та письмові пояснення ОСОБА_11, надані управлінню податкової міліції ДПА в Одеській області, через їх неналежність та недопустимість як доказів в розумінні ст. 70 КАС України.

Як встановлено ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відтак, процесуальне законодавства чітко встановлює вимоги щодо належності та допустимості доказів, на підставі яких адміністративний суд повинен вирішувати адміністративні справи.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 77 КАС України щодо того, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи, з огляду на принцип допустимості доказів, колегія суддів вважає, що доказове значення при вирішенні адміністративної справи можуть мати показання свідків, дані в судовому засіданні саме при розгляді адміністративної справи, а не копії пояснень певних осіб, не підтверджені відповідними висновками про належність та допустимість, а також достовірність таких показань, які б містились у вироку суду, постановленого за наслідками розгляду кримінальної справи .

Що стосується висновку спеціаліста, на який також посилається відповідач як на доказ порушення податкового законодавства, суд апеляційної інстанції також вважає його недопустимим доказом в адміністративній справі.

З аналізу положень ст. ст. 81-85 КАС України випливає, що доказове значення при вирішенні адміністративної справи мають лише висновки експертиз, призначених та проведених в рамках розгляду саме цієї адміністративної справи.

Отже, з огляду на принцип допустимості доказів, колегія суддів вважає, що доказове значення при вирішенні адміністративної справи можуть мати висновки експертиз, проведених судом при розгляді цієї адміністративної справи, а не копії висновків спеціалістів, не підтверджені відповідними висновками про належність та допустимість, а також достовірність таких експертних висновків, які б містились у вироку суду, постановленого за наслідками розгляду кримінальної справи.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на відомості, отримані з органів внутрішніх справ Російської Федерації щодо не оформлення закордонного паспорта ОСОБА_13, які дослідження в ході апеляційного розгляду справи відповідно до приписів ч. 2 ст. 195 КАС України через обґрунтоване ненадання таких доказів до суду першої інстанції, оскільки питання отримання цією особою закордонного паспорта не має правового значення для вирішення по суті даної справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. в справі № 2а/1270/5609/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. в справі № 2а/1270/5609/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений28.01.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.