Постанова № 28864928, 17.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-19087/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.12р. у справі №2а-19087/11/2670 за позовом Державного підприємства «Завод «Генератор»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0000562303 від 01.09.11р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.12р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 01.09.11р. №0000562303 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 151 145 грн., у тому числі: 920 916 грн. -основний платіж, 230 229 грн. - штрафні санкції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги мотивовані тим, що судом першої інстанції надано неналежну правову оцінку встановленим в акті перевірки порушенням позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до невірного вирішення справи по суті.

Представник апелянта у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили доводи та вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08р. по 31.12.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08р. по 31.12.10р., за результатами якої складено акт перевірки № 201-23-3-14312453 від 13.05.11р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог:

- п. 4.1 ст. 4, п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додатну вартість»№168/97 ( надалі -Закон №168/97) внаслідок не включення до складу податкових зобов'язань з ПДВ операцій з продажу фізичним особам теплової енергії, газу природного, послуг водопостачання, водовідведення та інших послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати (плати за утримання житла) у зв'язку з обслуговуванням Відокремленим госпрозрахунковим підрозділом «Октава-побут»ДП «Завод «Генератор»(далі - ВГП «Октава-побут») житлових будинків на загальну суму 3634022 грн. (ПДВ -726804 грн.), що призвело до заниження ПДВ на суму 726 804 грн. (у т.ч.: 225 362 грн. - за 2008р., 187 888 грн. - за 2009р., 313 554 грн. - 2010р.)

- п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97 внаслідок не включення до складу податкових зобов'язань з ПДВ операцій з продажу підприємству ТОВ «Техно-Торговельний центр «Електроніка»послуг оренди нежитлової прибудови до будинку за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 27 у сумі 171 769 грн., в т.ч. ПДВ 34 354 грн., що призвело до заниження ПДВ на суму 34 354 грн. за період з січня 2008р. по червень 2010р.

- п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97, внаслідок неправомірного здійснення коригування податкових зобов'язань з ПДВ в сторону зменшення по взаємовідносинам із ЗАТ «Оболонь»згідно розрахунку коригування №1900/1 кількісних і вартісних показників податкової накладної від 31.12.08р. №1900 у зв'язку із заліком зустрічних вимог від 28.10.10р. №3469/0/2-10, що призвело до заниження ПДВ на 94 515 грн. за листопад 2010р.

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 внаслідок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту за червень, липень, серпень, вересень, листопад 2008р. ПДВ у сумі 10 805 грн. згідно отриманих податкових накладних, у зв'язку з придбанням у ТОВ «Компанія «Промінформаудит»та Адвокатського об'єд нання «Альфа-захист»юридичних та аудиторських послуг не для господарської діяльності;

- пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону №198/97 внаслідок завищення податкового кредиту на 581 413 грн., у звґязку з не здійсненням розрахунку вартості придбаних товарів (робіт), які частково використовувалися в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних операціях (вартість придбаної електроенергії, газу, води, вартість послуг зв'язку).

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 25.05.11р. №0000172303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 789 435 грн., у тому числі: 1 431 548 грн. за основним платежем та 357 887 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення, рішенням ДПА у м. Києві від 08.08.11р. №10561/7/25-114 про результати розгляду скарги (а.с. 208 - 211) скасовано вказане податкове повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу ПДВ в сумі 493 423 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 123 356 грн. за січень-квітень 2008р., у зв'язку з порушенням п. 102.1 ст. 102 ПК і безпідставним збільшенням грошових зобов'язань за період, що перевищує 1095 днів.

У зв'язку з цим, ДПІ прийнято нове податкове повідомлення -рішення № 0000562303 від 01.09.11р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 172 656, в тому числі: 938 125 грн. за основним платежем та 234 531 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи адміністративний позов частково, а саме: в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.11р. №0000562303 в сумі 920 916 грн. - основного платежу та 230 229 грн. штрафних санкцій, суд першої інстанції не погодився з доводами податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, мотивуючи свій висновок тим, що: структурний підрозділ Заводу не поставляє послуг споживачам, а лише проводить утримання платежів від фізичних осіб для подальшого їх перерахування на рахунок обслуговуючих підприємств - безпосередніх постачальників послуг -платників ПДВ; позивач здійснював нарахування ПДВ від продажу послуг оренди у повному обсязі від бази оподаткування - вартості послуг відповідно до умов чинного на той час договору оренди, що відповідає вимогам законодавства; матеріали справи не знайшли свого підтвердження про порушення позивачем вимог п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97 (заниження ПДВ у сумі 94 515 грн.), оскільки до податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за грудень 2008р. позивачем включено податкову накладну від 31.12.08р. №1900 на повну вартість поставки послуг з надання теплової енергії, а отже подальший залік отриманих коштів у сумі 567 090 грн. (у т.ч. ПДВ -94 515 грн.) в рахунок погашення наявної у ЗАТ «Оболонь»дебіторської заборгованості за послуги з автостоянки змінює суму компенсації вартості поставки послуг з надання теплової енергії, зменшуючи її, у зв'язку з чим позивач правомірно зменшив у листопаді 2010р. суму податкових зобов'язань з ПДВ на суму 94 515 грн.; матеріали справи підтверджують фактичне здіснення позивачем господарських операції з придбання юридичних та аудиторських послуг; податковим органом при визначенні позивачу порушення вимог пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 (заниження, на думку податкового органу, позивачем ПДВ у сумі 581 413 грн.) не було враховано, що у підприємства є два промислові май данчики: - №1 (вул. Новокостянтинівська, 18), де виробляються прилади для спецтехніки, проводяться наукові дослідження, виготовляється спеціальне технологічне обладнання; - №2 (вул. Полярна, 20), де виробляються побутові лічильники газу різних модифікацій, тому витрати, які входять до собівартості продукції є різними. Так, питома вага вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які частково використовувалися в неоподатковуваних операціях становить 265 018,17 грн., а ПДВ по даним операціям становить 53 003,68 грн. При цьому з врахуванням того, що податкові зобов'язання з ПДВ за період січень-квітень 2008р. не підлягають донарахуванню, оскільки минув 1095-денний строк давності, то дійсна питома вага вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які частково використовувалися в неоподатковуваних операціях становить 86 042,79 грн., а ПДВ - 17 208,53 грн., у зв'язку з чим заниження позивачем ПДВ мало місце лише у сумі 17 208,53 грн.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, пунктом 4.1 ст. 4 Закону №168/97 передбачено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з п. 11.11 ст. 11 Закону №168/97 тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі -ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (пос луг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Терміни, що використовуються у цьому пункті, мають таке значення: послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла - послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердогопобутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має на балансі житлові будинки, квартири в яких надавалися його працівникам як службове житло. Для обслуговування будинків на підставі наказу від 09.10.1997р. №133 створено ВГП "Октава-побут", без права юридичної особи з консолідованим балансом. ВГП "Октава-побут" не продає комунальних послуг, послуг з газо-, водопос тачання і водовідведення, постачання електроенергії, тому не здійснює облік доходів і витрат в бухгалтерському обліку. Водночас ВГП "Октава-побут" здійснює неприбуткові управлінські функції, серед іншого, збираючи від мешканців службового житла оплату за комунальні послуги, які надавалися газо-, водо-, електропостачальними компаніями, для подальшого їх перерахування постачальникам послуг.

Вказані послуги ВГП "Октава-побут" фактично не надавалися, їх вартість (тарифи) не формувалися, а ВГП "Октава-побут" не є платником ПДВ, водночас ВГП "Октава-побут" лише проводилося утримання платежів від фізичних осіб для подальшого їх перерахування на рахунок обслуговуючих підприємств - безпосередніх постачальників послуг, отже висновок суду першої інстанції про те, що позивач не є постачальником послуг у розумінні пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №168/97 -обґрунтований. Слід зазначити, що ПДВ з поставки послуг з газо-, водопостачання, водовідведення, постачання електроенергії нараховувалася у складі тарифу і сплачувалося мешканцями на користь постачальників цих послуг, які є платниками ПДВ.

За таких обставин, висновок ДПІ про порушення п. 4.1 ст. 4, п. 11.11 ст. 11 Закону №168/97 і заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 726 804 грн. є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується також і з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не мав правових підстав для нарахування ПДВ за послуги оренди у розмірі більшому на 34354 грн., аніж передбачено договором оренди.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом, позивачем укладено з ТОВ "Техно-Торговельний центр "Електроніка" договір оренди нежитлової прибудови від 27.05.1997р., згідно з яким позивач (Орендодавець) надавав у фінансову оренду ТОВ "Техно-Торговельний центр "Електроніка" (Орендар) нежитлову прибудову до будинку за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 27, яка знаходиться на балансі позивача, вартість якої визначена відповідно до акта оцінки вартості окремого індивідуального визначеного майна і становить 135802 грн. (п.1.1) Орендна плата визначена у розмірі 5% від експертної оцінки вартості будівлі і становила 6790 грн. за рік (п.3.1). За перший місяць оренди орендна плата становила 566 грн. (п.3.2).

Апелянт стверджує про порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 п. 4.1 ст. 4 Закону №168/97 та заниження ПДВ на суму 34354 грн. по операціям з продажу послуг оренди за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р. з покликанням на акт КРУ в м. Києві від 12.10.2010р. №08-30/1602 ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Завод "Генератор", яким встановлено, що умови договору оренди від 27.05.1997р. не відповідали вимогам ст. 5, п.п. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, а саме: орендна плата підпадала під ставку 15%, а не 5% як визначено умовами договору.

Разом з тим, вказана обставина - невідповідність окремих умов договору вимогам чинного законодавства не може сама по собі свідчити про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Так, підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97 встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податковим органом при перевірці встановлено, що позивачем здійснювалося нарахування ПДВ у повному обсязі від бази оподаткування, як це передбачено вищенаведеним пунктом 4.1 ст. 4 Закону №168/97, тобто від договірної вартості послуг (орендної плати) відповідно до умов чинного на той час договору в момент виникнення у позивача податкових зобов'язань з ПДВ. Правові підстави для одноосібного збільшення суми ПДВ на вартість послуг з оренди приміщення у позивача відсутні, оскільки протягом вказаного періоду діяли умови п.п. 10.1, 10.2 щодо ставки орендної плати.

При цьому, як свідчать матеріали справи позивачем вчинено залежні від нього дії, спрямовані на приведення орендних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері оренди.

Перевіркою встановлено (с. 43, 44 акта), що позивачем здійснено коригування податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам із ЗАТ "Оболонь" та зменшено податкові зобов'язання з ПДВ за листопад 2010р. на 94 515 грн. згідно розрахунку коригування від 30.11.2010р. №1900/1 кількісних і вартісних показників податкової накладної від 31.12.2008р. №1900 за договором від 28.12.2001р. №34/2-02.34/1-05 (а.с. 18, 146). Причиною даного коригування є залік зустрічних вимог від 28.10.2010р. №3469/0/2-10, що вказано також в графі 2 розрахунку.

Також перевіркою встановлено, що ЗАТ «Оболонь»направлено ДП «Завод «Генератор»листа від 28.10.2010р. №3469-10 про зарахування зустрічних вимог за договором №5 від 01.05.2008р. про надання послуг з боку ЗАТ "Оболонь" та договорам №34/01-05 від 28.12.2004р. і №34/2-02 від 28.12.001р. на поставку теплової енергії в гарячій воді та у вигляді пари з боку ДП «Завод «Генератор». Сума зарахування зустрічних вимог згідно даного листа становила 567090 грн. (з ПДВ). Позивач на підставі даного листа від 28.10.2010р. №№3469-10 видав ЗАТ «Оболонь»розрахунок коригування №1900/1 кількісних і вартісних показників податкової накладної від 31.12.2008р. №1900 на суму обсягу поставки "-"472575 грн. та "-" 94515 грн. (ПДВ).

Позивач стверджує про наявність компенсації вартості послуг, посилаючись на наявність кредиторської заборгованості перед ЗАТ «Оболонь» в сумі 1384559 грн. внаслідок невиконання зобов'язань за договорами №34/01-05 від 28.12.2004р. і №34/2-02 від 28.12.001р. на поставку теплової енергії в гарячій воді та у вигляді пари, залік якої проведено за рахунок дебіторської заборгованості ЗАТ «Оболонь»перед позивачем у сумі 567090 грн. за послуги автостоянки згідно з договором від 01.05.2008р. №5.

Апелянт вважає, що не відбулося фактичної зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), повернення товарів (послуг), повернення коштів за товари (послуги) чи виправлення помилок по раніше поданим деклараціям, а взаємозалік не є правовою підставою для зміни податкових зобов'язань і податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апелянта.

Так, відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону №168/97, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають від повідному коригуванню.

В силу п.п. 4.5.1. ст. 4 Закону №168/97, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

В силу п.п. 4.5.2. ст. 4 Закону №168/97, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

В даному випадку, зміна форми розрахунків між позивачем і ЗАТ «Оболонь»шляхом проведення заліку зустрічних вимог по різним господарським операціям, що мало місце, не тягне за собою зміни кількісних і вартісних показників поставки теплової енергії в гарячій воді та у вигляді пари з боку ДП «Завод «Генератор», а відтак не може бути правовою підставою для коригування податкового зобов'язання постачальника відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону №168/97.

Будь-яких інших документів, які б свідчили про здійснення зміни компенсації вартості товарів (послуг), повернення товарів (послуг), повернення коштів за товари (послуги), що б могли слугувати підставою для здійснення коригування податкових зобов»язань позивача, останнім не надано ні під час перевірки ні в ході апеляційного розгляду.

Таким чином, позивач неправомірно зменшив у листопаді 2010р. суму податкових зобов'язань з ПДВ за 94 515 грн. і видав ЗАТ «Оболонь»розрахунок відкоригованого значення податку, отже висновок відповідача про порушення п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97 є обґрунтованим, а відтак визначення грошового зобов'язання по даному епізоду на суму 94 515 грн. та штрафних санкцій у розмірі 23 628,75 грн., згідно податкового повідомлення -рішення № 0000562303 від 01.09.11р -правомірне, а отже правові підстави для задоволення позову у цій частині -відсутні.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою встановлено та відображено у акті (стор. 21, 22, 48), що позивач мав фінансово-господарські відносини з придбання у червні, липні, серпні, вересні, листопаді 2008р. юридичних та аудиторських послуг у ТОВ "Компанія "Промінформ аудит" та Адвокатського об'єд нання "Альфа-захист", а саме:

- згідно з договором від 30.04.2008р. №06/08-Ю. та на підставі актів від 27.06.2008р., від 31.07.2008р., від 29.08.2008р., від 30.09.2008р. на суму 11400 грн. кожен та від 28.11.2008р. на суму 23040 грн. позивачем придбано у Адвокатського об'єднання "Альфа-захист" юридичних послуг на загальну вартість 68640 грн. (у т.ч. ПДВ -11440 грн.);

- позивачем придбано аудиторські послуги у ТОВ "Компанія "Промінформ аудит" на загальну вартість 24000 грн. (у т.ч. ПДВ -4000 грн.) на підставі актів здачі-прийняття робіт від 30.06.2008р. №ОУ-000033 та від 30.09.2008р. №ОУ-0000041.

Вказані витрати позивачем включено до складу валових, а сплачений у ціні послуг ПДВ в загальній сумі 10805 грн. - до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду на підставі виписаних постачальниками цих послуг податкових накладних, перелік яких зазначено в таблиці №16 (с. 48) акта перевірки та щодо яких у податкового органу не було зауважень. .

Стверджуючи про порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 апелянт зазначає, що фінансовим планом на 2008р. юридичні послуги не передбачені, так як на ДП "Завод "Генератор" існує власний юридичний відділ, а на аудиторські послуги позивач міг витратити не більше 7590 грн. (у т.ч. ПДВ - 1265 грн.) -1,5% обсягу чистого прибутку попереднього звітного періоду який становив 1094000 грн. Апелянт вважає, що внаслідок неефективних управлінських рішень позивачем понаднормово сплачено за надані юридичні і аудиторські послуги, у зв'язку з чим такі витрати та податковий кредит з ПДВ не стосуються господарської діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі доводи податкового органу не можуть свідчити про порушення позивачем вимог податкового законодавства, з огляду на те, що господарські операції з придбання вказаних послуг мали реальний (товарний) характер, підтверджуються документально, чого не заперечує апелянт.

Фінансовий план не є частиною податкового законодавства і в контексті обставин даної справи не може визначати чи змінювати правила формування податкового кредиту з ПДВ. Неефективність управлінських рішень може бути підставою для персональної відповідальності відповідальних за їх прийняття осіб або відшкодування такими особами завданої шкоди (збитків), у разі їх наявності, однак дана обставина не може бути підставою для позбавлення суб'єкта господарювання -платника ПДВ права на податковий кредит, яке він набув у відповідності із Законом №168/97.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ про заниження позивачем ПДВ на 10805 грн. за вищевказаний період -протиправний.

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону №198/97 встановлено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (на рахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Зазначаючи в акті про дане порушення (стор. 49, 50), апелянт вказує, що позивач не здійснив розрахунок вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які частково використовувалися в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних (вартість придбаної електроенергії, газ, води вартість послуг зв'язку), у зв'язку з чим відповідач стверджує про завищення податкового кредиту на 581413 грн. за період з січня 2008р. по жовтень 2010р.

Позивач частково заперечує дане порушення, посилаючись на те, що відповідачем не вірно проведено розрахунок, оскільки не враховано, що у підприємства є два промислові майданчики: - №1 (вул. Новокостянтинівська, 18), де виробляються прилади для спецтехніки, проводяться наукові дослідження, виготовляється спеціальне технологічне обладнання; - №2 (вул. Полярна, 20), де виробляються побутові лічильники газу різних модифікацій, тому витрати, які входять до собівартості продукції є різними.

Судом першої інстанції встановлено, що питома вага вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які частково використовувалися в неоподатковуваних операціях становить 265018,17 грн., а ПДВ по даним операціям становить 53003,68 грн. При цьому, з врахуванням того, що податкові зобов'язання з ПДВ за період січень-квітень 2008р. не підлягають донарахуванню, оскільки минув 1095-денний строк давності, то дійсна питома вага вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які частково використовувалися в неоподатковуваних операціях становить 86042,79 грн., а ПДВ -17208,53 грн. У підтвердження свої доводів позивач навів детальний перелік придбаних товарів (робіт, послуг), які частково використо вуються в оподатковуваних операціях з посиланням на відповідні податкові накладні (а.с. 21-25), і здійснив детальний розрахунок вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які частково використовувалися в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних операціях (а.с. 20).

Апелянт доводи позивача у цій частині не спростував; розрахунку частки сплаченого (нарахованого) ПДВ, який використовується неоподатковуваних операціях не надав.

Акт перевірки не містить належного опису допущеного порушення пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 з посиланням на відповідні первинні документи та господарські операції, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність відповідачем об'єктивності і достовірності зазначеного в акті факту заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на 581413 грн. по даному епізоду. Відтак, з урахуванням доводів позивача і наданих ним письмових доказів, висновок про заниження ПДВ на суму 17208,53 грн., що визнається позивачем -обґрунтований.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0000562303 від 01.09.11р. про визначення грошового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 1 033 001 грн. , у тому числі: 826 401 грн. основного платежу (938125- 17 208,53 -94515 грн.) та 206 600 грн. - штрафні (фінансові) санкції. У іншій частині податкове повідомлення -рішення є правомірним.

Відповідно до частини першої статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 195, 197, 202, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.12р. у справі №2а-19087/11/2670 -задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.12р. у справі №2а-19087/11/2670 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Державного підприємства «Завод «Генератор»задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0000562303 від 01.09.11р. в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 1 033 001 грн. , у тому числі: 826 401 грн. основного платежу та 206 600 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

В задоволенні решти позоних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст постанови складений та підписаний: 21.01.13р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.