Ухвала суду № 28843729, 24.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Клименко О.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"24" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/3881/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Бучик А.Ю.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" листопада 2012 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Родина" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Родина" (далі -ПАТ "Родина") задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000622341 та №0000632341 від 27 вересня 2012 року.

Вирішено питання про стягнення судового збору на користь ПАТ "Родина" у розмірі 2146 грн.

В апеляційній скарзі Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби (далі Костопільська МДПІ), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що господарські операції позивача з ТОВ "Солодка країна - К" є безтоварними, а тому податкові повідомлення-рішення винесено відповідно до вимог податкового законодавства.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, ПАТ "Родина" зареєстровано 22.04.1994 року Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області та з вказаного часу перебуває на податковий облік в органах державної податкової служби. Згідно з даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПАТ "Родина" здійснює господарську діяльність, в т.ч. з виробництва какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання та тривалого зберігання, оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

18.09.20012 року за результатами позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ "Родина" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Солодка країна-К", за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, Костопільською МДПІ складено акт №461/22/00375987.

В основу зазначеного акту, податковий орган поклав акт ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області №232/152/37322549 від 18.05.2012 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Солодка країна - К" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентом ТзОВ "Інтерагро 2007" та податкових зобов'язань за серпень 2011 року". За висновками даного акту ТОВ "Солодка країна - К" немала можливості фактичного здійснювати господарські операцій у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, а саме відсутність для цього будь-яких виробничих потужностей, а також трудових ресурсів. На думку податкового органу вказані обставини свідчать про нікчемність укладених ТОВ "Солодка країна - К" договорів та фіктивність його господарської діяльності, оскільки така спрямована на штучне формування показників податкового обліку.

Так само, податковий орган зіслався і на те, що під час відпрацювання законності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, встановлено, що у третій ланці постачання цукру для ПАТ "Родина" знаходиться ТОВ "Агроторг-К". Проведеним аналізом поданих ТОВ "Агроторг-К" первинних документів, встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України. Отже, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ "Солодка країна - К" безпідставно виписано податкові накладні на податкові зобов'язання по ПАТ "Родина" в сумі 186 693,32 грн., а тому товариством порушено пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 214 697, 00 грн. за 3 квартал 2011 року, а також, порушено п.198.1 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у серпня 2011 року на суму 186 693,00 грн.

27 вересня 2012 року Костопільською МДПІ, на підставі акту перевірки, прийнято податкові повідомлення-рішення №0000622341, яким ПАТ "Родина" визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 280 039,50 грн. та №0000632341, яким ПАТ "Родина" визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 214 697,00 грн.

Задовольняючи позов та скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що висновки податкового органу, які стали підставою для винесення спірних рішень, не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується національними судами як джерело права.

Зазначених висновків суд першої інстанції дійшов повно та всебічно дослідивши господарські взаємовідносини ПАТ "Родина" з його контрагентом ТОВ "Солодка країна - К" та надавши їм належну правову оцінку у відповідності до норм Податкового Кодексу України.

Так, судом встановлено, що 02.06.2011 року між ТОВ "Солодка країна - К" та позивачем укладено Договір поставки №02/06/11 (а.с.92). На виконання умов даного договору ТОВ "Солодка країна - К" поставило і передало у власність ПАТ "Родина" товар у домовленій кількості та асортименті (цукор білий в мішках п/п) відповідно до видаткових накладних (а.с.31-36).

Виконання договірних зобов'язань, також підтверджується рахунками -фактури (а.с. 96-101), деклараціями про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджене державне регулювання (а.с.86-91), посвідченнями про якість цукру білого кристалічного ( а.с. 108-113), висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи №05.03.02-04/79906 від 10.12.2009 року (а.с. 106), а також, сертифікатом відповідності ДКУ з питань технічного регулювання та споживчої політики (а.с.107).

В свою чергу, ТОВ "Солодка країна - К", виписало позивачу податкові накладні по вказаних господарських операціях, які відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 38-43) відповідно до вимог ст.201 ПК України.

Факт розрахунків за отримані від ТОВ "Солодка країна - К" товари (цукор білий в мішках п/п) позивач розрахувався, що підтверджується платіжними дорученнями, які досліджено судом першої інстанції (а.с. 162-174).

У бухгалтерському обліку дані операції відображено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 201 "Сировина та матеріали" в розрізі цехів та товарно-матеріальних цінностей за серпень 2011 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками" по контрагенту ТОВ "Солодка країна-К"за серпень 2011 року; аналітичній карточці по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками"контрагенту ТОВ "Солодка країна-К"за серпень 2011 року.

Дані товари обліковані та використані у господарській діяльності позивача, що підтверджується прибутковими накладними, книгою складського обліку за період з 01.08.2011 року по 22.09.2011 року та виробничим звітом по використанню цукру за серпень 2011 року, які долучені до матеріалів справи (а.с.44-49,56,57).

Як встановлено судом та убачається зі змісту перевірки, податковий орган не заперечує наявність зазначених первинних документів та не зазначає про невідповідність їх формі та змісту, а отже, вони є належними доказами в розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які підтверджують господарські операції та відповідають змісту ст..9 вказаного Закону.

Також, в ході розгляду справи, факт транспортування підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с.50-55).

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до правильного висновку, що для здійснення обраного ним виду господарської діяльності (виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання та тривалого зберігання, оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами) ПАТ "Родина" було придбано цукор білий кристалічний, що свідчить про наявність у позивача матеріально - технічної бази, необхідної для здійснення обраного ним виду господарської діяльності.

Так, пунктом 138.2. ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, ПАТ "Родина" правомірно віднесло до складу валових витрат витрати по господарських операціях з ТОВ "Солодка країна - К", які підтверджені первинними документами та пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Так само, відповідають приписам ст.198 ПК України дії позивача щодо віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Солодка країна - К", оскільки підставою для формування податкового кредиту ПАТ "Родина" за серпень 2011 року були податкові накладні встановленої форми та змісту, виписаними ТОВ "Солодка країна - К" за наслідками операцій з поставки вищезазначеного товару. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковим органом необґрунтовано було зроблено висновок, про порушення позивачем при визначенні податку на прибуток за 3 квартал 2011 року, а саме його заниження на суму 214 697,00 грн., внаслідок завищення валових витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування, на суму 933 467,00 грн. у зв'язку з включенням до вартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості цукру, поставленого від ТОВ "Солодка країна - К", а також завищення позивачем податкового кредиту на суму 186 693,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 186 693,00 грн.

Доводи податкового органу щодо порушення податкового законодавства ТОВ "Родина" лише на підставі акту перевірки ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області, у якому зазначено про фіктивність господарської діяльності контрагента Позивача - ТОВ "Солодка країна - К" з іншими суб"єктами господарської діяльності є безпідставними та не узгоджуються з приписами податкового законодавства.

Так, відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат, валових доходів та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Доводи апеляційної скарги не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також, не спростовують висновки суду щодо правомірності дій позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.Ю.Бучик Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне акціонерне товариство "Родина" вул.Крип'якевича,48А,м.Костопіль,Рівненська область,35000

3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.С.Руданського,5,м. Костопіль,Рівненська область,35000