Постанова № 28867169, 22.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р.

справа № 13/12/09-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на постанову Господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2010 року у справі № 13/12/09-АП за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог № 18-111 (66) від 26.12.2008 року, просило визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, яка виразилась у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість за грудень 2007 року та стягнути з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації з ПДВ за грудень 2007 року, у розмірі 4 200 000 грн. В обґрунтування позову зазначено про те, що позивач, як платник податку на додану вартість подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 25 932 965 грн. У квітня 2008 року на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти по відшкодуванню ПДВ за грудень 2007 року у розмірі 21 654 235 грн. Щодо залишку суми у розмірі 4 200 000 грн., то за результаті проведеної перевірки відповідачем - податковим органом зроблений висновок про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року на суму 4 200 000 грн., що стало підставою для внесення 06.08.2008 року податкового повідомлення-рішення від № 0001260801/0. В судовому порядку зазначене податкове повідомлення-рішення визнано нечинним, однак відповідач утримується від надання відповідного висновку органу Державного казначейства України щодо суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Від прокурора Запорізької області 19.12.2008 року до суду надійшла письмова заява про вступ у справу.

Постановою господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що законодавством не передбачене право органів державної податкової служби виступати від імені держави у питаннях, що стосуються розпорядження бюджетними коштами.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, обов’язок надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, покладений на податковий орган пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Проте, цей обов’язок був виконаний відповідачем частково, оскільки фактично була відшкодована сума за виключенням 4 200 000 грн. Після судового оскарження та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на вказану суму, податковий орган повинен був вчинити дії щодо повного відшкодування ПДВ, проте до цього часу відшкодування не відбулось.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Прокурор та представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, яка є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, заперечили проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області просило розглядати апеляційну скаргу без участі уповноваженого представника. У письмових пояснення зазначило про те, що підстави для відшкодування податку на додану вартість позивачу відсутні з огляду на неподання податковим органом відповідного висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування, яка надається Державним казначейством України.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ВАТ «Запорізький завод феросплавів» подало до СДПІ по роботі з ВВП у м. Запоріжжі податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року для одержання бюджетного відшкодування в сумі 25 932 965 грн. В період с 16.07.2008 року по 28.07.2008 року СДПІ по роботі з ВВП у м. Запоріжжі проведено невиїзну документальну перевірку з питання правових відносин з ВАТ «Приват Холдінг» за період листопад, грудень 2007 року, за результатами якої складений акт № 532/08-01/00186542 від 29.07.2008 року. На підставу акту СДПІ по роботі з ВВП у м. Запоріжжі винесено податкове повідомлення-рішення № 0001260801/0 від 06.08.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2007 року на суму 4 200 000 грн. Не погодившись із рішенням податкового органу, позивач оскаржив його у судовому порядку. Постановою господарського суду Запорізької області у справі № 23/246/08-АП від 20.10.2008 року позовні вимоги задоволені шляхом визнання протиправним та скасування спірного повідомлення-рішення. За результатами апеляційного та касаційного оскарження зазначена вище постанова господарського суду Запорізької області залишена без змін.

Незважаючи на встановлення судовим рішенням права позивача на бюджетне відшкодування заявлених 4 200 000 грн. по декларації за грудень 2007 року, суд першої інстанції відмовив у задоволенні адміністративного позову ЗАТ «Запорізький завод феросплавів», зазначивши про відсутність права органів державної податкової служби виступати від імені держави у питаннях, що стосуються розпорядження бюджетними коштами.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Відповідно до вказаного порядку сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За правилами пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. Відповідно до пп.7.7.5 пп.7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп.7.7.6 п.7.6 ст.7 Закону). За правилами пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. Відповідно до пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зважаючи на те, що судами в межах справи № 23/246/08-АП встановлені обставини протиправності податкового повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4 200 000 грн., суми, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року, підтверджені деклараціями з податку на додану вартість, складеними відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, та податковими накладними від постачальників сировини та матеріалів, внаслідок чого висновок відповідача щодо завищення ВАТ «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у грудні 2007 року у розмірі 4 200 000 грн., є неправомірним. З огляду на наявні в матеріалах справи, колегія судді дійшла висновку, що позивачем дотримані всі умови для отримання суми бюджетного відшкодування в заявленій ним сумі, проте до цього часу це відшкодування ним не отримано.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо повноважень суду постановляти рішення про стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковий орган, як суб’єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, в даному випадку, як передбачено приписами пп.пп.7.7.1– 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначена пп.7.7.6 п. 7.7. ст. 7 наведеного Закону процедура бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку встановлює порядок взаємодії державних органів (органу державного казначейства та податкового органу). Згідно ч. 6 п. 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 №950, відділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів. Виходячи з наведених правових норм, у разі підтвердження правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та ненадання податковим органом висновків органу Державного казначейства про бюджетне відшкодування такого податку, порушуються права платника податку на гарантоване Законом одержання відповідної суми податку на додану вартість з бюджету. Відповідно, платник податку вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (відшкодування заборгованості) з державного бюджету.

Таким чином, порушене право платника податку підлягає відновленню шляхом стягнення відповідної суми з Державного бюджету України на користь такого платника податку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про допущену податковим органом неправомірну бездіяльність, яка полягає у не наданні до органу Державного казначейства України висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість, та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за даними податкової декларації за грудень 2007 року.

Відповідно до статі 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, внаслідок чого постанова суду першої інстанції від підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» – задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2010 року у справі № 13/12/09-АП – скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, яка виразилась у ненаданні органу державного казначейства висновку про відшкодування ПАТ «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість за грудень 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації з ПДВ за грудень 2007 року у розмірі 4 200 000 (чотири мільйони двісті тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна