Ухвала суду № 2886316, 13.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

13 червня 2008 року                                                                              справа № 22-а-6294/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

                                   Міроновій В.М.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М.за участю представників: від позивача:Кондратенко І.О. – довіреність від 12.06.08р.

Мерзлякова В.П. – довіреність від 02.01.08р.від відповідача:

Куліков О.Ю. – довіреність від 12.06.08р.

Новоженіна Л.Р. – довіреність від 14.03.08р.

Клиновський Д.В. – довіреність від 12.06.08р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у                              м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного судувід

по адміністративній справі26 березня 2008 року 

№ 2-а-4753/08 (суддя Качуріна Л.С.)за позовомВідкритого акціонерного товариства  «Алчевський коксохімічний завод» м. Алчевськ

до

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у                              м. Луганську про

визнання податкового повідомлення-рішення від 22.01.08р. № 00008008013/0 нечинним

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2008 року по справі № 2-а-4753/08 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства  «Алчевський коксохімічний завод» м. Алчевськ до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, в наслідок чого  визнане нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у  м. Луганську від 22.01.08р. № 00008008013/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 87278грн. за основним платежем та 43639грн. – штрафної (фінансової) санкції.

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганськупросить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

            Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.       

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Відповідачем була проведена документальна виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.09.2007р., за результатами якої складений акт від 11.01.08р. № 16/08-3/00190816 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.08р. № 00008008013/0, яким   позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 130917 грн., у тому числі основний платіж 87278 грн., штрафні (фінансові) санкції – 43639 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

            Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про те , що позивачем у порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат у 4 кварталі 2006року віднесені витрати із страхування у розмірі 349113грн., які не пов’язані із господарською діяльністю.

          27.06.06р. між Корпорацією «Індустріальна спілка Донбасу» , ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ВАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Міжнародною фінансовою Корпорацією укладено кредитний договір , згідно якого позивач позичив кредит у Міжнародної фінансової Корпорації в розмірі 40 млн. доларів США.

У розділі 5.04 «Страхування ст. 5 «Особливі умови», зазначеного кредитного договору, встановлені вимоги стосовно страхування активів, відповідно до п. а) якого кожний позичальник повинен:  (і) «застрахувати і забезпечити постійне страхування у надійного страховика або перестраховика, схваленого МФК та ІСД, всіх своїх активів та господарської діяльності, включно зі страхуванням, зазначеним в Додатку В, та будь-яким страхуванням, що вимагається законом».

У Додатку В до кредитного договору встановлені вимоги стосовно страхування. Відповідно до вказаного Додатку «Позичальники повинні одержати і зберігати чинними усього строку кредитного договору, у відповідності до форм полісів та з страховиками і перестраховиками, прийнятними для МФК, зокрема, «Страхування будівництва», «Страхування діяльності».

Пунктом 1 розділу «Страхування діяльності» Додатку В до Кредитного договору визначено:

- «Покриття» - всі активи, зокрема, без обмеження, будівлі і їх вміст, устаткування, складські запаси, кріплення, пристосування і все інше майно…»;

- «Сума страхування» - сума достатня для відновлення майна»;

- «Франшиза» - максимум 2500000доларів»;

- «Застрахована особа» - Позичальники і МФК, кожен щодо своїх відповідних прав і інтересів».

           На виконання умов кредитного договору позивачем  було укладено договір страхування  № 1000635-17-01-06 від 28.07.06р., сторонами в якому виступили: Страховик – Страхова компанія»Кремінь», Фінансист – Міжнародна Фінансова Корпорація, Страховий брокер – «Аон Лімітед», компанії, що зареєстрована в Англії, та надає свої послуги через представництво в Україні.

          Відповідно до пункту 1.3 договору страхування об’єкт страхування  «Все фактичне і особисте майно будь-якого типу, характеру або опису, що належить страхувальнику або щодо якого він яким-небудь чином юридично відповідальний» Пунктом 1.6 договору страхування встановлений розмір франшизи – 2500000доларів.

Договір страхування не містить посилання про страхування майна, переданого в іпотеку згідно з договором іпотеки від 31.07.06р., укладеного між ВАТ «Алчевський коксохімічний завод» та Міжнародною фінансовою Корпорацією.

            Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наведений договір страхування було укладено позивачем відповідно до вимог розділу 5.04 «Страхування» кредитного договору і щодо своїх відповідних прав і інтересів, що передбачено пунктом 1 розділу «Страхування діяльності» Додатку В. Згідно до вимог  договору страхування позивач одноособово, в межах лише вказаного договору зобов’язаний сплачувати, шляхом перерахування, страхові платежі страховику. Цей договір не містить посилання на те, що оскільки на частку позивача по кредитному договору припадає лише 11,43% всього кредиту, то вартість страхового платежу визначається за розподілом на питому вагу. Цей договір також не містить посилань, що сплата страхового платежу за цим договором вступає в залежність умов інших договорів, укладених позивачем.

Пунктом 5.1 статті 5  Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          За приписами п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

            Згідно до п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств”  до валових витрат включаються будь-які   витрати  зі  страхування  ризиків  загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що  перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

            Згідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 наведеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:  або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

            Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат витрат по сплаті страхових платежів згідно до договору страхування № 1000635-17-01-06 від 28.07.06р., які пов’язані  із здійсненням позивачем  господарської діяльності.

            На підставі вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

      Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у  м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2008 року по справі № 2-а-4753/08 залишити без задоволення.

            Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2008 року по справі № 2-а-4753/08 залишити без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 червня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 17 червня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                       Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                                    Білак С.В.

                                                                                                                                                         Міронова Г.М.

З оригіналом згідно:        

Суддя                                                                Т.Г. Гаврищук