Ухвала суду № 2886280, 20.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2008 року                                                                                справа № 22-а-6567/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарьок М.Г.

                                   Білак С.В.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М.за участю представників: від позивача:Чикота Т.В. – довіреність від 19.06.08р.

Перец А.М. – довіреність від 03.01.08р.від відповідача:

Кравченко О.Ю. – довіреність від 19.06.08р.

Бобіна Т.Г. – довіреність від 19.06.08р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у                               м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від

по адміністративній справі05 травня 2008 року

№ 2-а-1376/08 (суддя Христофоров А.Б.)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Оснастка»                                м. Краматорськ

до

Державної податкової інспекції у                                   м. Краматорську про

визнання частково нечинним податкового повідомлення - рішення від 19.03.07р.                                № 0000512302/0/10880 та зменшення податкового зобов’язання на суму 4745,50грн., штрафних санкцій на суму 949,10грн.

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2008 року по справі № 2-а-1376/08 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Оснастка» м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, в наслідок чого визнане частково нечинним податкове повідомлення-рішення від  19.03.07р. № 0000512302/0/10880 та зменшено податкове зобов’язання на суму 4745,50грн. та штрафна санкції  на суму 949,10грн.

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція у м. Краматорськупросить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

            Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.   

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

             Відповідачем була проведена документальна виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005р. по   30.09.2006р., за результатами якої складений акт від 05.03.2007р. № 199/23-2-13517472 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.07р. № 0000512303/0/10880, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 12218,10грн., у тому числі основний платіж 10114грн., штрафні (фінансові) санкції – 2104,1грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

            Підставою для донарахування суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення пп. 1.22.1 п. 1.22. ст. 1, пп.. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 5.1, пп.. 5.6.1 ст. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР занижено податок на прибуток за період з 01.10.05р. по 30.09.06р. на суму 10114грн., у тому числі за 4кв. 2005р. на суму 271грн., за 3кв. 2006р. на суму 9843грн.

            При здійсненні перевірки встановлено, що позивачем було занижено суму скоригованого валового доходу за 3 квартал 2006р. на суму кредиторської заборгованості 21475,13грн., по якій минув строк позовної давності, яка підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги.

Актом перевірки встановлено, що кредиторська заборгованість позивача, яка залишилась нестягнутою по закінченню строку позовної давності, на підставі пп..4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97р., включається до складу валового доходу, при цьому одночасно згідно п. 5.1 ст. 5 цього закону на суму отриманих товарів (робіт, послуг) у розмірі 17895,94грн. зменшується сума валових витрат, оскільки фактично витрати не були понесені.

            Наведене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржується  частково в сумі податкового зобов’язання за основним платежем 4745,50грн, штрафних санкцій 949,10грн. стосовно встановлених актом перевірки порушень при формуванні валових витрат.

          Пунктом 5.1 статті 5  Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          За приписами п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

            Згідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 наведеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:  або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

              Відповідно до п.1.22.1 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”  сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

            За приписами п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4  цього Закону України суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді включаються до валового доходу платника податку.

            Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлений обов’язок платника податку коригувати валові витрати на суму кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою по закінченню строку позовної давності.

            Колегія судів звертає увагу, що збільшення  валового доходу  на суми кредиторської заборгованості та одночасне коригування валових витрат на ці суми, призвело б до факту подвійного оподаткування. Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставного зменшення відповідачем валових витрат на суму кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою по закінченню строку позовної давності.

            Актом перевірки також було встановлено, що позивачем в порушення п.п. 5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат у листопаді 2005р. віднесено суму невиплаченої заробітної плати 1085,58 грн.

            З матеріалів справи вбачається, що у декларації з податку на прибуток підприємства за 2005р., позивачем  відображено витрати на оплату праці за січень-серпень 2005р. в сумі 970,5тис.грн. Згідно уточнюючого розрахунку з податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації з податку на прибуток підприємства за 2005р. позивачем була скорегована строка 04.3 (970,5+175,7=1146,20тис.грн.), що не перевищує валові витрати на оплату праці за січень-жовтень 2005року.

            Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем включення позивачем  до складу валових витрат - витрат на оплату праці за листопад 2005р., у тому числі суми 1085,58 грн.

            На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2008 року по справі № 2-а-1376/08 залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2008 року по справі № 2-а-1376/08 залишити без змін.    

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 червня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 23 червня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                              Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                           Білак С.В.

                                                                                                                           Сухарьок М.Г.