Ухвала суду № 28864945, 17.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10124/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДОСТРОЙ-СЕРВІС»та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.12р. у справі №2а-10124/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДОСТРОЙ-СЕРВІС»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ГРАДОСТРОЙ-СЕРВІС»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 13.12.11р. №0011202302 у повному обсязі та від 13.12.11р. №0011192302 в частині донарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року в розмірі 58 874 грн. за основним платежем та 14 718,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.12р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.12.11р. № 0011192302 в частині донарахування ПДВ за вересень 2010 року у розмірі 58 874 грн. за основним платежем та 14 718,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У задоволенні решти позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що витрати у вигляді відсотків за простими векселями є фінансовими витратами, а тому позивачем правомірно включено вказані витрати до складу інші витрати відповідно до вимог пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що контрагента позивача -ТОВ «Будреконструкція-2006»визнано банкрутом, у зв'язку з чим останнім не було задекларовано податкові зобов'язання по господарських операціях з позивачем, що не дає права останньому на включення до складу податкового кредиту податкових зобов'язань з таким постачальником.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09р. по 30.06.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09р. по 30.06.11р., за результатами якої складено акт від 25.11.11р. № 1520/23-2/32709054.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 4 761 000 грн., в тому числі за II квартал 2011 року на 4 761 000 грн.;

пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.12.5 п. 5 розділу 5 Наказу ДПА України «Про порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» від 30.05.97р. № 166 в редакції наказу від 15.06.05 р. № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.05 р. № 702/10982, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 205 253 грн., у тому числі за травень 2010 року на 146 379 грн. та за вересень 2010 року на 58 874 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення -рішення від 13.12.11р.:

№0011202302, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4 761 001 грн., у тому числі: за основним платежем на суму 4 761 000 грн. та 1 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

№0011192302, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 256 566 грн., у тому числі: за основним платежем на суму 205 253 грн. та 51 313 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень -рішень, такі рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Позивач оспорює повністю податкове повідомлення -рішення з податку на прибуток та податкове повідомлення -рішення в частині донарахування ПДВ за вересень 2010 року у розмірі 58 874 грн. за основним платежем та 14 718,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як свідчать обставини справи, підставою для донарахування вказаних сум слугували висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства з покликанням ДПІ на те, що витрати у розмірі 20 700 000 грн. понесені позивачем у вигляді відсотків за простими векселями власної емісії є витратами, які виникають у зв'язку з придбанням цінних паперів (облігацій) та не є фінансовими витратами звітного періоду, а тому такі витрати мають оподатковуватись відповідно до вимог п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України та не повинні включатись до складу інших витрат податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року. Крім того, податковим органом встановлено, що контрагента позивача - ТОВ «Будреконструкція-2006»визнано банкрутом, свідоцтво платника ПДВ анульовано 24.09.10р., останню декларацію з ПДВ подано за травень 2010 року, у зв'язку з чим сума ПДВ у розмірі 58 874 грн., обчислена з вартості отриманого позивачем від ТОВ «Будреконструкція-2006»товару (робіт, послуг) не була включена останнім до податкового зобов'язання за серпень 2010 року, не задекларована та не сплачена до державного бюджету, що не дає право позивачу до віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ за господарськими операціями з таким постачальником.

Задовольняючи адміністративний позов щодо визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 13.12.11р. №0011192302 в частині донарахування ПДВ за вересень 2010 року у розмірі 58 874 грн. за основним платежем та 14 718,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне виконання господарських операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності позивача, проведення позивачем розрахунків за виконані роботи (надані послуги), документальне підтвердження вказаних господарських операцій, тоді як податковим органом не доведено належними та достатніми доказами порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 13.12.11р. №0011202302, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу, що витрати понесені позивачем у вигляді відсотків за простими векселями власної емісії є витратами, які виникають у зв'язку з придбанням цінних паперів (облігацій) та не є фінансовими витратами звітного періоду, у зв'язку з чим не можуть бути включені до складу інших витрат податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено перевіркою та досліджено судом першої інстанції при розгляді справи, позивачем (довіритель) 23.12.2008 року укладено договір доручення за № Б465/267 із ЗАТ ІК «Обрій Капітал»(повірений) (ліцензія Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України серії АВ № 376630 від 12.10.07р.), згідно якого повірений надає довірителю посередницькі послуги з укладення договору з купівлі облігацій у кількості 139 000 штук за ціною 680,00 грн./шт., емітентом яких є ТОВ «Міжрегіональна компанія «Альянс»на загальну суму 94 520 000 грн.

Виконання зазначених у договорі робіт підтверджується звітом повіреного від 23.12.08р., згідно якого останній повідомив ТОВ «Градострой - Сервіс»про виконання умов укладеного договору у повному обсязі.

Згідно акту прийому - передачі виконаних робіт за договором № Б465/267 від 23.12.08р. повірений повністю виконав свої зобов'язання за вищезазначеним договором з купівлі пакету цінних паперів.

Розрахунки за придбаний пакет цінних паперів ТОВ «Градострой - Сервіс»здійснив шляхом емітування векселів на суму наявної кредиторської заборгованості.

02.06.11р. ТОВ «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс», що діє на підставі Ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність і з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) серії АВ №470651 від 16.04.09р., яке дії від власного імені та за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого фонду «Фонд соціального розвитку»Векселедержатель) пред'явив до платежу ТОВ «Градострой - Сервіс»згідно акту № 2 векселі від 23.12.08р. із терміном погашення за пред'явленням, але не раніше -15.02.11р., на загальну суму 131 220 251,76 грн., з якої: сума у розмірі 85 105 000 грн. - номінальна вартість векселів; сума у розмірі 46 115 251,76 грн. - сума нарахованих відсотків на дату пред'явлення.

Позивачем до складу інших витрат податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року віднесено фінансові витрати у розмірі нарахованих відсотків по процентним векселям, пред'явленим до платежу у розмірі 20 700 00 грн. емітентом яких є ТОВ «Градострой - Сервіс», відповідно до вищезазначеного акту пред'явлення.

За результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва зменшено інші витрати у II кварталі 2011року, при цьому на стор.13 акту перевірки фахівці податкової зазначають, що витрати у розмірі 20 700 000 грн., понесені ТОВ «Градострой - Сервіс»у вигляді відсотків за простими векселями власної емісії є витратами, які виникають у зв'язку з придбанням цінних паперів (облігацій) та не є фінансовими витратами звітного періоду.

Тому, на думку відповідача, витрати у вигляді відсотків за простими векселями повинні обліковуватися окремо відповідно до п. 153.8, ст.153 ПК України та до складу інших витрат податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011року включатися не повинні.

Колегія суддів погоджується з доводами податкового органу у цій частині, вважає вимоги апелянта позивача помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу.

Для цілей цього підпункту під терміном «доходи»слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем. обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати»слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 Податкового кодексу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних .таперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними таперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Аналізуючи вказану правовому норму, колегія суддів приходить до висновку, що у випадку якщо предметом угод виступають цінні папери, то незалежно від способу проведення розрахунків в результаті їх купівлі-продажу, в т.ч. за допомогою вексельних розрахунків, суб'єкти таких операцій повинні обліковувати їх відповідно до вимог п. 153.8 ст. 153 ПК України.

Таким чином, витрати у розмірі 20 700 000 грн. понесені ТОВ «Градострой - Сервіс»у вигляді відсотків за простими векселями є витратами, які виникають у зв'язку з придбанням цінних паперів та не є фінансовими витратами звітного періоду, при цьому облік даних витрат заповідно до п.153.8 ст.153 Податкового Кодексу України ведеться відокремлено та відображається в податковій декларації з податку на прибуток в «інших доходах»та таблиці 1 «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.11р. №1213.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Градострой - Сервіс»на порушення п.153.8 ст. 153 Податкового Кодексу України завищило інші витрати за II квартал 2011 року на 20 700 000 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 13.12.11р. №0011192302 в частині донарахування ПДВ за вересень 2010 року в розмірі 58 874 грн. за основним платежем та 14 718,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон N 168/97-ВР).

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, наведена правова норма дозволяє платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як свідчить Довідка ЄДРПОУ серії АБ №340644, одним з виду діяльності позивача за КВЕД є: будівництво будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.10р. між позивачем та ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»укладено Договір підряду № 75, предметом якого є улаштування фундаментів будинку № 149 (згідно генерального плану), мурування стін з цегли, мурування стін із блоків пористих, облицювання стін, улаштування перекриттів, улаштування покрівлі у садовому поселенні «Михайлівський сад»на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

На виконання умов Договору, позивачем здійснено попередню оплату згідно платіжних доручень: від 11.08.10 року № 1169 на суму 35 000 грн. з ПДВ; від 17.08.10 року № 1198 на суму 35 000 грн. з ПДВ; від 26.08.10 року № 1213 на суму 50 000 грн. з ПДВ.

На суму отриманої попередньої оплати, ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»виписані наступні податкові накладні: від 11.08.10р. № БК-0000984 на загальну суму 35 000 грн., у тому числі ПДВ -5 833,33 грн.; від 18.08.10р. № БК-0000990 на загальну суму 35 000 грн., у тому числі ПДВ -5 833,33 грн.; від 26.08.10р. № БК-0000993 на загальну суму 50 000 грн., у тому числі ПДВ -8 333,33 грн.

Фактичне виконання зазначених у Договорі підряду № 75 робіт підтверджено Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 31 серпня 2010 року (типова форма № КБ-3) та Актом від 31 серпня 2010 року № БК-0001016 (типова форма № КБ-2в) на загальну суму 353 241,52 грн., в тому числі ПДВ -58 873,59 грн.

На суму виконаних робіт ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006» виписано податкову накладну від 31.08.2010 року № БК-0001016 на загальну суму 233 241,50 грн., в тому числі ПДВ -38 873,58 грн.

Залишок грошових коштів позивачем перераховано в адресу виконавця робіт згідно платіжних доручень на загальну суму 233 241,52 грн., в тому числі ПДВ - 38 873,58 грн.: від 02.09.10р. № 1231 на суму 5 400 грн. з ПДВ; від 02.09.10р. № 1235 на суму 15 000 грн. з ПДВ; від 20.09.10р. № 1283 на суму 40 000 грн. з ПДВ; від 17.11.10р. № 1469 на суму 100 000 грн. з ПДВ; від 28.02.11р. № 76 на суму 72 841,52 грн. з ПДВ.

Суму ПДВ у розмірі 58 874 грн. сплаченого в ціні придбаних будівельних робіт позивачем включено до складу податкового кредиту.

Таким чином, господарські операції позивача з ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які розкривають зміст та обсяг господарської операції.

Окрім того, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону N 168/97-ВР, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону ).

Таким чином, покупець -платник податку не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства -продавця товарів (послуг) -платника податку.

Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Покликання апелянта на те, що контрагент позивача з травня 2010 року не звітує до податкових органів, визнаний банкрутом та ліквідований на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.11 р. та 05.04.12р. по справі № 27/176 та що свідоцтво платника податку з ПДВ є анульованим з 24.09.10р. не заслуговують на увагу, оскільки на момент вчинення господарської операції ТОВ «Будреконструкція-Київ 2006»було зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі та платник ПДВ, що не спростовано апелянтом- відповідачем під час судового розгляду справи.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянтів не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДОСТРОЙ-СЕРВІС»та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.12р. у справі №2а-10124/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.12р. у справі №2а-10124/12/2670 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.