Рішення № 28868478, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/16735-2012 23.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промкомплект»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»простягнення 24 400,00 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Барановський І.І.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промкомплект» (надалі - ТОВ «НВП «Промкомплект») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група» (надалі - ТОВ «Енергетична група») про стягнення 24 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно видаткової накладної №147 від 02.07.2010 р. здійснив поставку товару та згідно акту надання послуг №403 від 20.10.2011 р. надав послуги, а відповідач в свою чергу не оплатив поставлений товар та надані позивачем послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 24 400,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2012 р. розгляд справи відкладено до 23.01.2013 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №22337231, отриманим представником відповідача 08.01.2013 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 18, корп. Б, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12-2452 від 16.10.2012 р. та матеріалами справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2010 р. ТОВ «НВП «Промкомплект» поставило, а ТОВ «Енергетична група» прийняло товар (плита дробяща рухома СМ-16 ч. 162.2.1) на суму 15 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №147 від 02.07.2010 р.

Крім того, 20.10.2011 р. позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 9 000,00 грн., що підтверджується актом надання послуг №403 від 20.10.2011 р.

Видаткова накладна №147 від 02.07.2010 р. та акт надання послуг №403 від 20.10.2011 р. містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, найменування послуг та їх вартість, містять підпис представників позивача та відповідача.

Із матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що договір купівлі-продажу та/або виконання робіт у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір (шляхом оформлення видаткової накладної та акту надання послуг), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54 та 63 Цивільного кодексу України.

30.10.2012 р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію №11/27 від 30.10.2012 р. про сплату заборгованості у розмірі 24 400,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно договору товару та наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 24 400,00 грн.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є змішаним, що містить елементи договору надання послуг та елементи договору поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54 та 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар та надав відповідачу послуги на загальну суму 24 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №147 від 02.07.2010 р. та актом надання послуг №403 від 20.10.2011 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання, оскільки видаткові накладні та акт надання послуг, якими оформлено правочин, не містять строку виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

30.10.2012 р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію №11/27 від 30.10.2012 р. про сплату заборгованості у розмірі 24 400,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар та надані послуги становить 24 400,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 24 400,00 грн. за поставлену продукцію та надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Енергетична група» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «НВП «Промкомплект» про стягнення з ТОВ «Енергетична група» заборгованості у розмірі 24 400,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промкомплект» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група» (03115, м. Київ, вул. Львівська, 18, корп. Б; ідентифікаційний код 30782182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промкомплект» (11570, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Щорсівка, вул. Садова, 1; ідентифікаційний код 25307604) заборгованість у розмірі 24 400 (двадцять чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя В.П. Босий