Рішення № 28868477, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №5011-27/19111-2012 23.01.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаДворнікова Павла Андрійовичапростягнення 5 696,00 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Костенко А.О.від відповідача:не з'явився від третьої особи:Дворніков П.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (надалі - ПАТ «УСК «Гарант-Авто») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (надалі - ПАТ «СК «Каштан») про стягнення 5 696,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу №19G-0345974 від 08.08.2011 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Audi A4, реєстраційний номер АА9208АМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ-11194, реєстраційний номер АА7729ІВ, скоєно ДТП, застрахована ПАТ «СК «Каштан» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6706272, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дворнікова Павла Андрійовича, розгляд справи призначено на 23.01.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №22338254, отриманим представником відповідача 08.01.2013 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12, оф. 37, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Третя особа в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та пояснення стосовно суті спору.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2011 р. між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є ПАТ «УСК «Гарант-Авто», та ТОВ «Порше лізинг Україна» (страхувальник) укладено договір - поліс добровільного страхування транспортного засобу №19G-0345974, об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Audi A4, реєстраційний номер АА9208АМ, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

15.01.2012 р. о 13:05 год. по вул. Берковецькій в м. Києві сталося ДТП за участі застрахованого автомобіля Audi A4, реєстраційний номер АА9208АМ, та автомобілем марки ВАЗ-11194, реєстраційний номер АА7729ІВ, а саме: Дворніков П.А. не врахував дорожніх умов та стан проїзної частини, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, що призвело до зіткнення з автомобілем Audi A4, реєстраційний номер АА9208АМ, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою відділу ДАІ Святошинського РУ МВС України в м. Києві №8944755.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Дворніковим П.А. п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 06.02.2012 р. у справі №3/2608/692/12, відповідно до якої Дворнікова Павла Андрійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту №494, складеного 31.01.2012 р. суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою підприємцем Білоусом Ігорем Анатолійовичем, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Audi A4, реєстраційний номер АА9208АМ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 8 033,23 грн.

01.02.2012 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Audi A4, реєстраційний номер АА9208АМ, звернувся до позивача із заявою про порядок виплати страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №132036, затвердженого 17.02.2012 р., у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування визначеним вказаним актом, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував суму страхового відшкодування у розмірі

6 969,00 грн. на вигодонабувача за Договором, що підтверджується платіжним дорученням №1562 від 09.02.2012 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «УСК «Гарант-Авто» перейшло в межах суми 6 969,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки відділу ДАІ Святошинського РУ МВС України в м. Києві №8944755 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ-11194, реєстраційний номер АА7729ІВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Audi A4, реєстраційний номер АА9208АМ, належить ТОВ «Порше лізинг Україна» та знаходився під керуванням Дворнікова Павла Андрійовича.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ-11194, реєстраційний номер АА7729ІВ, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність Дворнікова Павла Андрійовича за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля ВАЗ-11194, реєстраційний номер АА7729ІВ, застрахована - ПАТ «СК «Каштан» згідно із полісом №АА/6706272.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/6706272) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Строк дії з 31.08.2011 р. по 30.08.2012 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №АА/6706272) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi A4, реєстраційний номер АА9208АМ, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 8 033,23 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 6 696,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АА/6706272 розміри лімітів відповідальності, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 696,00 грн. (відшкодована позивачем вартість матеріального збитку у розмірі 6 696,00 грн. - 1 000,00 грн. франшизи за полісом) у строк до моменту звернення ПАТ «УСК «Гарант-Авто» до суду, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12, оф. 37; ідентифікаційний код 32071894) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) суму страхового відшкодування у розмірі 5 696 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.01.2013 р.

Суддя В.П. Босий