Постанова № 28862861, 09.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013 р. Справа № 2а-1675/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурга С.С.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2012р. по справі № 2а-1675/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдомофон"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

09.02.2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдомофон" - звернувся до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення №0002831520 від 14.09.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдомофон" задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №002831520 від 14.09.2011 року в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 47942,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11985,50 грн. В іншій частині податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Після реорганізації правонаступником відповідача - ДПІ у Ленінському районі м.Харкова є Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

До суду апеляційної інстанції представником позивача на апеляційну скаргу подані письмові заперечення, в яких останній просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "УКРДОМОФОН" з питання нарахування податкових зобов'язань у зв'язку із умовним продажем товарних залишків або основних фондів, які на дату анулювання свідоцтва ПДВ відображаються в обліку.

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2011р. №1527/15-214/35699531, яким встановлено порушення позивачем положень п.9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким ТОВ "УКРДОМОФОН" не визнано умовний продаж товарних залишків та основних фондів, та не нараховано податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося анулювання свідоцтва ПДВ, у розмірі 48113,0 грн., в результаті чого занижено ПДВ до сплати за квітень 2010 року розмірі 48113,0 грн. (а.с. 7-10).

На акт перевірки позивачем подані письмові заперечення, які листом ДПІ у Ленінському районі м.Харкова залишені без задоволення, а висновки акту перевірки від 05.08.2011р. №1527/15-214/35699531 - без змін (а.с. 12-17).

На підставі акту перевірки керівником ДПІ у Ленінському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення від 14.09.2011 року №0002831520 (а.с.18).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПА в Харківській області, за результатами розгляду, скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін (а.с. 19-20).

11.11.2011 року позивач звернувся зі скаргою до ДПА України, за результатами розгляду скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін (а.с. 21-22).

Не погодившись із винесеним відповідачем податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №002831520 від 14.09.2011 року в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 47942,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11985,50 грн. винесено ДПІ у Ленінському районі м.Харкова з порушенням норм чинного законодавства, в іншій частині рішення є законним та обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується.

Переглянувши постанову суду в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "УКРДОМОФОН" анульовано 23.04.2010 року.

Згідно даних Додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, наданої позивачем до ДПІ 05.05.2010 року, балансова вартість залишків основних фондів складає: основні фонди групи 3 з нормою амортизації 6 % - 205 808,00 грн., амортизація за квартал - 12 348,00 грн., всього залишків основних фондів з урахуванням амортизації - 193 460,00 грн.; основні фонди групи 4 з нормою амортизації 15 % 968,00 грн., амортизація за квартал - 145,00 грн., всього залишків основних фондів з урахуванням амортизації - 823, 00 грн. Також у даному Додатку зазначено про балансову вартість запасів на кінець звітного періоду у розмірі 46 284, 00 грн.

З позиції податкового органу, при наданні декларації з ПДВ за квітень 2010 року ТОВ "Укрдомофон" не надав пояснення щодо факту включення або не включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по основним фондам та залишкам запасів.

Розрахунок заниження ТОВ "Укрдомофон" суми податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2010 року податковим органом здійснено наступним чином: вартість залишків основних фондів та запасів на кінець 1 кварталу 2010 року - 240567,00 грн. (193460,00 грн. + 823,00 грн. + 46284, 00 грн.) * 20 % (ставка податку) = 48113,40 грн.

Як убачається із матеріалів справи, згідно укладеного договору купівлі - продажу №1-Д від 08.02.2010 року ТОВ "Укрдомофон" продало ТОВ "Домофони України" майно (визивні блоки обмеження доступу), перелік якого визначено в Додатку №1. Факт передачі майна від покупця до продавця підтверджується актом приймання - передачі від 08.02.2010 року, видатковою накладною №ЛНА-000001 від 26.02.2010р. податковою накладною №4 від 26.02.2010 року на суму 58333,33 грн., ПДВ - 11666,67 грн., всього на суму 70000,00 грн.

Згідно із Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2010 року (вх.№9000700238 від 19.03.2010р.), суми податку за податковою накладною №4 від 26.02.2010р. (сума ПДВ - 11666,67 грн.) включено платником до складу податкових зобов'язань.

Відповідно до укладеного договору купівлі - продажу №04/01-01 від 01.04.2010 року, ТОВ "Укрдомофон" продало ТОВ "Сучасні протипожежні системи" майно, на підставі чого складено видаткову накладну №РН-0000002 від 07.04.2010р. та №7 від 07.04.2010р. на суму 25000,00 грн., ПДВ - 5000,00 грн., всього на суму 30000,00 грн.

Також, у зв'язку із анулюванням Свідоцтва платника ПДВ, на виконання вимог п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Укрдомофон" здійснено умовний продаж основних фондів групи 4 (комп'ютер Tornado ZX Юником, монітор Samsung 943N Silver 19), що підтверджується податковою накладною №9 від 23.04.2010 року на суму 823,39 грн., ПДВ - 164,68 грн., всього на суму 988,07 грн. Згідно податкової накладної №10 від 23.04.2010 року ТОВ "Укрдомофон" здійснено умовний продаж запасів (бланки суворої звітності) на суму 30,00 грн., ПДВ - 6,00 грн., всього на суму 36,00 грн.

Відповідно до Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року (вх.№16433 від 26.04.2010р.), суми ПДВ за податковими накладними №7 від 07.04.2010р. (сума ПДВ - 5000,00 грн.), №9 та №10 від 23.04.2010р. (загальна сума ПДВ - 170,68 грн.) включено платником до складу податкових зобов'язань. Таким чином, згідно поданих декларацій за лютий, квітень 2010 року, загальна сума самостійно задекларованих платником податків зобов'язань з ПДВ становить 16838,35 грн.

При прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції послався на той факт, що позивачем на день анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ здійснено реалізацію запасів та основних фондів вартість яких ним відображена у Додатку К1/1 декларації з податку на прибуток та збільшено суму податкового зобов'язання у квітні 2010 року. Разом з цим, такі висновки суду не є повністю обгрунтованими та правомірними, виходячи із наступних обставин.

Згідно вимог пп.8.2.1 п.8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Податковий облік балансової вартості основних фондів (ОФ) здійснюється в наступному порядку: ОФ групи 1 враховуються окремо по кожному об'єкту і по групі в цілому (як сума балансової вартості окремих об'єктів такої групи); ОФ груп 2, 3, 4 враховуються тільки по групі (по сукупності балансової вартості відповідної групи ОФ). При цьому, окремий облік об'єктів, які входять до складу основних фондів груп 2, 3, 4, з метою оподаткування не ведеться.

Формула визначення балансової вартості групи (окремого об'єкту групи 1) ОФ приведена в пп.8.3.2 п.8.3 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому, в податковому обліку основні фонди враховуються по їх балансовій вартості. Порядок визначення (збільшення чи зменшення) балансової вартості груп ОФ визначено в п.8.4 вказаного Закону.

При цьому, при визначенні вартості матеріального активу, за якою він зараховується на баланс підприємства враховується наявність у такої особи статусу платника податку на додану вартість, зокрема:

- визначається за вартістю без ПДВ (якщо підприємство зареєстровано платником ПДВ);

- визначається за вартістю з урахуванням ПДВ (якщо підприємство не є платником ПДВ або платник ПДВ здійснює операції, які не є об'єктом оподаткування ПДВ чи звільнені від сплати ПДВ).

Колегія суддів враховує, що згідно даних Додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, балансова вартість залишків основних фондів на кінець періоду становила: основні фонди групи 3 з нормою амортизації 6% - 193 460,00 грн.; основні фонди групи 4 з нормою амортизації 15% - 823,00 грн., балансова вартість запасів на кінець звітного періоду становить 46284, 00 грн.

Доказами по справі підтверджено здійснення ТОВ "Укрдомофон" умовного продажу основних фондів групи 4 на суму 823,00 грн.

В частині продажу основних фондів групи 3, платником здійснено їх реалізацію ТОВ "Домофони України" (згідно податкової накладної №4 від 26.02.2010 року) на суму 58333,33 грн. (нарахована сума ПДВ - 11666,67 грн.).

Разом з тим, позивачем не надано належних первинних документів, які могли б підтверджувати реалізацію платником наявних основних фондів групи 3 у повному обсязі (продаж здійснено на суму 58333,33 грн., а їх балансова вартість на кінець І кварталу 2010 року складала 193 460,00 грн.). Також матеріали справи не містять доказів того, що у І кварталі 2010 року відбулося зменшення балансової вартості груп ОФ з дотриманням вимог п.8.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у ТОВ "Укрдомофон" станом на час анулювання реєстрації платника ПДВ (23.04.2010 року) в податковому обліку рахувались ОФ групи 3 на суму 135126,67 грн. (193 460,00 грн. - 58333,33 грн.).

Крім цього, на підставі договору №04/01-01 від 01.04.2010 року ТОВ "Укрдомофон" здійснило продаж товару ТОВ "Сучасні протипожежні системи" згідно податкової накладної №7 від 07.04.2010р. на суму 25000,00 грн. (нарахована сума ПДВ - 5000,00 грн. ) ( т.1 а.с.35).

Посилання позивача на той факт, що на момент ліквідації свідоцтва платника ПДВ з ініціативи ТОВ "Укрдомофон", всі наявні запаси були реалізовані, та їх балансова вартість запасів становила лише 30,00 грн. є необгрунтованими.

Позивачем не надано належних первинних документів на підтвердження реалізації наявних запасів у повному обсязі (продаж здійснено на суму 25000,00 грн., а їх балансова вартість на кінець І кварталу 2010 року складала 46284, 00 грн.).

Також, судом не встановлено, що у ІІ кварталі 2010 року (у період з 01.04.2010р. до 23.04.2010р.) ТОВ "Укрдомофон" правомірно відображено у податковому обліку зменшення (убуток) балансової вартості запасів (товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів) на суму 21254,00 грн., з дотриманням приписів п.5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що станом на 23.04.2010 року у податковому обліку ТОВ "Укрдомофон" лічились запаси, балансова вартість яких становила 21254,00 грн. (46284,00 грн. - 25000,00 грн. - 30 грн.).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що первинними документами підтверджено наявність у ТОВ "Укрдомофон" на момент анулювання реєстрації платника ПДВ у податковому обліку основних фондів балансовою вартістю 135126,67 грн. та запасів балансовою вартістю у сумі 21254,00 грн.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Отже, при визначенні податкових наслідків останнього звітного періоду мають враховуватися податкові зобов'язання, нараховані на всі товарні залишки або основні фонди (що значаться на день анулювання), чи щодо товарів (послуг), які не брали участі в оподатковуваних операціях (останній абзац пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР), за якими було сформовано податковий кредит.

В обгрунтування своєї правової позиції позивач послався на той факт, що ТОВ "Укрдомофон" у першому кварталі 2010 року реалізувало всі основні засоби 3 групи, що рахувалися на балансі підприємства, за договірною ціною, що не нижче звичайної. Також позивач зазначив, що у квітні 2010 року підприємство реалізувало запаси за договірною ціною, не нижче звичайної.

Відповідно до пп. 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", для визначення рівня звичайних цін використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Під час розгляду справи позивачем а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження того факту, що продаж основних фондів 3 групи на користь ТОВ "Укрдомофон" (згідно договору купівлі - продажу №1-Д від 08.02.2010р.), а також продаж запасів покупцю - ТОВ "Сучасні протипожежні системи" (за договором купівлі - продажу №04/01-01 від 01.04.2010р.) проведено на рівні звичайних цін.

З матеріалів справи вбачається, що за договором купівлі - продажу №1-Д від 08.02.2010р. позивачем здійснено продаж основних фондів групи 3 за ціною 58333,33 грн. (без ПДВ), разом з цим балансова вартість вказаних фондів на кінець звітного періоду (І квартал 2010 року) становила 193 460,00 грн. Також у квітні 2010 року позивачем здійснено продаж запасів ТОВ "Сучасні протипожежні системи" за договором купівлі - продажу №04/01-01 від 01.04.2010р. за ціною 25000,00 грн. (буз ПДВ), однак балансова вартість запасів на кінець звітного періоду (І квартал 2010 року) становила 46284 грн.

Таким чином, посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на факт реалізації у першому кварталі 2010 року всіх основних фондів 3 групи, та у квітні 2010 року - запасів за договірною ціною, не нижче звичайної, не приймаються судом як обгрунтовані та правомірні, оскільки здійснений продаж не відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Враховуючи приписи пункту 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суд приходить до висновку, що рівень звичайних цін на товари може бути встановлений на рівні ціни їх придбання, за якими платником і було сформовано балансову вартість вищезазначених основних фондів та запасів.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Укрдомофон" не дотримано вимоги п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., внаслідок чого частково не визнано умовний продаж товарних залишків та основних фондів, та не нараховано податкові зобов'язання у квітні 2010 року на суму 31274,65 грн. (48113,00 грн. - сума ПДВ, яка занижена ТОВ "Укрдомофон" до сплати згідно розрахунку податкового органу; 16838,35 грн. - сума самостійно задекларованих платником податків зобов'язань з ПДВ).

Згідно розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість (а.с.11), застосована сума штрафу становить 25%.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в цій частині, з прийняттям нової постанови , якою податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №0002831520 від 14.09.2011 року скасувати на загальну суму 21047,94 грн., в тому числі: за основним платежем - на суму 16838,35 грн. та штрафними ( фінансовими) санкціями - на суму 4209,59 грн., а в частині визначення основного зобов'язання на суму 31274,65 грн. та застосування штрафної фінансової санкції на суму 7818,66 грн., на загальну суму 39093,31 грн. оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

В іншій частині постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до вимог ч.3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2012р. по справі № 2а-1675/12/2070 в частині задоволення позовних вимог скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою скасувати податкове повідомлення - рішення №002831520 від 14.09.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 21047,94 грн., в тому числі: за основним платежем - 16838,35 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 4209,59 грн., в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишити без змін.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2012р. по справі № 2а-1675/12/2070 залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Укрдомофон" з Державного бюджету України витрати за сплати судового збору в сумі 11 грн. 27 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 14.01.2013 р.