Рішення № 28866027, 22.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.13 Справа№ 5015/4973/12

За позовом: СПД ФО ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «ІНТЕРСАНТЕХБУД», м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 131 530,19 грн. та судових витрат

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: не з"явився

Позивачу роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Суть спору: Розглядається справа за позовом СПД ФО ОСОБА_2, м. Львів до відповідача: Приватного підприємства «ІНТЕРСАНТЕХБУД», м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 31542,05 грн. основного боргу, 99988,14грн пені та судових витрат.

Ухвалою суду від 26.11.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.12.2012р.

Ухвалою суду від 11.12.2012р. розгляд справи відкладено 22.01.2013р.

У судовому засіданні 22.01.2013р. позивач подав заяву б/н від 09.01.2013р. (вх. №709/13 від 11.01.2013р.) про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 60000,00грн. моральної шкоди та подав уточнений розрахунок пені. У судове засідання 22.01.2013р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив, однак направив клопотання б/н від 21.01.2013р. (вх. №1666/13 від 22.01.2013р.) про відкладення розгляду справи, у звязку із неможіливістю забезпечити явку повноважного представника.

У відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення спору завершується 23.01.2013р. Оскільки, за час розгляду справи сторонами не було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами двохмісячного строку, встановленого для вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

12.10.2011р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №КП-09, відповідно до п. 1.1 якого позивач власними силами і засобами для відповідача зобовязувався поставляти матеріали згідно Додатку №1, а позивач зобовязувався прийняти його і оплатити.

Оплата за поставлений товар проводиться по перерахунку по курсу грн. до євро по НБУ+2% на день оплати з відтермінуванням оплати до 20.12.2011р. (п.4.1 Договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною № ПП-0119 від 12.10.2011р., долученою до матеріалів справи.

Відповідач своїх зобовязань перед позивачем за Договором №КП-09 від 12.10.2011р. щодо оплати за поставлені матеріали своєчасно не виконав.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача претензію б/н від 10.05.2012р., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Суд заслухавши пояснення позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за Договором №КП-09 від 12.10.2011р. виконав повністю, відповідачем оплата за товар не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 31542,05 грн. Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Щодо вимоги позивача про стягненні пені з відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 10.2. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та обмежень, передбачених ч. 6 ст. 232 ГК України, до стягнення підлягає частково від заявленої суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 21.12.2011р. (строк оплати товару 20.12.2011р.) по 21.06.2012р. у розмірі 2168,92грн.

Щодо поданої додаткової вимоги позивача про стягнення 60000,00грн. моральної шкоди відповідача суд зазначає наступне.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Відтак, вказану заяву суд розцінює як подання додаткової вимоги, якої не містилось у позовних вимогах (подання ще одного позову) та такого, що не підлягає вирішенню у даному позовному провадженні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ІНТЕРСАНТЕХБУД» (79016, вул. Шведська, 3, ідентифікаційний код 34857913) на користь СПД ФО ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1) 31542,05грн. основного боргу, 2168,92грн. пені та 169,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.01.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.