Рішення № 28866028, 22.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.13 Справа№ 5015/4680/12

За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Сколе

до відповідача: Сколівської міської ради, м. Сколе

про стягнення 21164,05 грн.

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі Шиманській Ю.П.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - Зінкевич-Домбровська Г.Б.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Сколе до Сколівської міської ради, м. Сколе про стягнення 21164,05 грн., у т.ч. 19032,85 грн. - основний борг, 1034,20 грн. - інфляційні втрати, 1095 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 27.11.2012 р.

Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 27.11.2012 р., 03.01.2013 р.

В судовому засіданні 11.12.2012р. оголошено перерву, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, посилається на укладення між сторонами 16.08.2012 р. договору купівлі-продажу №034, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар на суму 19032,85 грн. за видатковою накладною №07/10/03 від 07.10.2010 р. Визнавши суму боргу шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків від 11.10.2010 р. та не зважаючи на претензію позивача від 15.06.2012 р., відповідач свої обов'язки по оплаті не виконав. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на неотримання товару, неналежність підпису на накладній особі, яка у ній зазначена як отримувач, довіреність №125 була видана на отримання товару на іншу суму, а саме 20000 грн., відсутність акту приймання-передачі товару. Просить у позові відмовити.

Крім того, представник відповідача просить призначити судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставити питання, чи відповідає підпис у графі «отримав» на видатковій накладній від 07.10.2010 р. та підпис у графі «зразок підпису особи, що одержала довіреність» у довіреності від 07.10.2010 р. - ОСОБА_4 та чи такі документи ним підписані. Необхідність у призначенні експертизи мотивує письмовим поясненням ОСОБА_4 від 10.12.2012 р. про те, що підпис у графі «отримав» на накладній не відповідає його підпису і таких товарів він не отримував.

Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. У випадку її призначення, згідно п. 1 ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі. Однак, наявність передбачених законом підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи та, тим більше, для зупинення провадження у справі, не було доведено суду у встановленому порядку. Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до матеріалів справи було долучено незавірену ксерокопію пояснень особи, зазначеної як ОСОБА_4, від 10.12.2012 р., які оцінюватимуться судом на рівні з іншими доказами в їх сукупності. Доказів проведення відповідного розслідування, звернення за фактом стверджуваної підробки до правоохоронних органів суду надано не було, відповідач визнав відсутність таких звернень. Своїм правом самостійно звернутись із відповідною заявою про проведення почеркознавчого дослідження протягом часу розгляду справи відповідач не скористався, а, натомість, 03.01.2013 р., - безпосередньо перед спливом встановлених законом строків розгляду справи подав зазначене клопотання до суду. При цьому, зі змісту вказаного клопотання та відзиву випливає, що належність відповідачеві відтиску печатки на оскаржуваному підписі відповідачем не заперечується, про підробку відтиску печатки ним не зазначалось. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість встановлення обставин, які мають значення для справи можливе без призначення судової експертизи шляхом оцінки доказів в їх сукупності. З цієї підстави у задоволенні клопотання було відмовлено.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив:

16.08.2010 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір №034, за яким продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити будівельно-оздоблювальні матеріали в обсягах і на умовах, передбачених договором. Сума договору становить 20000 грн., номенклатура і кількість товару, що постачається, попередньо узгоджується з покупцем і визначається по накладним, які надаються покупцю продавцем і є невід'ємної частиною договору. Ціни на продукцію є договірними і уточнюються на момент відгрузки товару (п. 1). Оплата здійснюється по безготівковому розрахунку шляхом перерахунку грошей покупцем на рахунок продавця, або шляхом внесення коштів у касу продавця (п. 2). В разі затримки покупцем терміну оплати продукції, останній сплачує штраф за порушення терміну оплати в розмірі 0,05% за кожен день прострочених платежів від суми, вказаній в накладній, до повного розрахунку між продавцем і покупцем (п. 7). 07.10.2010 р. до вказаного договору були внесені зміни додатком до договору, згідно із яким, у зв'язку з проведенням позачергового ремонту приміщень міської ради, які були пошкоджені внаслідок пожежі та збільшенням витрат на 7000 грн. на будівельні матеріали, п. 1 договору було доповнено пп. 1.1., за яким сума договору становить 27000 грн..

Зазначений договір сторонами не оскаржувався, недійсним не визнавався. Підстави для його укладення та внесення до нього змін сторонами не заперечувались.

За видатковою накладною №07/10/03 від 07.10.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19032,85 грн. Та обставина, що на накладній підстава поставки товару визначена як «без замовлення», не впливає на правову характеристику відносин сторін, враховуючи, що наявність інших підстав для поставки даного товару сторонами не доводилась, а така поставка була здійснення під час строку дії зазначеного договору, товар відповідає визначеному у договорі предмету і поставлявся в межах погодженої сторонами у договорі суми.

Законодавство не вимагає підтвердження поставки товару окрім видаткової накладної актами приймання-передачі товару, чим спростовуються заперечення відповідача. Відповідно до п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Заперечення відповідача щодо отримання товару по даній накладній не були доведені суду у встановленому порядку належними доказами. Як вбачається зі змісту накладної, особа, яка отримала товар, діяла на підставі довіреності №125 від 07.10.2010 р.. Така накладна дійсно видавалась відповідачем у дату поставки товару - 07.10.2010 р. на отримання від ФОП ОСОБА_1 будівельних матеріалів на суму 20000 грн.. Поставка товару була фактично здійснена в межах такої суми. Те, що сума фактично отриманого товару є меншою від суми, зазначеної у довіреності, не суперечить вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р.. Довіреність, у тому числі та частина, на якій міститься підпис уповноваженої особи, скріплена гербовою печаткою відповідача, належність якої відповідач не заперечував.

Крім того, твердження відповідача про неотримання товару спростовуються актом звірки від 11.10.2010 р., підписаним відповідачем без застережень на суму поставки - 19032,85 грн. та скріпленим печаткою відповідача. Посилання щодо відсутності посилань в акті звірки на договір №034 від 16.08.2010 р. не заслуговують на увагу, враховуючи, що відповідачем не доведено наявність між сторонами інших відносин, за наслідками яких могла утворитись вказана заборгованість. Також, не зважаючи на заперечення відповідача щодо отримання товару, незважаючи на нагальність його отримання в світлі додатку до договору від 07.10.2010 р., згідно із яким необхідно провести позачерговий ремонт приміщень міської ради, які були пошкоджені внаслідок пожежі, жодного доказу звернень відповідача до позивача щодо не поставки товару суду надано не було, як і не було надано відповідних заперечень щодо не поставки товару на претензію позивача від 15.06.2012 р..

Претензія позивача від 15.06.2012 р. була отримана відповідачем 21.06.2012 р., однак, доказів погашення заборгованості суду надано не було.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України та в світлі вимог п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Від вказаної дати інфляційні втрати становлять 1034,20 грн., а 3% річних - 1095 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, правильність якого сторонами не заперечувалась.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи наведене, оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути Сколівської міської ради (м. Сколе, м-н Незалежності, 1, ЄДРПОУ 04056262) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) - 19 032, 85 грн. - заборгованості, 1 034, 20 грн. - інфляційних нарахувань, 1 095, 00 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. - судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 25.01.2013р.