Ухвала суду № 28866706, 29.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 6070/3347/11

Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Н.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"29" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Феськовій М.Ю. ,

за участю представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" липня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крома" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2011р. позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду про визнання рішення про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року позов задоволено. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 17.03.2011р. №0000222304, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Крома" зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за грудень 2010р. на 515044,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у м.Житомирі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Вважає постанову Житомирського окружного адміністративного суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги. Вважає постанову Житомирського окружного адміністративного суду законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Крома" з питань достовірності виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 01.03.2011 року №790/23-2/32122048.

У ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Житомирі було подано декларацію з ПДВ за грудень 2010 року, в якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ і грудень 2010 року у розмірі 2018318,00 грн.

У рядку 16 декларації з ПДВ за грудень 2010 року відображено коригування податкового кредиту у сторону збільшення на 515044,00 грн., а саме - підприємством включено до податкового кредиту несвоєчасно отримані податкові накладні від ТОВ "Бітім" №25 від 30.11.2010 року на суму ПДВ 510044,00 грн.) та ТОВ "Електросфера" (№978 від 5.11.2010 року на суму ПДВ 5000,00 грн.).

Стверджуючи про завищення задекларованих позивачем показників податкового кредиту у рядках 10-17 декларації з ПДВ на 515044.00 грн.. відповідач вказує на те, що товариством не надано документальних підтверджень отримання податкових накладних за листопад 2010 року у грудні 2010 року, що і призвело до порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 .7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року №0000222304, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Крома" зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за грудень 2010 року на 15044,00 грн.

Згідно з п. 5 1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники вкачаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

ТОВ "Крома", подавши декларацію з ПДВ за грудень 2010 року, відобразило у рядку 16.1 цієї декларації суму податкового кредиту у розмірі 515044,00 грн. як виправлення платником помилки, що міститься у раніше поданій податковій декларації, тобто за листопад 2010 року.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем не заперечується, що податкові накладні від ТОВ "Бітім" (№25 від 30.11.2010 року на суму ПДВ 510044,00 грн.) та ТОВ "Електросфера" (№978 від 25.11.2010 оку на суму ПДВ 5000,00 грн.) були отримані товариством у грудні 2010 року, що підтверджується долученим до матеріалів справи реєстром отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року.

Факти здійснення розрахунків між позивачем та ТОВ "Бітім", ТОВ "Електросфера" у листопаді 2010 року також не мали місця. Тому, позивач у листопаді 2010 року на мав жодних, передбачених пп. 7.5.1 [7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підстав для включення суми у розмірі 515044,00 грн. до складу податкового кредиту листопада 2010 року.

У той же час, з огляду на наведені приписи пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону та на встановлені у справі обставини щодо отримання позивачем податкових накладних від ТОВ "Бітім" та ТОВ "Електросфера" у грудні 2010 року, право на відображення суми податку на додану вартість у розмірі 515044,00 грн. у складі податкового кредиту виникло у позивача у грудні 2010 року, а відтак зазначена сума підлягала включенню до рядка 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Отже, зважаючи на наявність визначених Законом України "Про податок на додану вартість" підстав для виникнення права платника податку на податковий кредит, суд дійшов висновку про правомірність відображення позивачем у складі податкового кредиту грудня 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 515044,00 грн., з огляду на що позовні вимоги про скасування податкового повідомления-рішення від 17.03.2011 року №0000222304 підлягають задоволенню.

Не спростовують цього висновку і посилання відповідача на відсутність документальних підтверджень факту отримання податкових накладних від ТОВ "Бітім" та ТОВ "Електросфера" у грудні 2010 року і на факт відсутності скарги на постачальників, які не видали такі податкові накладні.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, можна зробити висновок, що можливість додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника є правом платника податку, а тому той факт, що позивач таким правом не скористався у листопаді 2010 року, не є правовою підставою для позбавлення ТОВ "Крома" права на податковий кредит у грудні 2010 року.

Тому, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Крома" вул.Промислова 6,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014