Ухвала суду № 2886317, 13.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

13 червня 2008 року                                                                     справа № 22-а-6215/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

                                   Міроновій В.М.

при секретарі судового засідання     

Безруковій В.М.за участю представників: від позивача:Тіунова Т.Ю. – довіреність від 10.06.08р.

Олійник Т.В. – довіреність від 10.06.08р.від відповідача:

 не з’явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАлчевської об’єднаної державної податкової інспекції м. Алчевськ на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від

по адміністративній справі03 квітня 2008 року 

№ 2-а-5916/08 (суддя Ушаков Т.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алчевські асфальти» м. Луганськ

до

Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції м. Алчевськ про

визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року по справі № 2-а-5916/08 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевські асфальти» м. Луганськ до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції м. Алчевськ, в наслідок чого визнані нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 07.02.08р., № 0000072310/0 від 07.02.08р.

            В апеляційній скарзі Алчевська об’єднана державна податкова інспекція                         м. Алчевськпросить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

            Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

                Представник відповідача  у судове засідання не з’явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.  Телеграма про відкладення розгляду справи була отримана судом після закінчення апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

           Відповідачем була проведена документальна виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.08.2005р. по 30.09.2007р., за результатами якої складений акт від 29.01.2008р. № 273/231-33588175 та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 07.02.08р., № 0000072310/0 від 07.02.08р.         

            Податковим повідомлення-рішенням  № 0000062310/0 від 07.02.08р.  позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 88783,5грн., у тому числі основний платіж 59189 грн., штрафні (фінансові) санкції – 29594,5 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

            Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про те , що позивачем у порушення п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3, ст.5 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР до складу валових витрат залишково віднесено витрат, понесених у зв’язку з списанням матеріалів (бітум нафтовий) на виробництво асфальтобетона понад орієнтированих даних, відображених у Таблиці № 4 Державного стандарту України ДСТУ Б В. 2.7-119-2003 Будівельні матеріали «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний» (Технічні умови) в сумі 236755грн., в тому числі 3 квартали 2006р. – 50997грн., 2006р. – 236755грн.

            В акті зазначено, що списані позивачем матеріали понад норм, наведених у Таблиці № 4 ДСТУ Б В.2.7-119-2003, не використані у господарській діяльності, тим самим завищено валові витрати в сумі 236755,14грн.

            Пунктом 5.1 статті 5  Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

            За приписами п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

            Згідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 наведеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:  або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

            Списання матеріалів на виробництво готової продукції не регламентується нормами п.5.2 , п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств”, на порушення яких зазначено в акті перевірки.

            Відповідач не довів використання придбаних позивачем матеріалів не у господарській діяльності.

            Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності донарахування відповідачем податковим повідомлення-рішенням                 № 0000062310/0 від 07.02.08р. суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 88783,5 грн., у тому числі основний платіж 59189грн., штрафні (фінансові) санкції – 29594,5грн.            

             Податковим повідомлення-рішенням № 0000072310/0 від 07.02.08р. відповідачем згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 71026,5 грн., у тому числі: основний платіж 47351 грн., штрафні (фінансові) санкції – 23675,5 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

           З акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем  в порушення п. 4.2 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»  та п. 8.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, зареєстровано в Мін’юсті України 23.06.97р. за № 233/2037, списані матеріали (бітум нафтовий, полімер для модифікації бітума) без підтверджуючих документів на норми списання на виробництво асфальтобетона понад орієнтированих даних, відображених в Таблиці № 4 ДСТУ Б В.2.7-119-2003 Будівельні матеріали «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний» (Технічні умови), в сумі 47351грн., тобто для невиробничого використання, витрати на які не відносяться до валових витрат виробництва (обігу).

Пунктом 4.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. 

            Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження  здійснення позивачем передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації. За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності донарахування позивачеві податку на додану вартість.

           Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

            Апеляційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції                      м. Алчевськ на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року по справі  № 2-а-5916/08 залишити без задоволення.

            Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року по справі № 2-а-5916/08 залишити без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 червня 2008 року. Ухвала  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 17 червня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                              Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                           Білак С.В.

                                                                                                      Міронова Г.М.