Ухвала суду № 28867028, 17.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2013 р. справа № 2а/0470/3270/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Драгун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Науково-виробничого центру інвалідів «Септима»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року у справі №2а/0470/3270/12 за позовом Науково-виробничого центру інвалідів «Септима»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробничий центр інвалідів «Септима»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 року № 0000372307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 337986, 43 грн. за порушення вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Позов обґрунтований тим, що не поставка продукції за зовнішньоекономічним контрактом відбулася внаслідок форс-мажорних обставин, наявність яких виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій. Крім цього, позивач у доповненнях до позову (а.с.47) вказував на те, що ДПІ не враховано усіх обставин щодо виконання зовнішньоекономічного контракту, а саме не враховано того, що позивачем, за Договором цесії, передано право вимоги боргу за контрактом іншій особі, у зв'язку з чим позивач вважає, що між позивачем (Покупцем) за зовнішньоекономічним контрактом та Продавцем (нерезидентом) припинено зобов'язання, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для нарахування пені у відповідності до вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована не доведеністю позивачем виникнення форс-мажорних обставин, під час виконання імпортного контракту, що призвело до неможливості поставки товару у визначені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»строки.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Науково-виробничий центр інвалідів «Септима»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не вирішив питання щодо зупинення провадження у справі з метою наданням позивачем доказів наявності форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання зовнішньоекономічного контракту. Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, на які посилався позивачем, а саме укладення договору цесії та передання права вимоги за зовнішньоекономічним контрактом іншій особі.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Південної МДПІ у м.Кривому Розі проведено позапланову виїзну перевірку Науково-виробничого центру інвалідів «Септима»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту №19 від 11.09.2008р. за період з 23.05.2009р. по 25.08.2011р.

За результатами перевірки складено акт №1173/220-322647/40 від 07.09.2011р., в якому вказано на порушення підприємством вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Перевіркою встановлено, що 11.09.2009р. між НВЦІ «Септима»ВОІСОІУ (Покупець) та ТОВ «Геомасів»(Росія) - Продавець укладено зовнішньоекономічний контракт №19 предметом якого є поставка товару. На виконання умов імпортного контракту від 11.09.2008 р. №19 НВЦІ «Септима»ВОІСОІУ здійснено передплату на валютний рахунок нерезидента ТОВ «Геомасів»(Росія) згідно платіжного доручення від 12.09.2008 р. №1 на суму 2 400 000 руб. РФ (451 656 грн.). Граничний термін надходження імпортного товару від нерезидента 11.03.2009р. Товар за зовнішньоекономічним контрактом на адресу НВЦІ «Септима»ВОІСОІУ не надходив. Станом на дату завершення перевірки 25.08.2011р. підприємством надано документи, що підтверджують повернення грошових коштів на валютний рахунок НВЦІ «Септима»ВОІСОІУ в повному обсязі, але з порушенням ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі проведеної перевірки та складеного акту ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000372307 від 19.10.2011 р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 337985, 43 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Спеціальним Законом, яким встановлено порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності та відповідальність, у разі їх порушення, є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Отже, вказаною нормою права визначено, що надходження імпортного товару має відбутися на протязі 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу та передбачено можливість продовження такого строку за висновком центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Таким чином, з огляду на те, що на протязі 180 календарних днів на адресу позивача не надійшов товар за вказаним зовнішньоекономічним контрактом, враховуючи дати перерахування платежів на адресу нерезидента, а також відсутність висновку центрального органу виконавчої влади про продовження строку надходження імпортного товару, податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про порушення вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання імпортного контракту.

Відповідно до ст..6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Позивачем не надано доказів наявності форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання зовнішньоекономічного контракту.

У своєму клопотанні до суду апеляційної інстанції позивач просив відкласти розгляд справи з метою надання таких доказів. Вказане клопотання суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач мав об'єктивну можливість та достатньо часу надати такі докази суду, у разі їх наявності. З аналогічним клопотанням позивач звертався до суду першої інстанції ще 08.05.2012р. (а.с.38), натомість на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції таких доказів позивачем не надано.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ч. 1 ст. 4 вказаного Закону).

Розрахунок суми пені наведено у додатку №2 до акту перевірки (а.с.72). Такий розрахунок ДПІ здійснено з урахуванням фактичних дат повернення коштів від нерезидента (відображені в Акті перевірки стор.5-6 Акту), з урахуванням нарахованої пені за період з 12.03.2009р. по 22.05.2009р. (на підставі попереднього акту перевірки від 22.05.2009р. №429/220-32264740) та з урахуванням вимог ст..4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої сума нарахованої пені не може перевищувати суму дебіторської заборгованості.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, позивачем не заперечуються та не спростовуються висновки суду першої інстанції, в частині правильності визначення сум нарахованої пені.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 337985, 43 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи заявника апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача щодо укладення договору цесії та передання права вимоги за зовнішньоекономічним контрактом іншій особі.

Так, суд першої інстанції в достатньому обсязі проаналізував господарські взаємовідносини позивача з приводу виконання зовнішньоекономічного імпортного контракту №19, укладення позивачем Договору цесії, яким передано право вимоги боргу за цим контрактом іншій особі. Укладення позивачем договору цесії та передання права вимоги боргу за зовнішньоекономічним контрактом іншій особі, не має правового значення для вирішення питання щодо нарахування пені відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, що у відповідності до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів). В той же час, укладення тих чи інших зовнішньоекономічних контрактів не повинно порушувати вимоги Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині, зокрема, термінів надходження імпортного товару.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Науково-виробничого центру інвалідів «Септима»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року у справі №2а/0470/3270/12 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 18.01.2013 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк